live
live
Київ
+2°
1 /10
USD 27.29
EUR 30.94
Київ
+2°
Затори
1 /10
USD 27.29
EUR 30.94

Екватор Зеленського. Якими були перші 2,5 роки президента і чим вони запам'ятались

Політика
19 листопада 19:30
read-icon ~ 5 хв.
views-icon 543
views-icon
Читати російською
Президент почав змінювати взаємовідносини держави з олігархами і перестав покладатися лише на "нові обличчя"
Екватор Зеленського. Якими були перші 2,5 роки президента і чим вони запам'ятались

20-го листопада спливає половина президентської каденції Володимира Зеленського. 2,5 роки тому у стінах ВРУ пройшла інавгурація шостого Президента України. Потім були позачергові парламентські вибори, створення монобільшості, формування Кабміну та багато чого іншого. Словом, влада оновилася, справи закрутилися.

Що відтоді змінилось в країні і як змінився сам Зеленський – читайте у публікації Новини.LIVE.

Перші 2,5 роки: що зроблено

Як і будь-яка влада, нинішня має свої досягнення і провали. За першу половину каденції команді Володимира Зеленського вдалося скасувати депутатську недоторканність, завершити створення антикорупційної інфраструктури, зокрема запустити Антикорупційний суд, відкрити ринок землі, здійснити значний прогрес у реалізації програми "Держава у смартфоні", легалізувати гральний бізнес, збудувати тисячі кілометрів доріг. Також нещодавно було ухвалено закон про статус олігархів, який запрацює через шість місяців.

Таке нововведення як "Держава у смартфоні" позитивно оцінюють 90 % громадян. За словами Давида Арахамії, впродовж наступного року 95 % усіх контактів людини з державою відбуватимуться онлайн.

В рамках "Великого будівництва" у 2020 році збудовано 4,5 тис. км доріг. Цьогоріч в планах досягнути позначки у 6 тис. км. До слова, за період 2016-19 рр., коли прем'єр-міністром був Володимир Гройсман, в Україні оновили і збудували 7 тис. км доріг. За останні два роки цей показник перевершено на 3 тис. км.

Володимир Зеленський

Однак не всі зміни принесли бажаний результат. Депутатська недоторканність де-факто була не скасована, а обмежена, оскільки право на відкриття кримінального провадження проти нардепів тепер має лише генеральний прокурор. Очікувалося, що легалізація грального бізнесу у 2021 році принесе бюджету щонайменше 5 мільярдів гривень, але наразі цей показник недотягує до 1,5 мільярда. Антикорупційних органів хоч і не бракує, та працюють вони не надто ефективно, а САП вже більше ніж рік залишається без очільника.

Як змінювалася політика Зеленського

За словами голови Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка, з весни 2019 року політика Зеленського тричі зазнавала суттєвих змін, які, в першу чергу, стосуються відносин з Росією і великим бізнесом, а також підходу до підбору кадрів.

На початку каденції Зеленського майже не оточували люди з політичним чи чиновницьким досвідом. У списку "Слуги народу" до Ради не було жодної людини, яка раніше працювала народним депутатом. Перша зміна, за словами Фесенка, відбулася у лютому-березні 2020 року, коли президент зрозумів, що не можна робити ставку тільки на "нові обличчя".

"Він почав оцінювати кадри не лише з точки зору новизни, а ще й з точки зору ефективності і вміння працювати в команді. Якщо людина була конфліктною, її звільняли. Так сталося з Богданом (колишній голова ОПУ, – ред.). Також були звільнені Гончарук (експрем'єр-міністр, – ред.), Рябошапка (колишній генеральний прокурор, – ред.)", – розповів політолог.

Читайте також: День Кабміну. Чи будуть нові міністри кращими за попередників

Друга метаморфоза сталася на початку поточного року, коли ОПУ взявся за реальну боротьбу з російською пропагандою в Україні. Приблизно тоді ж Зеленський почав змінювати підхід у переговорах з Росією.

