5 страшних трагедій в СРСР, які тримали у таємниці

5 страшних трагедій в СРСР, які тримали у таємниці

В радянський час багато страшних трагедій намагалися приховати від громадян. Про них навмисно замовчували, влада змушувала ЗМІ ніяк не висвітлювали жахливі події. Але інформація все ж поширювалася серед населення за допомогою "сарафанного радіо", що породжувало справжні легенди.

Про 5 страшних трагедій СРСР, які тримали у таємниці, розповідає Новини.LIVE.

Читайте також:

Читайте також: Жахи радянської гігієни - як в СРСР люди слідкували за чистотою

Таран п'ятиповерхівки літаком у Новосибірську

26 вересня 1976 року недільним ранком з місцевого аеродрому 23-річний пілот Володимир Сєрков викрав літак Ан-2. Він, зазвичай, на цьому самому АН-2 перевозив пасажирів.

Сєрков покружляв над містом і направив літак прямо на один з житлових будинків. Лайнер врізався в п'ятиповерхівку на швидкості понад 150 км/год і пробив велику дірку між третім і четвертим поверхами. Передня частина літака з гвинтом влетіла прямо в одну з квартир, частини літака обрушилися на вулиці перед будинком. Сєрков загинув, а його тіло викинуло на сходову клітку. В під'їзд і вилилося паливо, яке вмить запалало.

В цій страшній трагедії загинули чотири людини: жінка і хлопчики, вік яких від 4 до 6 років. Діти навіть не жили в будинку, а були в гостях. Як виявилося, таким чином Сєрков вирішив помститися своїй дружині - вона забрала дворічного сина і пішла від нього до батьків, які якраз і жили в цій п'ятиповерхівці. На щастя, їх вдома не виявилося.

Хрущовку швидко відремонтували і приховали всі сліди пожежі, засекретивши інцидент. Документи по справі розсекретили лише на початку 2000-х років.

Таран житлової п'ятиповерхівки

Тиснява в Лужниках

20 жовтня 1982 московський "Спартак" приймав голландський "Хаарлем" в рамках розіграшу Кубка УЄФА. На вулиці було холодно, мороз близько 15-17 градусів. У 1982 році рано почалися заморозки, і сходинки східного сектора стадіону ім. Леніна сильно обледеніли. Оскільки на матч прийшло всього 15 тис. Фанатів "Спартака" і близько сотні найстійкіших голландських уболівальників, керівництво спортивної арени прийняло рішення заштовхати всіх в один сектор. Це рішення стало фатальним. Сидіння інших трьох чвертей стадіону пустували і покривалися невинно чистим снігом.

Незадовго до фінального свистка кілька сотень фанатів вирішили піти зі стадіону, щоб раніше виїхати додому зі станції метро "Ленінські гори". Але в доданий час гравець "Спартака" Сергій Швецов забив ще один м'яч. І тоді багато хто з тих, хто вже зібрався йти і спускався по обмерзлих сходами в проходах, намагаючись якомога швидше потрапити в темний тунель, почувши рев уболівальників з нагоди другого голу, поспішили назад, щоб взяти участь в урочистостях - і натрапили на стіну спартаківських уболівальників, які збиралися вийти назовні.

Частина очевидців стверджує, що міліціонери не пускали тих, хто хотів повернутися на стадіон, і вони застрягли в тунелі, не в силах зрушити ні вперед, ні назад. Почалася паніка. Оскільки керівництво стадіону наказало перекрити інші виходи, сотні людей опинилися в пастці на слизьких щаблях. Вони спотикалися і зсковзували в темряву. Людей затоптували насмерть.

Загинули 66 осіб. Більшість з них - підлітки від 14 до 19 років. У ЗМІ ніяк не висвітлили трагедію - більше того, від батьків загиблих теж вирішили все приховати. Вони шукали своїх дітей по лікарнях і моргах і тільки могли здогадуватися, в чому причина їх загибелі.

Про трагедію розповіли через сім років, проте очевидці і сьогодні впевнені, що загиблих у той день було набагато більше.

