Віч-на-віч з Путіним: чи потрібні прямі переговори з РФ?

Щорічне звернення Володимира Зеленського у стінах Верховної Ради завершилося словами про необхідність прямого діалогу з Росією. Мовляв, інакше нам не завершити війну і не повернути Крим та окуповані території Донбасу. Заява президента очікувано викликала невдоволення в колах опозиції.

Що мав на увазі Зеленський, коли говорив про прямий діалог з РФ? Чи варто Києву йти на двосторонні переговори з Москвою? Новини.LIVE спробувало знайти відповіді на ці питання.

"Ми не зупинимо війну без прямих перемовин з Росією"

Першогрудневий виступ Володимира Зеленський в парламенті тривав майже годину. Під кінец своєї промови президент заявив, що для завершення війни і повернення окупованих територій необхідні "прямі розмови з росіянами". За його словами, це визнають "наші зовнішні партнери".

"Вісім років триває війна на Донбасі. Вісім років як Росія анексувала Крим. Я не боюсь сказати про це росіянам. Саме тому водночас – я не боюсь прямої розмови з ними. Ми знаємо, що наша армія найкраща і завжди захистить Україну. Але вісім років поспіль боїмось зізнатися самі собі, що крім потужного українського війська, ми не зможемо зупинити війну без прямих перемовин з Росією. Сьогодні це визнали всі наші зовнішні партнери. Сьогодні вони підтримують нас в цьому", – наголосив президент. І відразу додав: "Або давайте робити це, або давайте не робити вигляд, що ми хочемо дійсно повернути всі свої території".

Водночас Зеленський не уточнив, чи він розуміє під "прямими розмовами" двосторонній діалог з РФ без участі інших держав та чи вважає, що Нормандський і Мінський формати не приносять бажаного результату.

Уточнення, яких чекали від президента, спробували зробити його соратниками. Радник керівника ОПУ Михайло Подоляк зазначив, що "пріоритетним є не той чи інший формат переговорів, а сам результат".

"Формати – технічне питання, питання логістики. А, ось, результат, тобто власне припинення війни на Донбасі та встановлення миру – це безумовний пріоритет номер один", – сказав він.

Очільник фракції "СН" Давид Арахамія розповів, що всі члени переговорної групи в Нормандському форматі дійшли висновку про необхідність прямих перемовин між Україною і РФ. "Треба в лоб ставити питання Росії, сідати за стіл переговорів", – говорив він журналістам в кулуарах парламенту.

А "слуга народу" Євгенія Кравчук уточнювала, що ніякої зради у словах президента нема, позаяк для нього, безумовно, існують "червоні лінії". Зокрема, такими "лініями" депутатка назвала недопустимість розміняти Донбас на Крим. Разом з тим, залишилося відкритим питання, чи готова українська сторона як компроміс погодитися на проведення виборів в ОРДЛО до взяття контролю над кордоном.

Читайте також: Руйнує "Мінськ". Як паспортизація "Л/ДНР" обернулася для Кремля новою проблемою

Аргументи монобільшості не задовольнили парламентську опозицію. Звідти "посипалися" заяви про "капітуляцію" і "сценарій Кремля".

"Переговори можуть вестись лише через міжнародних партнерів", – розкритикував Банкову керівник фракції "Голосу" Ярослав Железняк.

У "Європейській солідарності" були різкішими. "Прямі переговори – це сценарій Кремля, це – зрада, це – абсолютна капітуляція", – сказала Ірина Геращенко.

Кремль на заяву Зеленського відповів "по протоколу". Дмитро Пєсков сказав, що для розв'язання конфлікту на Донбасі Зеленському потрібно говорити не з Путіним, а керівництвом "Л/ДНР".

Чи є сенс у прямому діалозі?

За 2,5 роки Офіс Президента переконався у недостатній ефективності "Нормандії" і "Мінська", про що неодноразово заявляли як Зеленський, так і глава МЗС. Судячи з усього, Банкова разом з дипломатами пробує віднайти інші формати. Не дарма ще весною від української сторони звучали пропозиції, аби до Нормандського формату долучилися США, а при можливості ще й Канада і Великобританія.

Пошук нових переговірних майданчиків, вочевидь, не є чимось поганим. Однак навряд чи можна погодитись з Подоляком, що, мовляв, головне не формат, а результат, позаяк невірно обраний формат не приведе до бажаного результату.

За словами політичного аналітика Володимира Горбача, у діалозі з Кремлем значення має саме його формат, зокрема кількість сторін і хто їх представлятиме.

"Не існує прямих чи непрямих переговорів. Існують переговори за кількістю сторін. Важливо – переговори двосторонні чи багатосторонні. Якщо Зеленський наполягає на двосторонніх переговорах з Путіним, то в мене є побоювання, що такий діалог не піде на користь Україні. Наш президент програє такі переговори. І програє навіть не тому, що він як особистість слабкіший від Путіна, а слабкіший як інституція, слабкіший, бо у нього немає тих ресурсів, які є в Росії", – пояснив він.

А ось на думку політолога Руслана Бортника в умовах, коли можлива нова ескалація конфлікту, потрібно розмовляти з Москвою. І не так принципово – з посередниками чи без них.

"Без прямих перемовин ми не вирішимо кризу у наших відносинах з Росією. Вони необхідні у будь-якому випадку, якщо ми хочемо завершити цю кризову ситуацію", – сказав політолог.

Читайте також: На зміну Меркель прийде Шольц. Чого очікувати Україні від нового уряду в Німеччині

Він вважає, що посередники з інших країн можуть бути перешкодою у налагоджені такого діалогу, оскільки в кожного є свої інтереси.

"У міжнародних посередників є свої умови щодо перемовин між Україною і Росією. Потрібна зустріч Путіна і Зеленського. Але на неї варто йти, коли у нас буде план, про що ми готові розмовляти, на які компроміси готові йти і що ми розраховуємо отримати як компенсацію з боку Росії", – відзначив він.

Прямі переговори – це також нагадування, що Росія є стороною конфлікту, а не посередником між Києвом та Луганськом і Донецьком. Без діалогу не буває миру. А ось формат прямих переговорів – це вже інше питання, яке потребує ретельного підходу.