Українці вимирають. Скільки нас буде за 15 років: інтерв'ю про стрімке скорочення нації
Поділитися
Як саме війна Росії в Україні вплинула на чисельність населення в Україні, скільки нас є зараз, а скільки буде за 15 років.
Хто повернеться до України після закінчення війни і чи поїдуть чоловіки з країни, якщо кордони для них відкриють, — в інтерв'ю Новини.LIVE розповів заступник директора Інституту демографії Олександр Гладун.
Скільки українців наразі проживає в Україні?
— Ми робили оцінки на початок 2022 року по всій території України, включно з Кримом та ОРДЛО. На той час нас було трохи більше 42 млн. Після цього дуже сильно зросла смертність і ми не знаємо всіх кількісних характеристок, плюс почалася шалена міграція.
Тому коректно казати навіть не про населення України, а про тих, хто на сьогодні перебуває в Україні. І ця кількість осіб скоростилася на 6 млн. Це якщо говорити про кордони 1991 року.
Тобто у кордонах 1991 року наразі мешкає 36 млн?
— Так, 35-36 млн. Решта — поїхали. За даними верховного комісара з управління біженців, наразі за кордоном перебувають 6,2 млн українців. Вони або мають статус біженця або виїхали через війну і живуть за кордоном без оформлення статусу біженця. В основному сконцентровані в Європі.
За даними МЗС, станом на червень 2023 року за кордоном перебувало 8 млн українців. Очевидно, більшість із них — жінки та діти. Як думаєте, чи повернуться вони назад до України і за яких умов це може статися?
— Можливо, МЗС додає сюди тих, хто виїхав до війни, працевлаштувались там і при цьому не втратили українського громадянства. Що стосується біженців, то дві третини з них — це жінки, далі йдуть чоловіки, старші люди та діти. Чи будуть вони повертатися до України, залежатиме від того, чи збереглось у них тут житло.
Бо ж, наприклад, багато міст на півдні та сході України зруйновані. Тому люди будуть цікавитися, чи матимуть якусь перспективу житла найближчі 5-10 років після повернення до України.
Другий чинник — чи буде у них робота. Жінки з дітьми також зважуватимуть на наявність інфраструктури, особливо для дошкільнят. Це внутрішній чинник.
Зовнішній виклик — політика держав, в яких вони перебувають, щодо подальшого їхнього перебування. Об'єктивно більшість європейських країн зацікавлені, аби наші громадяни залишились у них. Ще до війни багато країн проводили політику щодо залучення українців на свій ринок праці, а молоді — для навчання у навчальних закладах. Найкращий приклад — Польща.
За даними соціологічних досліджень, планують залишитися поза Україною від 30 до 50% українців. Дуже сильно на прийняття рішень впливатиме тривалість війни. Чим довше вона продовжиться — тим менше людей повернеться. Багато хто може залишитися за кордоном заради майбутнього дітей.
Як вважаєте, чи поїдуть масово з України військовозобов'язані чоловіки, якщо війна закінчиться і відкриються кордони?
— Повернуться жінки, але частина чоловіків поїде до своїх жінок. Проте все залежить від тривалості війни, наскільки у подружжя збережуться стосунки. Адже декого війна робить ближчими, а ще декого розводить.
1 млн чоловіків наразі у лавах ЗСУ. Як це впливає на демографічну ситуацію?
— Війна в цілому впливає на всю демографію в Україні. Жінки з дітьми виїхали, серед цивільного та військового населення зростає смертність через обстріли. Під час війни смерність завжди висока. Населення скорочується, чоловіки перебувають поза сім'єю, а народження дітей свідомо відкладається на потім.
Через 2-3 роки після війни відбуваються компенсаційні процеси. Реалізовуються відкладена народжуваність, відповідно цифри підвищуються.
Ще років через 3-5 демографічні процеси виходять на ті ж самі тренди, які були до війни.
Є цифри, скільки в Україні народилося і померло під час війни?
— Дані має Мінюст. Але якщо порівнювати кількість померлих та народжених у 2022 році, то це становить лише 75% від народжених і померлих у 2021 році. Ці числа неспівставні, адже різна територія і різна чисельність населення.
