Останній помер ще 87 років тому: вчені вперше дослідили РНК тасманійського тигра
Поділитися
Вчені вперше успішно витягли та розшифрували РНК вимерлої тварини — тасманійського тигра (сумчастого вовка). Це розкриває інформацію про те, як функціонували його клітини.
Про це пише Science News.
Що відомо про тасманійського тигра
Тилацин, також відомий як тасманійський тигр або сумчастий вовк вимер як вид після того, як останній з них помер у зоопарку в Гобарті, Тасманія, у 1936 році. Сумчастий вовк був твариною з темними смугами, що простягалися по темно-коричневій шерсті від плечей до хвоста, і щелепами, здатними розкриватися більше ніж на 80 градусів.
Також ці тварини відомі тим, що були хижаками, які стрибали і носили малят в сумці, як це роблять кенгуру. Однак тилацинів почали винищувати ще у ХІХ столітті.
"В 1800-х роках у Тасманії, де проживала остання дика популяція тилацину, поширилося вівчарство, тварини часто були причетні до вбивства худоби. Наприкінці 19 століття було встановлено винагороду за кожного вбитого дорослого тилацина, і на тварин полювали майже до знищення", — пише Science News.
Як вченим вдалось дослідити РНК вимерлого тилацина
За останні роки вчені намітили генетичний план тилацина так само, як це робили з іншими вимерлими тваринами, таких як мамонт. Однак всі такі дослідження були зосереджені на ДНК. При цьому, за словами генетика з Каролінського інституту в Стокгольмі Еміліо Мармола-Санчеса, лише РНК може виявити, як насправді функціонували клітини організму.
У 2020 році Мармол-Санчес і його колеги натрапили на зразки тилацину, який зберігався в Музеї природної історії в Стокгольмі.
"Вони було просто там, у шафі", — каже Мармол-Санчес.
Команда вчених зібрала шість невеликих зразків шкіри та м’язів висохлої тварини. Повернувшись у лабораторію, дослідники подрібнили кожен зразок у порошок і додали хімічні речовини, які ізолювали нуклеотиди — будівельні блоки РНК.
Далі за допомогою комп’ютерного алгоритму вчені прийшла до висновку, що приблизно 70 відсотків знайдених ними зразків РНК належали тилацину, решта — людям, які обробляли рештки тварини для музею.
Що вдалося виявити вченим
Аналіз виявив різні молекули РНК, що кодують білок, у зразках шкіри та м’язів. Таким чином дослідники точно визначили молекули РНК, які кодують клітини для створення повільно скорочуваних м’язових волокон, що сприяло підвищенню витривалості сумчастих вовків.
Загалом вдалось виявити понад 250 специфічних для тилацину коротких молекул РНК, відомих як мікроРНК. Ці послідовності РНК регулюють функціонування клітин, каже Мармол-Санчес.
Біолог розвитку з Університету Мельбурна в Австралії, який не брав участі в дослідженні, Ендрю Паск заявив, що "це вражаючі результати". За його словами, багато дослідників навіть не шукають РНК.
"Він набагато менш стабільний, ніж ДНК", — пояснив вчений.
До того ж результати вражають подвійно, враховуючи, що зразки тасманійського тигра у музеї зберігалися при кімнатній температурі, а не в стерильних або заморожених умовах.
Паск та інші дослідники сподіваються відродити популяцію сумчастих вовків у найближчому майбутньому.
Нагадаємо, вчені виявили рештки моторошного хижака, що панував до динозаврів.
Водночас стало відомо, що вчені б'ють на сполох через прискорення загибелі дикої природи.
Читайте Новини.LIVE!
