Українська зброя: чим ЗСУ посилили свою міць. Автомати

Українська зброя: чим ЗСУ посилили свою міць. Автомати

Український військово-промисловий комплекс успадкував від СРСР одну з найкращих конструкторсько-виробничих шкіл і базу. Це дозволило українським зброярам впродовж 30 років незалежності створювати високоякісні вогнепальні засоби та складну військову техніку, які користуються повагою та попитом на світових ринках.

Новини.LIVE писало про зразки особистої зброї, снайперські гвинтівки під торговим клеймом "Made inUkraine". Цього разу йтиметься про автоматичну зброю.

Читайте також:

"Вепр"

Автомат "Вепр" став першою офіційно визнаною автоматичною штурмовою гвинтівкою українського виробництва калібру 5,45 мм і є похідною модифікацією зброї від радянського АК-74.

Автомат Вепр став першою українською автоматичною штурмовою гвинтівкою

"Вепр" був розроблений Науковим центром точного машинобудування на замовлення українських силових структур. Зокрема, у1993 році фахівцями артилерійської бази озброєння Міністерства оборони в Ніжині, що на Чернігівщині, в ініціативному порядку були розпочаті роботи зі створення автомата за системою лінійної компановки на базі РПК під набій 7,62×39. І вже у наступному році був виготовлений перший зразок автомата, який отримав назву "Вепр". Його "батьками" були три людини: полковник Анатолій Анатольєв, його заступник, підполковник Володимир Шейко та начальник цеху стрілецької зброї майор Андрій Жарков.

Дослідний зразок був створений практично в кустарних умовах, без особливого устаткування — найтехнологічнішим був трофейний німецький верстат, виготовлений у 1913 році. Робили автомат з РПК п'ятої категорії зберігання (перша — зброя щойно з заводу, п'ята — пряма дорога в переплавку). Деталі виготовляли з підручних матеріалів — наприклад, тягу зробили з шомпола від пневматичної гвинтівки.

В ударно-спусковий механізм виробу конструктори внесли зміни — для плавності спуску прибрали виріз в шепталі одиночного вогню. А газова трубка тепер не мала накладки, зате на кришці ствольної коробки з'явилася накладка для щоки. Зробили і нові магазини двох типів: на 5 і 10 набоїв.

Примітно, що коли починали розробку, то військові відчули сильний тиск, зокрема з боку СБУ, адже вони не мали офіційних підстав для такої діяльності.

Однак, новаторам пощастило — в Головному ракетно-артилерійському управлінні озброєння Міністерства оборони України виявилися розумні люди: креслення нової зброї потрапили на стіл міністру оборони, який схвалив починання. Далі було простіше: оформили замовлення від міністерства, тобто отримали законне обґрунтування свого "самоуправства".

Першу публічну презентацію нового автомата було здійснено на виставці "Зброя-95". "Вепр" прийшовся до душі багатьом знавцям зброї. А тодішній міністр оборони Валерій Шмаров запропонував перейменувати "Вепра" у "Вовка" або "Росомаху", оскільки нібито в росії вже був на озброєнні свій "Вепр".

Тим часом конструктори на особистих контактах організували майже військові випробування своєї зброї. Ніжинський автомат випробовували і відстрілювали представники різних родів військ і спеціальних служб: від снайперів антитерористичного центру "Альфа" СБУ до спецпідрозділу охорони МВС "Титан" і повітряно-десантних військ.

Десантникам "Вепр" за свою конструкцію особливо сподобався, адже СГД через свої габарити скидається в окремому контейнері, а з цим автоматом парашутисти могли б вести вогонь прямо з повітря. Всі інші показники також підходили.

Нова зброя була запатентована, але у 2001 році ніжинських конструкторів викликало керівництво й наказало передати всю документацію щодо проєкту для доопрацювання Київському радіозаводу.

У 2003 році керівництвом державного підприємства "Науковий центр точного машинобудування" було остаточно представлено результат дворічної роботи й інвестиції 100 000 доларів, зброю майбутнього — автомат "Вепр".

