Без п’яти хвилин омбудсмен: хто такий Дмитро Лубінець

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук вніс пропозицію призначити на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини народного депутата України Дмитра Лубінця. Що відомо про новоспеченого кандидата в омбудсмени, з’ясовувало Новини.LIVE.

Хто такий нардеп Лубінець

Дмитро Лубінець народився 4 липня 1981 року у Волновасі, що на Донеччині. Має дві вищі освіти — спеціаліста з міжнародних відносин (Донецький державний університет, 1998-2003) та спеціаліста правознавства (Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, Харків, 2008-2013).

Почав політичну кар’єру 2010 року як депутат Волноваської міськради. 2014 року пройшов до Верховної Ради України як кандидат від "Блоку Петра Порошенка". До наступного скликання парламенту 2019 року балотувався як безпартійний самовисуванець за 60-м округом, пізніше увійшов до депутатської групи "За майбутнє", на основі якої 2020 року було створено однойменну партію.

Читайте також: Верховна Рада звільнила Денісову: що відомо

Посади

Насьогодні Дмитро Лубінець — голова Комітету ВРУ з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій. Також він є членом Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи та першим заступником голови правління ГО "Народно-патріотичний союз Донбасу".

Родина

Батько — Лубінець Валерій Дмитрович, голова Хлібодарівської сільської територіальної громади.

Брат — Лубінець Іван Валерійович, голова Волноваської військово-цивільної адміністрації.

Дружина — Лубінець Яніна Вікторівна, засновниця благодійної організації "Я — Волноваха". Подружжя має двох дітей — сина Данила та доньку Валерію.

Скандали та звинувачення

У лютому 2016 року було оприлюднено журналістське розслідування "Української правди", у якому Дмитра Лубінця разом із одіозним депутатом Іллею Кивою було звинувачено у причетності до контрабанди з ОРДЛО.

2018-2019 років рух "Чесно" тричі повідомляв про випадки кнопкодавства (неособистого голосування) з боку Лубінця. За даними руху, його також було неодноразово зловлено на "гречкосійстві" (даруванні виборцям подарунків або наданні послуг, які можуть спонукати виборців голосувати за кандидата).

Крім того, Дмитро Лубінець був одним з 59 нардепів, що 2019 року підписали подання, за яким Конституційний суд України скасував статтю 368-2 Кримінального кодексу про незаконне збагачення. Стаття зобов'язувала чиновників доводити законність джерел їхніх доходів та доходів членів їхніх сімей. У разі, якщо законність набуття майна чи статків не було підтверджено доказами, підозрюваним загрожувало ув’язнення від 2 до 10 років.