"У переговорах з РФ відбулася відчутна зміна. Якщо у 2019 році Зеленський намагався домовитись про мир і у нього були певні ідеалістичні, навіть романтичні сподівання, що з Путіним можна домовитися, то, на превеликий жаль і для нас, і для себе, він зіткнувся з тим, що Путін не хоче йти на жодні поступки і раціональні компроміси", – зазначив Фесенко.

Крім того, Банкова почала більше уваги приділяти питанням міжнародних відносин. Зокрема, побільшало розмов про необхідність отримання Плану дій щодо членства в НАТО.

"У зовнішньополітичній риториці президента почали активно звучати теми про вступ до НАТО, про План дій щодо членства в НАТО, європейську інтеграцію, активізацію співпраці з західними партнерами. Така риторика, зрозуміло, не сподобалося Москві. Але це була відповідь на те, що Путін хотів змусити Зеленського піти на односторонні поступки", – відзначає політолог.

олігархи

Третім ноу-хау стала антиолігархічна політика Зе-команди, курс на яку було взято весною цього року. Якщо раніше, за словами Фесенка, керівництво держави вважало, що з олігархами можна домовитись, то зараз такі ілюзії зникли.

"У 2019 році Зеленський був схильний домовлятися з олігархами. Між ними існував негласний пакт, що вони не заважають владі, співпрацюють з державою, беруть на себе суспільні завдання і не втручаються в політику. Згодом стало очевидно, що олігархи все одно втручаються в політику. Тому підходи президента змінилися. Цього року почалася активна політика деолігархізації, з'явився законопроєкт про олігархів", – розповів політексперт.

Реалізація антиолігархічних ініціатив виявилася чи не найскладнішим треком. Проти законопроєкту буквально повстали тепер вже колишній спікер Дмитро Разумков і найбагатший українець Рінат Ахметов. Опоненти Зеленського критикують його за наміри узурпувати владу, використовуючи норми цього закону. Однак, за словами Фесенка, варто говорити не про схильність президента до авторитаризму, а про "бажання виправити ситуацію, коли владна вертикаль не працює".

Політолог Петро Охотін погоджується, що ухвалення закону про олігархів стало чи не найбільшим випробуванням для Зеленського. Він вважає, що документ принесе результати. Мовляв, такий висновок можна зробити, якщо аналізувати поведінку людей, які підпадають під дію цього закону.

"Щоб зрозуміти – хороший закон чи поганий, потрібно подивитися на реакцію тих, хто має всі шанси опинитися в Реєстрі олігархів. На телеканалах одного з них вже місяць тривають "собачі бої", в яких беруть участь від Разумкова до Авакова. Звідси я роблю простий висновок: якби олігархи не боялися цього закону, вони б так не реагували", – розповів експерт.

Читайте також: Повернення Авакова. Проти Зеленського формується олігархічна коаліція

Критики антиолігархічного закону говорять, що документ з'явився після того, як на Банковій вирішили "хайпанути" на негативному ставленні громадян до власників великих капіталів. Втім, Охотін не погоджується з ними.

"Закон про олігархів з'явився не як якась там абстрактна ініціатива Зеленського. Закону передував звіт Європейської палати аудиторів, в якому про Україну сказали, що це "захоплена країна". Мова йшла про те, що великий бізнес робить більше впливу на політику, ніж держава. Це ненормально і саме проти цього спрямований антиолігархічний закон", – розповів політолог.

Після 2,5 років Зеленський залишається лідером електоральних симпатій. Найсвіжіші соцдослідження показали, що 22-25 % громадян готові знову голосувати за нього. За весь період президентства його рейтинг втратив приблизно 5-7 %. Тоді як, для прикладу, електоральна підтримка Петра Порошенка на "екваторі" становила 1/3 від стартових показників. Рівень довіри, власне, і є тим індикатором, як виборці оцінюють роботу президента і його команди.         

author
Автор публікації
Мар'ян Ощановський
Журналіст-аналітик, політолог. У журналістиці з 2014 року. Вино, розмови і красивих дівчат люблю більше, ніж роботу.
Поділитись публікацією
Більше оперативних новин шукайте в