У новинки руків'я перезарядження було винесене на газовідвідний вузол, ствол, який, за словами розробників, покритий особливим надміцним покриттям, але все інше було практично ідентичне ніжинському зразку 1994 року.

"Вепр" вперше позиціонував себе як заміна автомата Калашникова, який стоїть на озброєнні силових структур України, насамперед для прикордонних та миротворчих військ. Його розробка тривала два роки і обійшлася майже у 100 тис. доларів, позаяк сам автомат станом на 2003 рік оцінювався у 100 доларів.

Ще один рік знадобився для його випробування, на яких він показав високу надійність роботи. Українське оборонне відомство до 2010 року навіть планувало закупити декілька десятків тисяч автоматів. Проте за підрахунками експертів, щоб запустити таку модель у серійне виробництво, станом на той же 2003-й необхідно було близько 500 тис. доларів. А оскільки творці "Вепра" претендували вийти на світовий ринок, оцінюючи його лише у сотню або півтори сотні доларів для міжнародного ринку, то у цьому не було сенсу.

Крім того, не було визначено підприємства, де мався б виготовлятися "Вепр". До того ж, ця розробка викликала здивування в російському "ІжМаші", де виготовляються автомати Калашникова. На думку росіян, перш ніж налагоджувати серійне виробництво "Вепра", українцям слід було отримати дозвіл від них, тому що "Вепр" є модернізованою версією АК, а цей автомат, у свою чергу, є інтелектуальною власністю заводу "ІжМаш".

У середині 2004 року року було продемонстровано модифікацію автомата "Вепр". Тепер він мав ще й підствольний гранатомет калібру 40 мм. Того ж року Міноборони України збиралося придбати першу партію автоматів обсягом у 16 тисяч одиниць, однак через брак коштів ці плани не здійснилися.

Тактико-технічні характеристики:

  • Вага — 3,45 кг
  • Довжина — 702 мм
  • Калібр — 5,45 мм
  • Швидкострільність — 600-650 пострілів/хв
  • Ефективна дальність вогню — 1000 м

Форт-221

Автомат Форт-221 є похідним виробом від ізраїльської штурмової автоматичної гвинтівки TAR-21 (Tavor Assault Rifle-21), калібру 5,56 мм. Назва автомата походить від гори Тавор на півночі Ізраїлю, яка згадується в Старому Заповіті.

Автомат Форт-221 є похідним виробом від ізраїльської  TAR-21

У 1993 році командуванням ізраїльської ЦАХАЛ було ухвалене рішення про заміну застарілого автомата Galil на американську гвинтівку М16, однак за кілька місяців до цього концерн Israel MilitaryIndustries (нині Israeli Weapons Industries) в ініціативному порядку почав роботу над новою зброєю під набій 5,56х45 мм. Проєкт був визнаний перспективним, і роботи над ним були продовжені, незважаючи на закупівлю американських автоматів.

Військові випробування TAR-21 відбулися наприкінці 1990-х — на початку 2000-х років. Через те, що в експериментального зразку виявилися деякі недоліки — ненадійність, труднощі при зміні магазину в позиції лежачи, занадто товсте пістолетне руків'я, неточний приціл — його відправили на доопрацювання. І лише у 2004 році остаточний варіант автомату TAR-21 поступив на озброєння деяких спецпідрозділів Ізраїлю.

Автомат "Тавор" виконаний за лінійною схемою, коли приклад розміщений на одній осі зі стволом, що забезпечує зброї високу точність стрільби. Втім, такий підхід має і свій недолік — потрібно розміщувати прицільні пристосування трохи вище. Основа автоматики — відведення порохових газів з каналу ствола через прихований газовідвідний вузол над стволом. Жорстко зафіксований на рамі затвора газовий поршень має довгий робочий хід.

Корпус зброї виготовлений з високоміцних полімерів і легких сплавів, а в деяких місцях посилений вставками зі сталі. Такий підхід у використанні матеріалів дав TAR-21 одну з головних переваг — порівняно невелику вагу.