Після звільнення територій небхідно буде відновлювати всю статистику на окупованих територіях. Вже потім будемо мати більш-менш нормальні показники.
Скільки українців буде у країні за 10 років?
— Ми робили прогноз до 2037 року. За ним чисельність населення буде на рівні 30-31 млн. Тобто за наступні 15 років населення скоротиться на 10-12 млн.
Загалом скорочення населення відбувалося з початку набуття Україною незалежності. І тут є два чинники: природний рух — народжуваність та смертність. У 1992-1993 роках нас було 52 млн.
Вже на початок 22-го року — 42 млн. Тобто за 30 років ми мали скорочення у 10 млн. Це відбулося за рахунок стрімкого скорочення населення, а народжуваність перейшла на модель однодітної сім'ї.
Смертність, порівняно з країнами Європи, у нас теж більша. Загалом у нас велика надсмертність, особливо чоловіків у працездатному віці. Наприклад, у 2021 році на 100 народжень було 263 смерті. Тобто людей помирало у 2,5 рази більше, ніж народжувалось. Так, тоді у нас була епідемія коронавірусу, проте і до 2021 року смертність в Україні удвічі перевищувала народжуваність.
Після перепису 2001 року Україна втратила до 3 млн людей через міграцію. Це теж обумовило скорочення чисельності населення, і такий тренд збережеться надалі. Чим менше населення — тим менше народжується.
Але при цьому смертність буде високою за рахунок вікової структури. Бо населення старіє. Тобто, якщо за 30 років ми втратили 10 млн, то приблизно таке ж число втратимо за 15 років. Темпи скорочення населення прискоряться.
Проте у цей прогноз ми заклали закінчення війни наприкінці 2024-го — на початку 2025 року. Якщо закінчиться трохи раніше — показники будуть кращі, якщо пізніше — можливо, гірші.
Цей прогноз — не істина в останній істнацій, а радше як прогноз-попередження, куди ми йдемо. Тому на державному рівні має проводитись політика щодо загальмування скорочення населення.
Наразі Міністрество соціальної політики розробляє стратегію демографічного розвитку. Вона матиме 3 напрямки: народжуваність, смертність та міграція. Є ще четвертий напрямок — житлові проблеми, ринок праці. Тобто те, що взагалі забезпечує функціонування держави.
Тобто українці стрімко вимирають?
— Можна і так сказати. Аналогів такого скорочення у світі не було. Зараз на цей процес дуже сильно вплинула війна плюс явище надсмертності.
Для тог, щоби чисельність населення не скорочувалася за рахунок природного чинника, потрібно, щоб 100 жінок протягом життя народили 210-220 дітей. У нас у 2021 році 100 жінок народжувало 116 дітей.
Тобто удвічі менше, ніж необхідно для того, аби населення України не скорочувалось.
За нашими прогнозами, у повоєнний час народжуваність зросте, але вона буде на третину меншою, ніж необхідно для відтворення населення. Змусити народжувати дітей людей неможливо.
Загалом за рік-два після війни нам потрібно проводити перепис населення, щоб актуалізувати всі дані.
Яким буде гендерне співвідношення українців?
— На початок війни на 100 жінок було 87 чоловіків. Смертність чоловіків більша, але хлопчиків більше і народжується. Це такий начебто біологічний закон, який працює в усіх країнах світу. На 100 дівчаток народжується 104-106 хлопчиків.
У нас ця тенденція йде до вирівнювання і, можливо, за 15 років, що ми й прогнозували, на 100 жінок буде 90 чоловіків.
Але за окремими групами чоловіків і справді може бути більше.
Як наразі виглядають міста та села в Україні за кількістю населення і якими вони будуть після війни?
— Війна зламала нам регіональну статистику. Через відсутність перепису населення дані втрачають свою сутність. Зараз багато внутрішньопереміщених осіб — приблизно 6 млн. Переїхали вони в основному у центральну та західну Україну.
У деяких регіонах ресурс щодо прийняття людей вичерпаний. Але нас ніколи не буде 52 млн. Хіба що завеземо 10-15 млн мігрантів.
Читайте Новини.LIVE!
