У пошуках союзників: як уламки "Голосу" намагаються вижити

З партією Святослава Вакарчука, яку сам співак вже давно покинув заради музики, продовжує відбуватися щось неймовірне. Розколений на дві групи "Голос" не перестає дивувати. Так, Кіра Рудик, яка минулого року називала Порошенка найбільшим ворогом своєї політсили, несподівано з'явилася на зборах "Євросолідарності" у Харкові. Натомість опозиційне крило "Голосу", яке донедавна звинувачувало своїх внутрішньопартійних опонентів у роботі на Зеленського, почало активно підігравати тій самій Банковій.

Новини.LIVE розповідає про метаморфози в "Голосі" і причини, які за ними стоять.

Банкова змінила союзника в "Голосі"

Не секрет, що фракція "Голос" вже тривалий час розколота на два табори, які не те, що опонують один одному, а відверто ворогують. Один з уламків фракції називають групою Рудик/Железняка. Другий уламок, він же група Юрчишина/Устінової, створив у фракції неформальне об'єднання "Справедливість".

Кожна з цих груп, щоб якось вижити і не зникнули з політичного ландшафту України, намагається залучитись сильними союзниками за межами партії. Донедавна такими союзниками "Справедливості" вважалася політсила Петра Порошенка. Натомість групу Рудик/Железняка колишні колеги по фракції звинувачували у роботі на Офіс президента.

"Кіра Рудик з Ярославом Железняком періодично ходять на Банкову. Вони це розповідали. Я не чув про те, щоб Кірі Рудик щось пропонували. Але після повернення з Банкової змінилася риторика, чим повинна займатися партія. Железняк закликав на фракції голосувати за кандидата в КСУ від "Слуги народу", - бідкався у березні Ярослав Юрчишин.

Як показали останні події, з того часу багато чого змінилося. Тепер не Юрчишин жаліється, що Железняк бігає на наради на Банкову, а навпаки - Железняк звинувачує групу Юрчишина/Устінової, що та продалася Офісу президента.

Як же так сталося, що Банкова змінила союзника в розколотому "Голосі"? Почалося все у липні, коли опозиційне крило "Голосу" спробувало змістити Железняка з посади голови фракції у Верховній Раді. Для початку група Устінової зібрала у свої ряди 11 депутатів, тоді як вся фракція "Голосу" нараховує 20 нардепів. Маючи більшість, група організувала засідання, на якому проголосувала за звільнення Железняка. Однак секретаріат Ради відмовився приймати результати такого голосування. Від Разумкова надійшли пояснення, що змінити голову фракції вони можуть 2/3 голосів, тобто голосів має бути не 11, а 14.

Тоді група Устінової знайшла інші аргументи. Мовляв, Железняк не може бути головою фракції, бо регламент ВРУ забороняє народному депутату бути одночасно головою фракції і керівником або заступником керівника парламентського комітету. А оскільки Железняк є заступником керівника Комітету з питань фінансів, податкової і митної політики, то фракцію він не може очолювати.

Читайте також: Рішення прийнято. Як влада розпочала "еру без олігархів"

Однак і цього разу у "Справедливості" нічого не вийшло. Разумков знову відмовився приймати звернення про звільнення Железняка. Свою позицію він пояснив, що, мовляв, Железняк став заступником в комітеті до того, як очолив фракцію, а тому немає підстав його звільняти.

Зрозумівши, що спікер ВРУ не дасть їм змістити Железняка, група Устінової/Юрчишина подалася на Банкову. І, схоже, там їй вдалося домовитись.

Першим проявом, що "Справедливість" знайшла спільну мову з Офісом президента, можна назвати нещодавнє голосування за закон про олігархів. Тоді багатьох здивувало, що опозиційне крило "Голосу" у повному складі (всі 11 депутатів) підтримало антиолігархічний закон. Натомість група Рудик не дала жодного голосу.

Як стверджують ЗМІ, група Устінової не просто так голосувала за закон про олігархів. Це лише невелика частина з ряду домовленостей з Офісом президента. Надалі вона нібито планує підтримати відставку Дмитра Разумкова. У групі начебто сподіваються, що коли буде новий спікер парламенту, вони все ж таки зможуть добитися звільнення Железняка і взяти під контроль фракцію "Голосу". Такий собі бартер послугами.

При цьому "жертва змови" - Ярослав Железняк стверджує, що мова йде не лише про "послуга за послугу", а в додачу за лояльність до Банкової "Справедливість" отримає фінансові "ніштяки" - субвенції у розмірі 20 мільйонів гривень на мажоритарні округи депутатів з Львівщини Галини Васильченко і Наталії Піпи.

"Домовленість між "Справедливістю" та ОП проста. "Справедливість" голосує закон про олігархів, відставку спікера і ще парочку питань типу бюджету + мовчать на болючі теми, такі як "вагнерівці". Натомість в ОП забезпечують зняття глави фракції ("Голосу", - ред.) в обхід регламенту", - поскаржився він у соцмережі.

Читайте також: Як "слуги" планують позбутися Разумкова

Железняку справді можна поспівчувати. Ще пів року тому він був "на коні", ходив на Банкову, домовлявся за потрібні голосування, а тепер туди ходять його вороги і домовляються про його звільнення.

Однак на цьому феєрична історія перетрубацій в "Голосі" не завершується. 27 вересня голова партії Кіра Рудик несподівано засвітилася на конференції "Європейської солідарності" у Харкові. Там вона підтримала висунення Олександра Скорика кандидатом у мери Харкова від партії Порошенка.

До слова, на зборах "ЄС" була та сама Рудик, яка влітку 2020 року називала Порошенка більшим політичним ворогом "Голосу", ніж Зеленського. З ким не буває: вчора - ворог, сьогодні - друг.

"Справедливість" потрібна Офісу президента як спойлер проти "Євросолідарності"

Процеси, які відбуваються в "Голосі", політолог Андрій Золотарьов порівнює з тим, як розпадалась колись успішна партія "Самопоміч".

"Те, що ми раніше бачили на прикладі "Самопомочі", коли вона фактично поділилася на групи, орієнтовані на різні центри впливу, ми зараз бачимо в "Голосі". Залишки "Голосу" розкололися на дві групи. Одна з груп наводить мости з Банковою. Ми це бачимо по значущих голосуваннях і, можливо, побачимо по голосуванню за бюджет і звільнення Разумкова. Фактично між групами йде боротьба, хто отримає партійний прапор", - розповів політолог у коментарі Новини.LIVE.

Читайте також: Другий термін Зе: чи захоче президент залишитися ще на п'ять років?

При цьому Золотарьов не виключає, що на базі розколеного "Голосу" Офіс президента спробує створити партію-спойлер, яка на наступних виборах буде відтягувати голоси у "Європейської солідарності".

"Вірогідно, що на базі "Голосу" через певний час ми побачимо новий патріотичний проєкт, який, як і "Євросолідарність", буде зорієнтований на європейські цінності і опиратиметься на патріотичного виборця західної України. Це буде спойлерський проєкт до "Європейської солідарності", який спробує від'їсти у партії Порошенка кілька відсотків", - розповів він.

За словами політолога, "попит на таку політичну силу є, але він дуже секторальний". "Ця електоральна ніша невелика", - уточнив Золотарьов.

Про політику часто говорять, що у ній немає вічних друзів і вічних ворогів, а є лише вічні інтереси. Історія "Голосу", уламки якого фактично помінялися союзниками, лише підтверджує ці слова.

Більше оперативних новин шукайте в Telegram і Viber Новини.LIVE.