Поведінкова економіка: чому ми викидаємо гроші на вітер і як припинити це робити?
Поділитися
Як ви гадаєте, чому іноді люди приймають вкрай невигідні фінансові рішення — через брак освіти й інтелекту? Психологи зазначають, що річ не завжди в цьому, адже усвідомлювати помилковість рішення, перебуваючи "поза ситуацією", і сказати "ні", коли пропозиція потенційно може виявитися вигідною — це різні речі. Сьогодні розкажемо про поведінкову економіку і про те, чому іноді ми вкладаємо гроші неправильно. Нещодавно про це написали "НашФормат".
Що таке поведінкова економіка?
Економісти запідозрили погане ще у 17 столітті — у часи Адама Сміта. Втім, перші серйозні дослідження з’явилися тільки в другій половині 20 століття, коли психологи Даніель Канеман і Амос Тверські перевірили, як співвідносяться моделі раціональної поведінки та дії в умовах ризику й невизначеності. Вчені виявили, що на поведінку людей впливає дуже багато факторів: емоційних, соціальних, культурних і навіть біологічних.
Що може примусити нас "пошитися в дурні"?
Людина, що ризикує грошима і не має часу "на подумати", може наробити багато помилок. Які ж евристики, тобто мисленнєві прийоми, до цього приводять?
1.Неприйняття втрат. Канеман і Тверські провели експеримент: запропонували групі студентів шанс отримати багато грошей в обмін на 10 доларів. Піддослідні погодилися заплатити тільки тоді, коли дослідники збільшили суму потенційного виграшу вдвічі. Виявилося, що оскільки втрати ми сприймаємо гостріше, ніж перемоги, то й погоджуємося ризикнути тільки тоді, коли можна виграти вдвічі більше. Саме через цю евристику ми часто продовжуємо триматися за ненависну роботу заради стабільної зарплати чи вкладаємося у фінансові піраміди, організатори яких обіцяють неймовірні прибутки.
2. Ментальні підрахунки. Речі, для отримання яких нам довелося постаратися, ми оцінюємо вище ніж безкоштовні. Це означає, що гроші, які дались без зусиль, швидше за все зникнуть із нашого гаманця вже через кілька днів. З цієї ж причини люди на емоційно позитивні покупки більше й часто економлять на продуктах із супермаркету заради того лиш, щоб зайвий раз сходити у ресторан.
3. Евристика доступності.
Приймаючи рішення ми часто користуємося інформацією, котра "лежить на відстані витягнутої руки", наприклад — віримо новинам про свіжу акцію чи черговим постам із Twitter мільйонера, який таким чином намагається змінити ситуацію на біржі на користь для своєї компанії.
4. Передбачуваність дій.
Щоразу, коли трапляється криза, біля банкоматів виростають черги довжиною в життя… Коли людям важко змиритися з тим, що вони не можуть вплинути на ситуацію, вони починають діяти передбачувано.
5. Неприйняття невизначеності.
Люди частіше обирають зрозумілі пропозиції, що принесуть менше вигоди, ніж ризик, що обіцяє великі гроші.
На думку нобелівського лауреата Річарда Талера, поведінкову економіку можна використовувати для того, що зветься архітектурою вибору: маркетингової політики, яка дозволяє передбачати й контролювати рішення. За теорією Талера просто потрібно дати людині кілька виборів і представити ситуацію так, щоб вона точно обрала "потрібний".
Якщо ви не хочете танцювати під "сопілку" маркетологів, то завчіть закони прийняття економічних рішень напам’ять. Самодисципліна і критичне мислення — це два кити, які допоможуть вам мислити самостійно.
До речі, нещодавно ми писали про те, як скупитися в магазині на меншу суму, ніж зазвичай. Якщо ж зараз ви думаєте про всі нерозумні витрати коштів, які ви допустили останнім часом, то вам сюди. А ось тут можна почитати про рецепти чаю, який допоможе заспокоїтися. Не засмучуйтеся, всі ми іноді робимо помилки. Головне — не повторювати їх у майбутньому.
Читайте Новини.LIVE!