TAR-21 використовує стандартні магазини американської гвинтівки М16 на 20/30 набоїв. Таким чином, забезпечується уніфікація спорядження для різних видів стрілецької зброї. Автомат характеризується високою маневреністю та зручністю при стрільбі навскидку, однак має недолік перед M16 у вигляді високої вартості — $1000, у той час як американські автомати за програмою фінансової допомоги Ізраїлю продаються майже в 10 разів дешевше.

В Україні TAR-21 — Форт-221 і його модифікації (Форт-222, Форт-224) почали випускатися з 2009 року на Вінницькому НВО "Форт" Міністерства внутрішніх справ України. Нині ця зброя перебуває у розпорядженні підрозділів спеціального призначення МВС, СБУ та Служби зовнішньої розвідки.

Автомат Форт-221 призначений для ураження живої сили противника на відстані до 500 метрів. Завдяки корпусу, зробленого з ударостійкого пластику, армованого сталлю, вдалось значно знизити вагу зброї.

Виробник також пропонує модифікацію з подовженим стволом та сошками — Форт-222 й укорочену модифікацію призначену для бійців спецпідрозділів Форт-224, а також пістолет-кулемет на основі Форт-223, який розрахований на набій 9×19 мм "Парабелум".

Примітний факт: усі моделі автоматичних гвинтівок можуть бути укомплектовані тактичним ліхтарем, лазерним цілевказівником, оптичним з 3-х або 4-хкратним збільшенням та приладом нічного бачення.

Автомат перебуває на озброєнні одинадцяти країн світу.

Тактико-технічні характеристики:

  • Вага — 2,95 кг до 3,67 кг
  • Довжина — від 640 мм до 725 мм
  • Калібр — 5,56; 5,45 і 9 мм
  • Швидкострільність — від 750 до 1200 пострілів/хв
  • Ефективна дальність вогню — до 550 м

"Вулкан-М"

Автомат "Вулкан-М" або "Малюк" є переробкою відомого автомата Калашникова за лінійною схемою компонуванням і є компактною версією автомата "Вепр" з 415-мм стволом.

Автомат Вулкан-М або Малюк є переробкою відомого автомату Калашникова

Розробка автомата почалася в 2005 році за участю фахівців компанії ТОВ "Інтерпроінвест" з урахуванням досвіду, надбаного при розробці автоматів "Вепр". Перший експериментальний зразок отримав найменування "Вулкан".

Цей автомат обладнаний прицільною паланкою Пікатінні на ствольній коробці, важелем засувки магазину позаду спускового гачка, новою пістолетною рукояткою управління вогнем і кнопкою запобіжника над спусковою скобою, спереду спускового гачка. Розробником було також внесено низку змін в конструкцію ствольної коробки, ствола, рами затвора, газового поршня і ударно-спускового механізму.

Варто зазначити, що в конструкцію зброї було внесено 12 змін і удосконалень (регульований відбивач стріляних гільз, засувка магазину за спусковим гачком, знімні механічні прицільні пристосування, можливість установки глушника, кріплення для установки знімних сошок).

Після цих змін автомат отримав назву "Малюк". У січні 2015 року здібності автомату були продемонстровані на Гончарівському полігоні в Чернігівській області, при цьому на кришці ствольної коробки був встановлений приціл каліматора. Автомат має дві модифікації: під калібри 5,45 і 7,62 мм.

У 2018 році "Малюк" отримав отримав і новий ствол — з більшою кількістю нарізів, що позитивно відбилося на показниках кучності та точності вогню.

Виріб взятий на озброєння Збройних Сил України у 2017 році під назвою автомат спеціальний "Вулкан". А у липні 2019 року автомати цієї моделі калібру 5,45 та 7,62 мм почали виготовлятися в Україні серійно.

Тактико-технічні характеристики:

  • Вага — 3,2 кг
  • Довжина — 712 мм
  • Калібр — 5,45; 5,56 і 7,62мм
  • Швидкострільність — 650-700 пострілів/хв
  • Ефективна дальність вогню — 750 м