Перші дзвіночки. Як українських біженців позбавлятимуть соцвиплат, — інтерв'ю з німецьким юристом
Поділитися
Про ризики втрати українськими біженцями в Європі соціальних виплат, можливі наслідки приховування інформації про активи та доходи в Україні, а також про те, чи варто починати турбуватися про сплату податків за кордоном, — Новини.LIVE поспілкувалися з партнером консалтингової агенції SKS Steuerberatung з Німеччини Дмитром Сонкіним.
Як перевірятимуть українських біженців
— Українські біженці, які отримують соціальну допомогу в країнах Європейського Союзу, почали отримувати листи від контролюючих органів цих країн із вимогою надати виписки з рахунків в українських банках за останні три місяці. Що це означає?
— Це нормальна практика. У контролюючих органів країн перебування українських біженців є підстави вважати, що українські біженці не повністю розкрили інформацію про свої доходи та майно. Виплата ж соціальної допомоги передбачає відсутність майна та доходів. При цьому в кожній країні визначено відповідні межі вартості допустимого майна та доходів.
Якщо біженець не розкриває інформацію про своє матеріальне становище, то соціальні та контролюючі органи іноземної держави мають право отримати відповідні дані всіма можливими способами, зокрема звертаючись безпосередньо до громадян чи державних органів України.
— Чи можуть іноземні контролюючі органи звертатися за інформацією до українських банків?
— Звертатися вони можуть будь-куди. Питання полягає в тому, чи надаватимуть банки таку інформацію. Звернення від контролюючого органу до будь-кого не обмежується таємницею того, хто цю таємницю повинен зберігати. Якщо, наприклад, перевіряючі органи країни перебування українських біженців звертатимуться до українських банків, то банки, згідно із законодавством України, не матимуть права надавати відповідні дані. Тому, швидше за все, до банків безпосередньо звернення не буде. Іноземні соціальні та перевіряючі служби розуміють, що цієї інформації від українських банків вони не отримають.
Водночас нічого не виключено. Якщо, наприклад, уявити ситуацію, що німецький перевіряючий орган звертається до українського банку, і банк передає йому запитувану інформацію щодо рахунків українського біженця, то це буде помилка не німецького органу перевірки, а українського банку, який таким чином порушив банківську таємницю.
— Де, окрім українських банків, можуть отримати інформацію щодо рахунків українських біженців іноземні органи контролю?
— Вони можуть звернутись до української податкової служби. Згідно з двосторонніми угодами між Україною та окремими країнами Європи податкові служби зобов'язані надавати інформацію про платників податків. Люди, які отримують соціальну допомогу, все одно є платниками податків. Просто соціальні виплати не оподатковуються. Тому, наприклад, перевіряючі органи Німеччини можуть запитувати інформацію про українських біженців у податковій службі України. Запитувати інформацію можуть також у Пенсійному фонді України, якщо йдеться про пенсіонерів.
— Чи правильно я розумію, що за бажання з боку перевіряючих органів іноземних держав інструменти для отримання інформації про українських біженців буде знайдено?
— Так. Ще додам щодо перевірок рахунків біженців в українських банках. Україна практично з усіма країнами Європейського Союзу підписала угоди про обмін податковими та банківськими даними. Наскільки я знаю, в Україні ці угоди ще не набули активної фази виконання через війну. Але вони можуть почати діяти теоретично будь-якої миті.
Спочатку, наприклад, німецька сторона може отримати інформацію про наявність у біженця рахунку в українському банку. Далі — запитати у біженця розкрити інформацію про рахунок. І тут все залежатиме від готовності та бажання українського біженця розкрити інформацію.
— Чи є в європейських країнах юридичний механізм змусити людину розкрити інформацію, якщо вона відмовляється робити це добровільно?
— Поки що фактично немає. Але якщо людина при цьому продовжує жити поза межами України, то їй просто закриють виплати.
Кого можуть позбавити виплат чи змусити повернути гроші
— Чи можуть змусити повернути отримані виплати?
— Так. Таке також може бути. Якщо перевіряючі органи дізнаються про можливу наявність у біженця банківських рахунків або істотних доходів, і запитають у людини відповідну інформацію, але отримають відмову в її наданні, тоді вони мають право зупинити платежі та вимагати повернути отримані соціальні виплати. Щоб не повертати раніше отримані суми допомоги, українець має довести, що не мав інших доходів. Або, наприклад, надати витяги з банківських рахунків.
— Як може вплинути на рішення приймаючої сторони щодо продовження або зупинки соціальних виплат наявність доходів чи активів, у тому числі банківських рахунків?
— Якщо вартість майнових цінностей у володінні людини — грошей на рахунках, вартість акцій, облігацій, автомобілів, квартир тощо — не перевищує певної суми, людина має право отримувати соціальні виплати. Те саме стосується сум поточних доходів.
Почнемо із майнових цінностей. У Німеччині, наприклад, умови отримання соціальних виплат у перший рік перебування в країні та наступні роки відрізняються. У перший рік перебування в країні сім'я біженців має право отримувати соціальні виплати, якщо вартість майна сім'ї не перевищує 40 тисяч євро на першу особу та по 15 тисяч євро на кожного наступного. У разі сім'ї із трьох осіб (наприклад, мами та двох дітей) така сума становитиме, відповідно, 70 тисяч євро. Ця норма діє в Німеччині з 1 січня 2023 року.
