Вибори до Думи: як Кремль втягнув Крим і Донбас у свою авантюру

У Росії розпочалися вибори депутатів Державної Думи. Триватимуть вони з 17 по 19 вересня, а найвища явка прогнозується в неділю. Якщо на попередніх парламентських виборах у 2016 році до незаконного голосування були залучені мешканці лише анексованого Криму, то цього разу у ньому також візьмуть участь жителі ОРДЛО. Для того, аби люди з окупованих територій могли проголосувати, Москва завбачливо роздала їм російські паспорти.

Новини.LIVE розповідає, чому РФ вдалася до електоральної експансії на захоплених українських територіях та чи визнає цивілізований світ нелегітимними вибори до Держдуми.

Російські вибори: Криму замало, пішли на Донбас

У Росії змішана виборча система - половину депутатів обирають по партійних списках, а другу половину - в мажоритарних округах. Позаяк РФ вважає Крим своїм, то у 2016 році, коли востаннє відбувалися вибори до Держдуми, голосування пройшло, зокрема, й на окупованому півострові. Тоді в Думу потрапили вісім "мажоритарників" від "кримських округів". Серед них були - сумновідома "прокурорка" Наталія Поклонська, командир сепаратистського об'єднання "Кримська самооборона" Михайло Шеремет та добре відомий кримським татарам колаборант Руслан Бальбек.

Україна очікувано не погодилася з результатами таких виборів і закликала ЄС визнати новообрану Думу нелегітимною. Мова йшла не лише про невизнання тих депутатів, які обиралися в Криму, а загалом всіх. Однак заклик не був почутий.  

"Верховна Рада закликала світ не визнавати минулі вибори до Держдуми, оскільки частина виборів відбувалася на території анексованого Криму. Вимога Ради не була почута і Захід продовжував працювати з російськими депутатами", - розповів в ефірі телеканалу LIVE народний депутат 8-го скликання, політичний аналітик Ігор Попов.

І хоча Держдума тоді не отримала статусу нелегітимної, під санкції все ж таки потрапили восьмеро "кримських депутатів".

"Тим не менше, результат був. Російські депутати, які були обрані до Держдуми по "мажоритарних округах" в анексованому Криму, фактично стали депутатами другого сорту, їх не визнавали європейські парламентарі. Я був членом української депутатської делегації в Парламентській асамблеї ОБСЄ. На кожній другій сесії росіяни намагалися включити до своєї делегації депутата, обраного від Криму. На такі спроби росіян ми оперативно реагували і Бюро Асамблеї на підготовчих засіданнях ухвалювало рішення не допускати таких депутатів до сесії", - нагадав Попов.

Цьогоріч російська влада пішла далі. Вирішивши, що голосів кримчан їй замало, вона взялася залучати до виборів ще й мешканців "Д/ЛНР". Для цього з 2019 року Володимир Путін почав спрощувати процедуру отримання російського громадянства для жителів окупованого Донбасу. Як результат - станом на літо понад 600 тисяч мешканців ОРДЛО стали громадянами РФ. Їх Кремль і збирається використати у своїх цілях на виборах до Держдуми.

Для справедливості варто відзначити, що Росія не створила на Донбасі "мажоритарні округи", як в Криму. Щоправда, поки що. Як зізнався один з лідерів правлячої партії "Єдина Росія" Дмитро Саблін, на наступних виборах на цих територіях "будуть нарізані російські мажоритарні округи".

Мешканці ОРДЛО зможуть проголосувати як в онлайн, так і на виборчих дільницях. Для електронного голосування "міграційні служби" самопроголошених "республік" видають їм страхові номери індивідуального особового рахунку. Проголосувати "вживу" вони зможуть на дільницях Ростовської області, куди їх організовано довезуть. За інформацією правозахисників, для цього вже підготовлено понад 800 автобусів і 12 залізничних рейсів.

Читайте також: Чому Зеленський і Путін не можуть домовитися про зустріч

Чому ж Москва вирішила не обмежуватися на виборах Кримом? Справа, ймовірно, у падаючих рейтингах "Єдиної Росії". Якщо на минулих виборах партія набрала 54% голосів, то тепер соціологи прогнозують їй 30-35%. На думку радника голови ОПУ Олексія Арестовича, за рахунок жителів Донбасу "ЄР" може прибавити до свого рейтингу приблизно 2%.

Втім, політолог Ігор Попов такі цифри вважає перебільшеними. На його думку, голосами з окупованих територій Кремль не зможе суттєво покращити результати "ЄР". Винятком стане хіба що Ростовська область, де до Держдуми балотується колишній "прем'єр" "ДНР" Олександр Бородай.

"За моїми оцінками, це перебільшення. Не думаю, що всі мешканці окупованих територій, які отримали російські паспорти, будуть голосувати за "Єдину Росію". До того ж, їхня кількість не буде значною у порівнянні з загальним числом російських виборів. Трохи зміниться результат на користь "ЄР" у Ростовській області, але не більше. Можливо, Бородай, який балотується в Ростовській області, за рахунок їхніх голосів отримає депутатський мандат. Тоді Україна буде вимагати застосування щодо нього санкції, як проти депутата, що отримав мандат за рахунок людей, яких змусили голосувати", - зазначив політаналітик.

До слова, окрім Бородая, шанси потрапити в Держдуму має ще один бойовик - Захар Прілєпін, який у минулому був "радником глави" "ДНР" Олександра Захарченка. До російського парламенту він йде з партією "Справедлива Росія", яка, згідно з прогнозами соціологів, подолає прохідний бар'єр.

Таким чином, у наступному скликанні Держдуми опиняться щонайменше дві особи, які брали безпосередню участь в російській агресії на Донбасі.

Чи визнає Захід Думу нелегітимною?

8-го вересня Верховна Рада ухвалила постанову, в якій закликала міжнародну спільноту не визнавати вибори до російського парламенту, а обраних депутатів вважати нелегітимними. Зі своєї сторони, Європарламент підтримав резолюцію з закликом до ЄС "не визнавати результати майбутніх виборів до Держдуми, якщо вони будуть проведені з порушенням демократичних принципів та міжнародного законодавства".

Однак, на думку експерта з міжнародної політики Юлії Осмоловської, не варто очікувати, що ЄС визнає новообрану Держдуму нелегітимною. У такому випадку Євросоюзу доведеться повністю розривати відносини з Думою, до чого готові далеко не всі країни.

Читайте також: "Кримська платформа" Зеленського

"Питання про невизнання виборів до Держдуми має виноситися на Європейську раду, тобто на зустріч лідерів держав і керівників урядів країн ЄС. Такі рішення ухвалюються одноголосно, оскільки всі рішення в ЄС, які стосуються зовнішньої політики, ухвалюються не більшістю голосів, а саме одноголосно. Тому Росія достатньо комфортно почуває себе, розуміючи, що на рівні виконавчої влади рішення про невизнання виборів до Держдуми не буде ухвалене. Німеччина, Франція, які за збереження діалогу з Москвою, не ризикнуть іти жорстким шляхом. 27 "за" від усіх членів ЄС не буде", - зазначила вона.

Щонайбільше, до чого може вдатися Захід, так це до запровадження санкцій проти російських депутатів, обраних в Криму і за рахунок голосів мешканців окупованого Донбасу. Іншим депутатам, швидше за все, пощастить, як пощастило п'ять років тому.

Більше оперативних новин шукайте в Telegram і Viber Новини.LIVE.