Він повернувся. Чи зможе Порошенко очолити опозицію

Анонсоване повернення Петра Порошенка звершилося. О 9-й ранку 17-го грудня літак на борту з експрезидентом і його соратниками приземлився у столичному аеропорту "Жуляни", де на них чекали кілька тисяч прихильників та однопартійців. Після словесної перепалки з прикордонниками і ДБРівцями, зустрічі з шанувальниками і запального виступу, він відправився до Печерського суду. За іронією долі, справу про державну зраду Порошенка випало розглядати Олексію Соколову - судді, якого він же призначив своїм указом у 2017 році.

Про те, як команда Порошенка намагається політизувати інкриміновану йому справу та чи достойний він звання лідера опозиції, - читайте у публікації Новини.LIVE.

Він повернувся

Крім численних прихильників, в аеропорту на Петра Порошенка чекали десятки прикордонників і співробітники ДБР. Слідчі знову спробували вручити йому процесуальні документи. Втім, як і в грудні, він відмовився отримувати їх. Щоправда, від виклику в суд цього разу не став ухилятися і прямо з аеропорту відправився до Печерського суду.

У суді не обійшлося без скандалів. Саме засідання розпочалося з 40-хвилинним запізненням. За інформацією ЗМІ, причиною затримки став розгляд Апеляційним судом клопотання від Порошенка, в якому він просив перенести розгляд справи з Печерського в Шевченківський суд. Але отримав відмову.

Далі лідер "Європейської солідарності" обурився, що йому запропонували безоплатного державного адвоката. Як повідомляє преса з посиланням на свої джерела, державного адвоката до суду направив Центр безоплатної правової допомоги після дзвінка від нібито ДБР. Однак в Бюро заперечили, що звертались до центру з проханням надати адвоката. Вочевидь, мала місце провокація.

Коли ситуація з держадвокатом прояснилася, суд, власне, перейшов до обрання міри запобіжного заходу. Але і тут захист експрезидента не втомлювався озвучувати свою незгоду. То адвокати заявляли, що Порошенку не можуть обрати запобіжний захід через його нібито невизначений процесуальний статус. То скаржилися, що, мовляв, підозра незаконна, бо її підписав заступник генпрокурорки Олексій Симоненко, а не сама Ірина Венедиктова, яка, як відомо, на момент підписання підозри була у закордонному відрядженні, а свої службові обов'язки переклала на заступника.

Словом, захист Порошенка зробив все можливе, щоб засідання розтягнулося як можна довше. Зрештою, під вечір прокуратура запросила для підозрюваного два місяці арешту з можливістю застави в один мільярд гривень.

А суд відклав винесення рішення щодо запобіжного заходу на 19 січня.

"Порошенко намагається політизувати справу"

Напередодні вильоту до Києва Петро Порошенко провів пресконференцію у Варшаві. Порушену проти нього справу про купівлю вугілля в ОРДЛО у 2014-15 рр. він назвав не інакше як політичною. Він стверджує, що Офіс президента переслідує його, щоб зупинити падіння своїх рейтингів та відволікти увагу суспільства від проблем в енергетиці.

Разом з тим, за словами політолога Ігоря Петренка, Порошенко не відповідає на предметні питання, які стосуються інкримінованої йому "вугільної" справи. А замість цього переводить все у політичну площину, оскільки йому немає чого сказати по суті справи.

"Емоційних видовищ в аеропорту і суді варто було очікувати. Команда Порошенка намагається переключити увагу громадян від змістовного наповнення цієї справи у політичний формат. Але є цілком логічні запитання, на які Порошенко досі не дав відповіді. Наприклад, хто віддавав наказ СБУ перевозити через лінію розмежування готівкові кошти для бойовиків? Хто ініціював дискреційну кампанію у 2014 році, щоб Україна відмовилася від вугілля з ПАР на користь палива з окупованих територій? Тоді Росія шукала шляхи фінансування бойовиків і була зацікавлена, щоб у них купували вугілля. На ці питання Петро Олексійович чомусь не відповідає", - зауважив політолог.