Починаючи з другого року перебування українських біженців за кордоном, вартість майнових цінностей із розрахунку на кожного українця в сім'ї не повинна перевищувати 15 тисяч євро. Тобто вартість майна на сім'ю із трьох осіб (які перебувають за кордоном України) не повинна перевищувати 45 тисяч євро.
— Чи правильно я розумію: якщо троє людей з української родини, які перебувають за кордоном, мають в Україні квартиру вартістю, наприклад, 100 тисяч євро, то вони не мають права на соціальні виплати в Німеччині?
— Так. Отримувати виплати вони зможуть, наприклад, якщо продадуть квартиру за 100 тисяч євро та витратять із цієї суми 30 тисяч євро. Це в перший рік перебування в Німеччині.
А наявність квартири відстежити можна дуже просто, надіславши запит у земельний кадастр України.
— Чи можуть зобов'язати повернути отримані виплати в тому випадку, якщо, наприклад, згодом з'ясується, що біженці володіють майном в Україні на суму, що перевищує згаданий ліміт?
— Таке не просто можливо — таке буде 100%. У Німеччині це точно буде. У цій країні так було завжди: якщо люди не розкривали інформацію про свої майнові цінності, то це мало наслідки, у тому числі вимоги про повернення отриманих виплат, штрафи, пені тощо.
Коли люди подавали документи на отримання соціальної допомоги, вони були повідомлені про це. Оформляючи такі документи, українські біженці в Німеччині вносять дані буквально про кожну майнову цінність. І в цих документах міститься інформація про можливі наслідки надання неправдивої інформації.
— А як людина може точно оцінити, наприклад, ринкову вартість свого майна?
— Погоджуюся, така проблема існує. Тим більше під час війни. Будь-які оціночні критерії під час війни взагалі перестають діяти. Але завжди є певний ринок, на ціни якого можна орієнтуватися.
Однак як контролюючі органи перевірятимуть реальну вартість майна, зараз сказати важко.
На цей час запитується інформація про банківські рахунки безпосередньо у фізосіб, а не у банків. Це зробити найпростіше.
Щодо квартир, автомобілів та іншого майна — відповідна інформація запитуватиметься в державних органах України. І я не виключаю, що така інформація буде надана українською стороною. Є інсайдерська інформація про те, що німецька сторона домовляється з українською про необхідність розкриття інформації, зокрема щодо нерухомого майна. Можливо, це вже відбувається, просто ми про це поки що не знаємо.
Як доходи біженців вплинуть на величину соцвиплат та податків
— Чи перевірятимуть доходи українських біженців?
— Як і у випадку із майном, є межа поточного доходу, яка не впливає на отримання соціальної допомоги. Йдеться про мізерну суму у розмірі до 100 євро на місяць на людину. Якщо доходи перевищують цю суму, то все, що вище, частково віднімається від суми соціальної допомоги.
Поясню на прикладі Німеччини. Якщо біженець отримує з України 100 євро на місяць, то ця сума не відніматиметься від соціальної допомоги. Якщо з України біженець отримує, наприклад, 900 євро на місяць, то із цієї суми 100 євро на розмір допомоги не впливають. Далі — 20% від суми доходу між 100 євро та 520 євро також не впливають на розмір допомоги. Але все, що вище за ці 20%, віднімається від допомоги. Далі — 30% від суми доходу між 520 євро та 900 євро не впливають на розмір допомоги, а все, що вище за цю суму, віднімається від допомоги.
І не важливо, хто саме заробляє ці гроші — сам біженець, чи його родич в Україні, який передає ці кошти, — розмір допомоги залежить лише від суми доходу.
Особливу увагу варто звернути на випадки отримання біженцем прибутків від третьої особи. Такі доходи у Німеччині прирівнюються до доходів від дарування. А у Німеччині є податок на дарування, якщо сума таких доходів від третіх осіб перевищує 20 тисяч євро на особу за десять років. Податок сплачується з суми перевищення 20 тисяч євро. І біженець у такому разі зобов'язаний декларувати свої доходи від третіх осіб.
До речі, в Німеччині неоподатковуваний дохід, отримуваний від чоловіка (дружини), становить 500 тисяч євро за 10 років, а від батьків — 400 тисяч євро.
— Чи варто очікувати на випадки відмов у соціальних виплатах українським біженцям за результатами 2023 року?
— Скоріше за все так.
Думаю, якась кількість українських біженців після війни залишиться жити в Німеччині. Впевнений, що щодо цієї категорії українців подібні перевірки будуть жорсткішими та інтенсивнішими. І якщо хтось із українських біженців щось приховує від органів влади приймаючої сторони, то рано чи пізно німецька держава до цього докопається. Термінів давності у таких справах немає.
— Що чекає на тих біженців, хто повернеться в Україну?
— Швидше за все, щодо цієї категорії біженців інтенсивних перевірок не буде.
— Чи варто більшості українських біженців турбуватися щодо майбутніх перевірок?
— Думаю, варто. Особливо, якщо війна в Україні затягнеться.
Читайте Новини.LIVE!