Лужники

"Скажений" ескалатор в Московському метро

Ввечері 17 лютого 1982 року люди в метро поверталися додому. У звичну для всіх годину пік на станції "Авіамоторна" сталася трагедія. Зупинився поручень, а сходи з пасажирами понеслися вниз. По ідеї, повинні були спрацювати гальма - робочі і аварійні - але цього не сталося. Люди кинулися вгору проти руху сходів, стикаючись з тими, хто намагався втриматися. Інші намагалися перебратися на сусідній ескалатор, але під їх вагою ламалось перекриття і вони просто провалювалися під балюстраду. Під ескалатор затягувало одяг, взуття, сумки, а самі щаблі ламалися, оголюючи гострий метал.

В результаті трагедії загинули 8 людей, ще тридцять отримали поранення, частина з них залишилася інвалідами. Інцидент було вирішено приховати. Трагедія перетворилася на справжню міську легенду про "скажений" ескалатор і пекельну м'ясорубку, в якій загинули десятки, а то й сотні людей. Розповідали про те, що сходи затягували людей, а в підлозі настільки сильно в'їлися плями крові, що їх ще довго не могли відмити.

метро Москва

Вибух ракети на Байконурі

На стартовому майданчику космодрому "Байконур" у Казахстані 24 жовтня 1960-го вибухнула ракета Р-16. Згоріли 57 військовослужбовців і 17 конструкторів, офіцерів і обслуговуючого персоналу. Це найбільша катастрофа у історії космонавтики. Приховували інформацію 30 років.

За 30 хв до запуску самовільно запустився двигун другого ступеня. Розжарені гази пропалили баки, паливо спалахнуло. Через мить з ракети вирвався вогняний потік. На стартовий бетон потекла азотна кислота. Ракета переламалася навпіл, впала на стартовий майданчик. Вибухове загоряння довго не могли загасити. Рятуючись, люди намагалися втекти подалі від палаючої ракети, але через дуже високу температуру одяг на них спалахував і вони згорали. Опізнати трупи було неможливо. Від маршала Митрофана Недєлина залишилася чорна пляма і оплавлена Золота Зірка Героя Радянського Союзу.

Генсек Микита Хрущов засекретив подію. Пресі сказали, що Недєлін загинув в авіакатастрофі як і інші офіцери. Спецкомісія на чолі з головою президії Верховної Ради СРСР Леонідом Брежнєвим виявила, що на майданчику порушили техніку безпеки. Проте нікого не покарали.

Байконур

Чорнобильська АЕС

"На Чорнобильській атомній електростанції сталася аварія. Пошкоджено один з атомних реакторів. Вживаються заходів щодо ліквідації наслідків аварії. Потерпілим надається допомога. Створено урядову комісію", - так говорили про аварію на ЧАЕС в СРСР.

Це було перше повідомленняТАСС про події на ЧАЕС28 квітня 1986 року о 21:00 - через дві з половиною доби після катастрофи.

У друкованій пресі висвітлювати цю інформацію почалилише 2 травня. Тоді радянські газети рапортували, що за кілька днів рівень радіації суттєво знизився, а робота всіх підприємств і колгоспів у районі Чорнобиля і Прип'яті продовжується у звичайному режимі.

Із першого дня Чорнобильська катастрофа була оповита брехнею та таємницями. І лише нещодавно архіви КДБ почали розсекречувати.

Під розряд секретних матеріалів потрапило практично все, що якимось чином було пов'язано з Чорнобильською АЕС і аварією.

За офіційними даними, під час вибуху реактора загинуло дві людини. Однак у звіті американської розвідки вказано, що світове наукове співтовариство вважає це маячнею.

За підрахунками спеціалістів, біля кожного реактора у денний час мало б працювати близько 100 людей, у нічний – 25-30. Оскільки третій і четвертий енергоблоки знаходяться поруч, у момент вибуху там могли знаходитися близько 70 людей.

ЧАЕС

Більше цікавих новин про СРСР