Читайте також: Кому вигідна справа Порошенка

На брифінгу в Польщі очільник "ЄС" також заявив, що повертається, щоб "боротися за Україну, а не з Зеленським". При цьому пообіцяв ініціювати скликання позачергової сесії Верховної Ради, щоб "протистояти російській агресії". Чого, однак, ні він, ні його соратники наразі не зробили. У зв'язку з чим виникає питання, за кого все ж він приїхав боротися - за себе чи Україну.

У багатьох "вугільна" справа Порошенка резонує з "газовою" справою Юлії Тимошенко часів президентства Віктора Януковича. Втім, за словами політолога Володимира Фесенка, щоб говорити про схожість ситуацій, очільник "ЄС" має опинитися в тюрмі, у чому, на його думку, Банкова не зацікавлена.

"З Порошенка не стануть робити жертву політичного переслідування. В інтересах влади - максимально деполітизувати цю справу. Для цього має бути прикута увага до деталей справи, до її суті. Не думаю, що повториться ситуація, яка була з Тимошенко. Юля, як ми пам'ятаємо, під час слідства перебувала за гратами, а потім кілька років провела у в'язниці. На її підтримку під судом тоді виникнуло постійно діюче наметове містечко. Цього разу так не буде", - запевнив політолог.

До того ж, у Порошенка відсутній ще й козир у вигляді одностайної підтримку західних політичних лідерів, яка була в Тимошенко.

"Серйозної підтримки від високопосадовців Євросоюзу і США Порошенко не отримав. Були лише заяви окремих політиків. Для Заходу важливо, щоб кримінальна справа розслідувалася у рамках законодавства. Тому "вписуватись" за нього не будуть, поки зі сторони слідства чи суду не буде зловживань", - відзначив політолог Петренко.

Політолог зауважив, що кримінальне провадження проти колишнього глави держави не є аргументом, щоб у Європі говорили про політичне переслідування.

"У Франції розслідувалось зловживання колишнього президента Ніколя Саркозі. У Молдові зараз тривають слідчі дії щодо Ігоря Додона (президент Молдови у 2016-2020 рр., - ред.). Так що не варто розцінювати справу проти експрезидента одразу як політичну", - додав він.

Чи бути Порошенку лідером опозиції?

Петро Порошенко не особливо приховує, що хоче бути очільником опозиції. Справу проти себе він, вочевидь, розглядає, як шанс посісти лідерські позиції в опозиційному таборі.

"Я вважаю, що демократична опозиція, до якої я також відношу і Юлію Володимирівну, має в умовах високого ризику російської агресії об'єднатись і скоординувати свої зусилля. Я зі свого боку, і Олександр Турчинов, наскільки мені відомо, веде дуже активні переговори про об'єднання всіх політичних сил у єдину демократичну опозицію", - наголосив він в інтерв'ю за день до вильоту з Польщі.

Читайте також: Чому влада хоче повернути "мажоритарку"

Втім, зустрічати Порошенка в аеропорт приїхала хіба що Кіра Рудик з розколотої партії "Голос". Ні Юлії Тимошенко, ні Дмитра Разумкова не було в аеропорту чи суді. А Віталій Кличко вранці 17-го січня повідомив, що вдруге захворів на коронавірус. Що, можливо, стало такою собі "відмазкою", лишень не долучатися до підтримки експрезидента. Як бачимо, наразі в керівника "ЄС" не надто виходить консолідувати навколо себе інші політсили.

"Юлія Тимошенко намагатиметься зайняти позицію над сутичкою між Офісом президента і Петром Порошенком. Вона продовжить працювати на свій електорат. Що стосується Кіри Рудик і залишків "Голосу", то, ймовірно, вони спробують інтегруватися у "Європейську солідарність", розуміючи, що їхня партія втратила електоральну привабливість і не зможе потрапити до наступного парламенту", - відзначив політолог Петренко.

Загалом же, політолог Фесенко переконаний, що "вугільна" справа не добавить популярності Порошенку і не зміцнить його позиції на українській політичній арені.

"Більшість громадян поставляться до цієї справи байдуже або нейтрально. Як показує соціологія, більше 70 % українців не довіряють Порошенку. Вони не підтримували його на виборах у 2019 році, і не будуть робити цього зараз. Підтримувати будуть прихильники Порошенка, які вже є його виборцями. Але це не означає, що завдяки справі у нього з'являться нові прихильники", - резюмував експерт.