Ключові зміни в законодавстві ЄС та стандартах сталого розвитку
Поділитися
Сталий розвиток став центральною темою для бізнесу та регуляторів у Європейському Союзі і всьому світі. До березня 2025 року було ухвалено низку нових законів та ініціатив. Вони підвищують вимоги щодо екологічної та соціальної відповідальності компаній. Це особливо актуально для компаній Східної Європи та України. Вони прагнуть інтеграції в європейський ринок. В цій колонці я спробувала детально оглянути зміни у цій сфері та їхній вплив на нашу українську реальність.
Європейський зелений курс (European Green Deal).
Ця стратегія ЄС націлена на досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Вона передбачає скорочення викидів на 55% до 2030 року. "Зелений курс" включає реформи в енергетиці, промисловості, транспорті та сільському господарстві. Впровадження принципів циркулярної економіки та захист біорізноманіття також є ключовими аспектами. Цей курс закладає основу для нормативних актів, як-от пакет "Fit for 55". Для країн Східної Європи, зокрема України, це виклик і можливість. Інтеграція стане шансом для відновлення економіки на стійких засадах. Уряду та бізнесу варто діяти спільно. Екологічні стандарти мають сприяти розвитку, залучати інвестиції. Вони мають підвищувати ефективність ресурсів.
Директива про корпоративну звітність зі сталого розвитку (CSRD)
ЄС запровадив нові вимоги щодо обов'язкової нефінансової звітності компаній. Директива CSRD (Corporate Sustainability Reporting Directive) передбачає обов’язкове звітування з 2025 року для великих підприємств. З 2026 року це поширюється на більшість малих і середніх підприємств (МСП) та небанківські фінансові установи. Директива охоплює екологічні, соціальні та управлінські аспекти (ESG). Вона діє не лише на компанії з ЄС. Під вимоги підпадають і іноземні компанії, якщо вони ведуть бізнес у ЄС або є частиною ланцюга постачання європейських фірм.
Для українського бізнесу це означає нові виклики. Експортуючи в ЄС, слід враховувати стандарти сталого розвитку у звітності. Компанії мають забезпечити прозорість інформації щодо їхнього впливу на довкілля. Необхідно узгоджувати звітність із Таксономією ЄС. Це важливо для інвесторів, які оцінюють екологічну сталість бізнесу. Україна вже робить кроки для впровадження CSRD. У жовтні 2024 року уряд ухвалив відповідну стратегію. Планується гармонізація законодавства у 2024–2026 роках. CSRD змінює підхід до корпоративної прозорості. Нефінансова звітність стає конкурентною перевагою. Вона навіть стає умовою доступу до ринків та капіталу.
Механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM)
CBAM – це новий "вуглецевий податок" на кордоні ЄС. Його мета – запобігти витоку вуглецю. Механізм стосується імпорту вуглецемістких товарів. Йдеться про сталь, залізо, добрива, цемент, алюміній, електроенергію та водень. Імпортери мають декларувати викиди CO₂, втілені у цих товарах. З 2026 року вони купуватимуть сертифікати CBAM за відповідну кількість викидів. Це прирівнює вуглецевий кошт у ціні між європейськими та іноземними виробниками. Такий підхід змушує експортерів ретельно обчислювати свій вуглецевий слід. Для бізнесу Східної Європи та України CBAM є подвійним сигналом. Ризик додаткових витрат зростає.
Конкурентоспроможність енергоємних галузей може знизитися. У 2023 році ~15–17% українського експорту до ЄС підпадало під дію CBAM. Це складає ~$3,6 млрд, з яких 93% – продукція чорної металургії.
Без змін втрати експорту України до ЄС можуть сягнути $202 млн у 2026 році. До 2030 року вони можуть зрости до $1,4 млрд. Деякі товари, такі як цемент і добрива, можуть зовсім зникнути з європейського ринку. Прогнозовані втрати за 2026–2030 роки – понад $4,6 млрд. Однак CBAM стимулює інновації. Європейські підприємства зацікавлені в низьковуглецевих постачальниках. Це відкриває можливості для екологічно чистіших технологій в Україні та сусідніх країнах. Імпортери вже зараз вимагають дані про викиди. Без такої прозорості витрати можуть зрости. CBAM підвищує вимоги до обліку викидів у постачальників ЄС. Це є стимулом для декарбонізації промисловості за межами Союзу. Україна тісно інтегрована з ринком ЄС. Адаптація до CBAM критично важлива. Інакше можна втратити доходи і робочі місця. Це суперечить стратегічним інтересам ЄС у підтримці України.
