Переговори Байдена і Путіна: як вони закінчилися для України

Розмова Байдена і Путіна: висновки для України

7-го грудня вдруге, після зустрічі в Женеві, відбулися двосторонні переговори лідерів США і РФ. Розмова Джо Байдена і Володимира Путіна була в основному присвячена Україні, хоча президенти також зачепили теми Ірану і глобальної стабільності.

Їхній діалог тривав понад дві години. За його підсумками Білий дім і Кремль випустили не надто детальні релізи. Лаконічність звітів пресслужб означає, що сторони багато про що говорили, але мало про що домовились. Або ж частина домовленостей не оприлюднена.

Читайте також:

Щодо України переговори проходили за трьома треками – "Північний потік-2", НАТО і Донбас. Рефреном кожного з цих треків було накопичення російських військ і загроза їхнього вторгнення на українську територію.

Про що говорили Байден і Путін, про що домовились, хто і на які компроміси у результаті пішов – читайте в публікації Новини.LIVE.

Поступки щодо "Північного потоку-2"

Ще до початку онлайн-зустрічі Байдена з Путіним в Україні вже майже традиційно заговорили про зраду. Мовляв, знову про Україну говорять без України. Для справедливості варто відзначити, що подібні переговори є частим явищем у міжнародній дипломатії. Крім України, США і РФ також обговорювали Іран без участі Ірану. За останні місяці відбулися десятки міжнародних зустрічей, присвячених Афганістану, на яких не було представників "Талібану". А про Китай США взагалі говорять чи не з усіма іноземними партнерами.

Втім, без певної зради таки не обійшлося. Не встигла закінчитися зустріч, як з-за океану прийшла новина, що Штати відмовляються від санкцій проти "Північного потоку-2" і державного боргу РФ, які були закладені в проєкті оборонного бюджету на 2022 рік. Крім того, США погодилися не накладати санкції проти 35 осіб з "оточення Путіна", які, за інформацією медіа, можуть бути причетні до отруєння російського опозиціонера Олексія Навального.

Джо Байден

Для Києва найчутливішим з переліку скасованих санкцій є відмова Вашингтону від подальших обмежень щодо "ПП-2", запуск якого наразі поставлений на паузу через сертифікацію. Таке рішення, безумовно, не є вигідним компромісом зі сторони США. Логічно, що Путін також мав би піти на якісь поступки. На які саме – питання відкрите. Час покаже.

Водночас в оборонному бюджеті збільшилася на 50 мільйонів доларів сума військової підтримки, яку Штати нададуть ЗСУ, що є позитивним сигналом.

"Путін ніколи не отримає гарантії про нерозширення НАТО"

Судячи з повідомлення Білого дому, Байден робив головний акцент на зниженні загроз вторгнення в Україну військ, які Росія концентрує на кордонах. Водночас з релізу Кремля складається враження, що Путіна найбільше цікавила тема стримування НАТО і відмова Альянсу від розширення на Схід Європи. По суті, російський президент хотів добитися від американського колеги гарантій, що Україна ніколи не стане членом Альянсу.

"Росія серйозно зацікавлена у отриманні надійних, юридично зафіксованих гарантій, що виключають розширення НАТО у східному напрямку та розміщення у суміжних з Росією державах ударних наступальних систем озброєнь", – йдеться у повідомленні Кремля.

Читайте також: Зрада відміняється? Експерт оцінив розмову про Україну поміж Байденом і Путіним

Зі свого боку, радник американського президента з питань оборони Джек Салліван запевнив, що "Байден не робив у цьому питанні жодних поступок або зобов’язань".

На думку експерта-міжнародника Сергія Пархоменка, РФ ніколи не отримає від США позитивної відповіді на ультиматум Путіна щодо Альянсу.

"Жодних гарантій щодо нерозширення НАТО Вашингтон не надасть Москві. Дати такі гарантії означає поховати США, як лідера західного світу. Таких гарантій Путін ніколи не отримає, оскільки це знищить інституційність Альянсу. США не єдині в НАТО, вони ніколи не дадуть Росії гарантій щодо розширення чи нерозширення блоку", – розповів експерт.

З ним погодився політолог Руслан Бортник. За його словами, для США домовиться з Росією про межі НАТО – це все одно, що визнати її глобальним гравцем. На таке Байден не піде.

"Російські "червоні лінії" щодо НАТО це не про Україну, а про глобальний статус РФ як держави. Якщо Росії вдасться провести "червоні лінії" в Україні, то вона зможе провести їх на Близькому Сході і так далі. Якщо США визнають російські "червоні лінії" щодо НАТО, це буде визнанням РФ як глобальної держави. Байден на це не піде", – пояснив політолог.

До слова, вимоги Путіна щодо нерозширення Північноатлантичного альянсу на Схід, в принципі, важко назвати адекватними. Російський президент апелює, що Захід нібито давав такі гарантії Радянському союзу, коли відбувалося об'єднання Німеччини. Однак є інтерв'ю Михайла Горбачова, в якому він говорить, що це міф і не існувало жодних домовленостей, що НАТО не буде розширюватися за рахунок нових членів.

Путин

Разом з тим, не варто забувати, що "інфраструктура НАТО в Україні" дратує Путіна не менше, ніж гіпотетичний "вступ Києва до Альянсу". Саме в питанні постачання Україні озброєння, на думку експерта з міжнародної політики Ярослава Божка, США можуть піти на поступки.

"У Росії залишається невеличкий актуальний плацдарм, на якому вона може досягти бажаних для себе результатів. Це обмеження постачання нових озброєнь до України. Росію дуже непокоїть, що американці постачають до України військові технології. Не можна сказати, що такі поставки зброї є дуже значними, але це все одно певна загроза для російських формувань на Донбасі. Тому у цьому напрямку є теоретична можливість, що з метою розрядки Байден призупинить надання озброєнь", – припустив експерт.

Донбас і відведення російських військ

Відкритим залишається питання, чи варто найближчим часом очікувати деескалації та відведення російської армії від українських кордонів. Після онлайн-зустрічі риторика американських посадовців щодо загроз вторгнення РФ особливо не змінилася.

За словами заступниці Держсекретаря Вікторії Нуланд, у разі наступу Росію можуть відключити від платіжної системи SWIFT. США ще раз висловили готовність посилити військову присутність у країнах східної Європи. А Джек Саліван заявив, що "якщо Путін хоче, щоб його трубами йшов його газ, він не повинен вторгатися в Україну", натякнувши таким чином, що російський потік можуть заблокувати, якщо буде агресія.

Читайте також: РФ кинула виклик Заходу: чому Путін вимагає нерозширення НАТО

Водночас Байден і Путін доручили своїм командам продовжити діалог щодо України і "вступити в предметні консультації". За словами Руслана Бортника, мова, ймовірно, йде про відновлення двостороннього переговорного формату США-РФ, який до 2019 року вели Курт Волкер і Владислав Сурков.

"Для Києва важливо наполягати, що ми готові приєднатися до цього переговорного формату, перетворивши "двійку" на "трійку", щоби Україна не була в стороні", - відзначив політолог.

В цілому же, за оцінками Ярослава Божка, "це були переговори, в яких дві сторони стояли на своїх позиціях".

"Якоїсь нової домовленості щодо Донбасу не сталося. РФ наполягає і вимагає від західних країн, щоби Україна дослівно виконувала Мінські угоди. Перш за все, Росія вимагає, щоби вибори в ОРДЛО були проведені без контролю над кордоном, що не відповідає інтересам нашої національної безпеки. Ми бачимо, що західні партнери на це не йдуть і не підуть", - резюмував він.