Вперед у минуле. Чому влада хоче повернути "мажоритарку"

В Україні так вже склалася традиція, що кожна нова влада вважає за необхідне переробити Виборчий кодекс. Найчастіше така потреба виникає з наближенням виборів. Посудіть самі. У 2004 році у нас була пропорційна виборча система з закритими списками. У часи Віктора Януковича її змінили на змішану – мажоритарно-пропорційну. У 2019 році "слуги" скасували "мажоритарку", впровадивши пропорційну модель виборів з відкритими списками.

Але, схоже, на цьому парламентарі вирішили не зупинятись. У Верховній Раді з'явився законопроєкт, яким пропонується повернути змішану систему. Автори проєкту – нардепи з групи "За майбутнє". І хоча відновити "мажоритарку" запропонували не представники монобільшості, керівництво "СН" не приховує, що не проти підтримати таку ініціативу.

Новини.LIVE розбиралося, чому влада хоче повернути вибори в одномандатних округах, які скасувала лише два роки тому.

Влада хоче відновити "мажоритарку"…

Йдучи на парламентські вибори, "Слуга народу" обіцяла запровадити "вибори за пропорційною системою з відкритими списками та електронне голосування". Відповідний пункт був одним з перших у програмі партії. До узаконення електронного голосування у "слуг" руки наразі не дійшли. Зате виборчу систему, як і обіцяли, змінили ще наприкінці грудня 2019 року.

Якщо не вдаватися у подробиці, то нова модель, яку мають застосувати на наступних чергових виборах до ВРУ, передбачає голосування за партії і за конкретних осіб у регіональних партійних списках. При цьому мажоритарні округи скасовуються.

Із плюсів такої системи можна назвати появу внутрішньопартійної конкуренції. Простіше кажучи, кандидат більше не зможе купити конкретне місце у виборчому списку, оскільки його номер у списку тепер залежить не від того, скільки грошей він заніс партійним босам, а яка кількість громадян проголосувала за нього. Недолік же такої системи в тому, що кандидат не може податися на вибори шляхом самовисування.

Не всім у Раді прийшовся до душі оновлений Виборчий кодекс. У лютому цього року 45 народних депутатів звернулися до Конституційного суду з проханням дати оцінку нововведенням. Ініціатори конституційного подання поскаржилися, що скасування мажоритарної системи позбавляє громадян права на самовисування. Суд розпочав розгляд подання у квітні, але досі не надав жодних висновків.

Парламентарі, схоже, вирішили не чекати на вердикт КСУ і пішли іншим шляхом. 17 грудня у Верховній Раді шестеро нардепів з групи "За майбутнє" зареєстрували проєкт закону № 6444 "Про внесення змін до ВКУ щодо відновлення змішаної (пропорційно-мажоритарної) системи виборів народних депутатів". Документом пропонується запровадження відкритих списків відтермінувати до 2027 року, а поки повернути стару добру "мажоритарку".

Появу відповідного законопроєкту прокоментував Давид Арахамія. І що цікаво, керівник фракції "СН" фактично підтримав його. 21 грудня на брифінгу він взявся критикувати виборчу систему за відкритими списками, яку, до слова, вперше випробували на останніх місцевих виборах.

"З новою системою проекспериментували на місцевих виборах – побачили дуже багато негативу. Основний мінус – кандидати, які потрапляють до списків партій, один одного "знищують". Умовно кажучи, третій номер починає "сипати" компромат на п'ятий номер, той – у відповідь. У результаті відбувається боротьба всередині списку, а не із зовнішніми опонентами", – поскаржився він.

Далі Арахамія заявив, що потрібна дискусія, щоби "знайти гібридні варіанти між наявним кодексом та тим, який був". І припустив, що у випадку голосування в Раді знайдеться понад 300 голосів за відновлення "мажоритарки".

За словами політолога Богдана Бондаренка, погана не якась конкретна виборча модель, а погано, що кожна нова влада намагається змінювати її у своїх інтересах.

"Я не вважаю, що "мажоритарка" – зло. Але мова не йде про плюси-мінуси тої чи іншої виборчої системи. Проблема не у моделі виборів, а в тому, що її постійно змінюють. Неможливо визначити, яка модель найкраще підійшла б для виборів в Україні, тому що у нас її постійно змінюють. Будь-яка ідея, що "а давайте знову змінимо правила обрання депутатів", є негативною", – розповів політолог.

Навряд чи Арахамія став би озвучувати виключно свою точку зору в такому важливому питанні, як правила, за якими мають відбуватися вибори. Вочевидь, він ретранслював позицію всієї влади. Це, до речі, підтверджують деякі ЗМІ.

Читайте також: Держзрада за вугілля з "Л/ДНР": чи посадять Порошенка?

То чому "Зе-команда" хоче повернути мажоритарні округи? Для цього є кілька пояснень.

По-перше, депутати-"мажоритарники" змушені бути лояльними до влади, якщо хочуть отримати субвенції на свої округи. З такими нардепами простіше працювати у Раді, навіть якщо вони представляють інші політсили.

По-друге, на тлі падаючого рейтингу партія влади завжди отримувала кращі результати саме в одномандатних округах. Для прикладу, після виборів-2012 фракція "Партії регіонів" складалася з 72-х "списочників" і 113-х "мажоритарників". А БПП у 2014 році мав 63-х "списочників" та 79 "мажоритарників".

Вочевидь, "СН" розраховує на наступних виборах компенсувати втрату рейтингу шляхом перемог на мажоритарних округах. До того ж нещодавні довибори на Івано-Франківщині, Черкащині і Херсонщині, які відбувалися за старою системою, показали, що влада навчилася правдами і не правдами добиватися бажаного для себе результату.

І по-третє, завдяки "мажоритарникам", які потраплять до Ради не від "СН", можна буде сформувати групи-сателіти на кшталт "Довіри" чи "За майбутнє", які зараз з задоволенням співпрацюють з владою.

…але є нюанси

Якщо законопроєкт № 6444 поставлять на голосування, то більшість народних депутатів підтримають його, вважає політолог Бондаренко. Тим більше, що для його ухвалення потрібно лише 226 голосів, а не 300, про які згадував Арахамія. "Допускаю, що голоси знайдуться. У попередніх парламентах вони знаходилися", – відзначив політолог.

Однак є нюанси. Не факт, що за повернення "мажоритарки" готові голосувати "слуги"-"мажоритарники". Звучить дещо парадоксально. Втім, річ у тому, що більшість "слуг", які виграли вибори в округах, – не ресурсні ноунейми. Вдруге виставляти їх на округи "СН" не буде. Замість них партія висуне кандидатами очільників обладміністрацій, мерів, місцевих бізнесменів, яких знають в регіонах і які мають достатньо власних ресурсів для проведення виборчих кампаній.

Тому є сумніви, чи стане частина "слуг" підтримувати зміни до Виборчого кодексу, які їм не вигідні. Якщо збережеться чинний кодекс, у них принаймні є шанс на наступних виборах опинились у відкритих списках.

Крім того, виборча реформа була одним із зобов'язань під час укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Що скаже влада західним партнерам, порушивши зобов'язання? Ну і, зрештою, що скаже "Слуга народу" своїм виборцям, якщо скасує вже виконану обіцянку?..