Директива ЄС щодо корпоративної належної обачності (Due Diligence) у сфері сталого розвитку
У 2024 році ЄС погодив текст директиви про корпоративну сталість і належну обачність (Corporate Sustainability Due Diligence Directive, CSDDD або CS3D). Вона зобов’язує великі компанії проводити комплексну перевірку щодо дотримання прав людини та екологічних стандартів у всій своїй діяльності.
За оцінками Єврокомісії, CSDDD охопить ~6000 компаній з ЄС і близько 900 іноземних компаній. Це в основному великі гравці. Але ефект директиви відчують тисячі бізнесів по всьому світу. Вони є партнерами підзвітних компаній. Навіть якщо українська чи інша східноєвропейська компанія не зобов'язана звітувати безпосередньо, вона може стати об'єктом перевірки. Головні компанії виявлятимуть, запобігатимуть і усуватимуть негативні впливи на права людини і довкілля у своїх ланцюгах створення вартості. Плани переходу мають бути сумісні з Паризькою угодою. Очікується, що країни ЄС включать ці вимоги до національного законодавства до липня 2026 року.
Великі європейські фірми вже підсилюють контроль за своїми ланцюгами постачання. Наприклад, закон Німеччини про належну обачність у ланцюгах поставок змушує німецький бізнес вимагати гарантій дотримання екологічних та соціальних стандартів від іноземних постачальників. CSDDD зробить такі вимоги універсальними по всьому ЄС. Для бізнесу Східної Європи це означає дотримання принципів сталого розвитку. Це стає умовою співпраці з європейськими замовниками. Водночас директива передбачає підтримку МСП у пристосуванні до нових правил. Це важливо, адже тягар ляже і на них. Тренд прозорий: "належна обачність" у сфері ESG стає правовою вимогою. Бізнесу варто заздалегідь будувати системи управління ризиками у ланцюгах постачання.
Цілі сталого розвитку ООН (ЦСР)
Міжнародний порядок денний сталого розвитку визначений 17 Цілями сталого розвитку (Sustainable Development Goals, SDGs) ООН. Вони мають бути досягнуті до 2030 року. Україна взяла на себе зобов'язання впроваджувати ЦСР у національні стратегії. Багато компаній орієнтуються на ці цілі у своїй діяльності. Майже всі великі українські підприємства враховують ЦСР. Більше половини з них відкрито звітує про свій внесок у ці цілі. Пріоритетами для українського бізнесу є відповідальне споживання і виробництво. Важливість надається якісній освіті, захисту екосистем, чистій енергії. Зменшення нерівності, інновації та розвиток інфраструктури також є важливими. В інших країнах Східної Європи зростає інтеграція ЦСР у бізнес-стратегії. Це відбувається за підтримки локальних мереж Глобального договору ООН. На глобальному рівні 2023 рік став "екватором" реалізації ЦСР. У ході саміту ООН було відзначено відставання за багатьма цілями. Уряди та бізнес закликали прискорити дії до 2030 року. Це привертає увагу інвесторів і суспільства до ролі компаній у досягненні ЦСР. Орієнтація на ці цілі допомагає структурувати бізнес-стратегії. Наприклад, скорочення викидів CO₂ — це вклад у ЦСР 13 "Боротьба зі зміною клімату". В Україні стан впровадження ЦСР бізнесом оцінюється помірно. У 2021 році на 3,58 бала з 5 за даними опитування ЕВА. Державна політика поки слабо враховує екологічні цілі. Тому багато зусиль для досягнення ЦСР лягає на приватний сектор.
