Шукаю роботу. Як змінився ринок праці в Україні під час війни

Після лютневого російського нападу ринок праці в Україні змінився кардинально — пошук роботи під час війни інакший, тепер правила встановлюють роботодавці, які змушені суттєво скоротити зарплати та порізати соцпакети. Досить популярними, окрім айтішників, досі залишаються працівники у сфері торгівлі, автотранспорту, фармацевти й агрономи. 

Кількість вакансій зменшилася в рази

Найпомітніша риса нового ринку праці — суттєве скорочення кількості вакансій в Україні.

Експертка ринку праці Татьяна Пашкіна в коментарі Новини.LIVE розповіла: якщо на початку лютого на кожному сайті з працевлаштування було 100-110 тисяч вакансій, то тепер — 27-30 тисяч.

"Найгіршою ситуація була в березні, коли спостерігалась найменша кількість як вакансій, так і резюме. Але потихеньку число вакансій починає зростати, хоча до довоєнного рівня ще далеко", — сказала вона.

У засновника рекрутингової агенції Borsch Сергія Марченка трохи інші цифри, але вони також свідчать про скорочення попиту на робітників.

Кількість вакансій  впала у вісім разів. Якщо на сайті work.ua до війни було близько 64 тисяч нових вакансій на тиждень, то одразу після її початку число скоротилось до 8 тисяч

При цьому Тетяна Пашкіна зазначила, що ринок праці на сході країни і на заході — це зовсім різні ринки: на сході кількість вільних робочих місць значно скоротилась, тоді як на заході зросла.

"Кількість вакансій у тому ж Харкові зараз без сліз не перерахуєш. А в обласному центрі західного регіону цифрою у 400-700 вакансій, що більше, ніж в довоєнний час, вже нікого не здивуєш", — зазначила експертка.

IT і механіки: хто досі потрібен на ринку праці

Деякі спеціальності все ж мають попит на ринку праці. Експерти зазначають, що IT-сфера — одна з тих, чиї спеціалісти постраждали найменше. Так сталося завдяки тому, що ці фахівці переважно мають іноземних замовників. 

Тетяна Пашкіна перераховує професії, представникам яких найлегше знайти роботу.

Сьогодні потрібні продавці, оптики, агрономи, фармацевти, механіки, оператори виробничих ліній, заправники і навіть швачки весільного одягу

Щодо останнього — пошиття весільного вбрання — експертка пояснила, що Чернівці, Тернопіль, Ужгород, Луцьк, Івано-Франківськ — це регіони, де традиційно шиють одяг, який продається за кордоном. Зараз цей бізнес продовжує розвиватися, і тому не тільки швачки весільного одягу, але й спідничниці, корсетниці, оздоблювальниці і всі суміжні спеціальності мають попит на ринку праці.

Менш оптимістична ситуація у банківській сфері, а у галузі гостинності вона нерівномірна: якщо у західних регіонах є попит на цих спеціалістів, то на сході він менший.

Водночас складно знайти роботу тим, хто був зайнятий у сфері туризму, який "просів" ще після ковіду, а також у шоубізнесі, сфері івентів, виставковій діяльності.

За словами Сергія Марченка, через зупинку роботи морських портів і припинення руху авіатранспорту велике навантаження лягло на автотранспорт, тож зріс попит на спеціалістів у цій сфері — водії автобусів, вантажівок і великої техніки.

"Будівельники потрібні для ремонтів мостів і доріг, шукає спеціалістів торговельна галузь, дуже багато роботи у медиків", — зазначив він.

Найкращий бонус — зарплата

Ситуацію з рівнем зарплат, що склалася останніми місяцями, Тетяна Пашкіна назвала дивною: зараз, як і в часи ковіду, є роботодавці, які пропонують доковідну і довоєнну заробітну платню, та навіть підкріпляють її соцпакетом. Одночасно існують компанії, де вважають, що ситуація на ринку не дуже добра. Як наслідок — зарплати можуть відрізнятись в рази.

В одному й тому ж місті, наприклад, у Львові або Чернігові, вакансія продавця одягу може мати зарплату і 5 тисяч гривень, і 10 тисяч, і 15 тисяч

Але вона пояснила, що ці цифри зарплат можуть бути "хитруватими" — одні роботодавці мають на увазі лише суму окладу, тоді як інші — загальний заробіток. Є також варіанти, коли це просто подобова оплата, і вона залежить від кількості виходів. До того ж рівні зарплат можуть відрізнятись через те, що вони "білі" або "сірі".

Сергій Марченко нагадав, що Світовий Банк прогнозує падіння економіки України за результатами року на 45%, а простими словами це означає, що буде недовироблено близько половини товарів.

"А якщо продукція не виробляється, то, відповідно, немає грошей, щоб оплачувати роботу. Тому на багатьох підприємствах, які навіть продовжують працювати, є зменшення робочих годин: люди ніби й мають роботу, але її менше і за неї менше платять. Значно скоротились заробітні плати і в Києві, і в регіонах, тому що роботодавці, з одного боку, не мають грошей платити довоєнні зарплати, а з іншого — ринок праці сьогодні є ринком роботодавця: пропозиції робочої сили набагато більше, і роботодавці намагаються знизити свої видатки", — зазначив він.

До того ж роботодавці максимально порізали всі бонуси і соціальні пакети. "Найбільший соціальний пакет зараз — це якщо тобі взагалі щось платять", — іронізує Сергій Марченко. Причина згаданої ним ситуації в тому, що роботодавці опинились перед дилемою: коли немає доходів, то напрошується звільнення людей, але, з іншого боку, у них є розуміння, що війна все ж таки закінчиться, і нових працівників знайти буде складно, їх доведеться навчати і формувати команду.

В майбутнє дивимося з оптимізмом

Незважаючи на удар, якого зазнав ринок праці, галузь починає потроху відновлюватися. Сергій Марченко зазначив, що наприкінці червня на ринку було помітне пожвавлення.

Тетяна Пашкіна прогнозує, що якщо все "буде йти, як іде", то кількість вакансій потроху зростатиме. Наприклад, відкриваються торговельні центри, і починає працювати закон колеса — чим більше магазинів відкривається, тим більше людей в них заходить, а це призводить до відкриття ще більшої кількості магазинів.

Крім того, багато підприємств переїжджають у західні регіони, де починають винаймати робітників. "Аграрії, звичайно, будуть шукати людей, бо картопля сама себе не збере", — зазначила Тетяна Пашкіна.

На її думку, ковід для ринку праці був більшим ляпасом, ніж війна, бо виявився  несподіваним і апокаліптичним, а люди почувалися безпорадними і реагували гостріше.

Наразі ми розуміємо, що цю ситуацію можемо контролювати, ворог — очевидний, є правила гри, а після ковіду ми вже керуємося девізом "Брешеш, не візьмеш"

Оптимізму додає і те, що бізнес почав відновлюватись, щойно минула гостра небезпека. І вже зараз, наприклад, у Києві — затори на дорогах і переповнені трамваї. Це означає, що економіка починає потроху рухатись, а українці будуть намагатись заробляти.