Рамки TCFD і TNFD
Добровільні стандарти звітності про кліматичні та природні ризики набувають значення. TCFD (Task Force on Climate-related Financial Disclosures) – це міжнародна ініціатива з рекомендаціями з розкриття кліматичних ризиків для бізнесу. Вони структуровані за чотирма напрямами: управління, стратегія, управління ризиками, показники і цілі. До 2025 року TCFD став глобальним стандартом. Його підтримують понад 3600 організацій. Країни G7 і ЄС інтегрують принципи TCFD у обов’язкові вимоги до звітності. Велика Британія вже запровадила обов'язкову TCFD-звітність для великих компаній. Інвестори чекають від бізнесу розуміння кліматичних ризиків. TNFD (Task Force on Nature-related Financial Disclosures) – нова ініціатива для ризиків, пов’язаних із природним середовищем. У вересні 2023 року опубліковані фінальні рекомендації TNFD. Понад 400 організацій вже планують їх впровадження. Хоча TNFD поки добровільна, звернення уваги на природу стає наступним трендом регуляторів. Східноєвропейським компаніям варто освоювати ці підходи. Це допоможе оцінити вплив діяльності на клімат та екосистеми і відкрито про нього звітувати.
Від яких стандартів або директив у сфері ESG відмовилися в Америці та ЄС у 2025 році
У 2025 році як у США, так і в Європейському Союзі відбулися значні зміни у відношенні стандартів і директив у сфері ESG. Ці зміни були викликані політичними, економічними й соціальними факторами, включаючи тиск бізнесу та зміну політичного курсу.
США
Відмова від Паризької угоди: Президент Дональд Трамп знову вивів США з Паризької кліматичної угоди, що суттєво послабило федеральні зобов'язання щодо боротьби зі зміною клімату.
Скасування NEPA-регуляцій — Рада з якості навколишнього середовища (CEQ) скасувала ключові положення Національного закону про екологічну політику (NEPA), замінивши їх загальними рекомендаціями. Це послабило вимоги до оцінки екологічних наслідків проєктів.
Призупинення кліматичних програм — Офіс з менеджменту та бюджету (OMB) тимчасово заморозило фінансування ряду кліматичних ініціатив, включаючи програми, пов'язані з інфраструктурою електромобілів.
Вихід із кліматичних альянсів — великі банки та фінансові установи США залишили міжнародні кліматичні альянси, що підірвало їхні зобов'язання по ESG.
Європейський Союз
Спрощення CSRD і CS3D: Європейська комісія запропонувала скоротити охоплення Директиви про корпоративну сталу звітність (CSRD) і Директиви про належну ретельність (CS3D).
Зміни такі:
Компанії з чисельністю менше 1000 співробітників звільнені від звітності.
Зобов'язання з належної ретельності тепер поширюються тільки на прямих постачальників, а не на весь ланцюжок постачань.
Зниження адміністративного навантаження — в рамках директиви Omnibus ЄС скоротив обсяг звітності для компаній на 25%, що повинно заощадити близько 40 мільярдів євро.
Послаблення стандартів таксономії ЄС — внесені зміни в регламент таксономії, спрямовані на спрощення вимог до розкриття інформації для фінансових інституцій.
Політичний тиск — рішення ЄС були викликані побоюваннями зниження конкурентоспроможності компаній на фоні більш м'яких ESG-правил у США й Азії, а також зростанням анти-ESG настроїв усередині блоку.
Окрім цих змін, важливо підкреслити глобальний тренд на перехід до зеленої економіки та соціальної відповідальності бізнесу. Попри скасування деяких стандартів, ці напрямки продовжують розвиватися через запит суспільства та усвідомлення бізнесом їхньої важливості для сталого розвитку.
Ключові рекомендації для українських компаній у цьому контексті:
- Продовжувати впровадження ESG-практик із фокусом на найбільш суттєвих для бізнесу аспектах
- Вдосконалювати системи внутрішнього моніторингу та звітності з ESG
- Адаптувати міжнародні стандарти до українського контексту з урахуванням місцевої специфіки
- Підтримувати активний діалог зі стейкхолдерами щодо їхніх очікувань у сфері сталого розвитку
- Дотримання цих рекомендацій допоможе українським компаніям зберігати конкурентоспроможність на міжнародних ринках, попри певне послаблення регуляторних вимог у США та ЄС.
Раніше ми писали, що дослідники розробили новий метод боротьби з пластиковими відходами.
Також У нашому матеріалі можна почитати про — розумне управління доходами або як заощаджувати без обмежень.
Читайте Новини.LIVE!
