Експорт зерна в ЄС можуть відновити у жовтні. Інтерв’ю з директором Всеукраїнського аграрного форуму

Директорка Всеукраїнського аграрного форуму Марія Дідух в ексклюзивному інтерв’ю для Новини.LIVE розповіла про можливі наслідки пролонгації заборони на імпорт української агропродукції в окремі країни ЄС — як для України, так і європейської економіки, про перемовини щодо відновлення українського експорту, і головне — про строки можливого відновлення.

— Які наслідки для економіки України матиме продовження заборони на український агроекспорт в країни ЄС?

— Обсяги зовнішньої торгівлі українською агропродукцією знизяться. Відповідно, зменшаться обсяги валютних надходжень в країну.

До кінцевого аграрія, фермера кошти не надходитимуть в тих обсягах, на які він розраховував. Це відбуватиметься через неможливість реалізувати власну продукцію. Відповідно, фермери не матимуть фінансових ресурсів для закупівлі добрив, насіння, проведення успішної осінньої та весняної посівної кампанії. Якщо навіть проведуть, то на менших площах або без достатньої кількості добрив. Внаслідок цього зменшиться валовий врожай.

Хтось може заперечити: мовляв, минулого року теж попереджали про зниження врожаїв, але по факту ми мали навіть більші врожаї, ніж очікували. Це вірно. Але те, що ми зараз маємо врожай, відбулося завдяки Господу Богу і сприятливій погоді. Бо площі під посівами були зменшені вже цього року, особливо під озимими культурами. А також не були внесені в достатній кількості добрива, що стало результатом браку фінансових ресурсів. Але сподіватися на сприятливі погодні умови наступного року не варто.

— Яка ціна питання для економіки ЄС загалом і країн, до яких заборонено імпорт української агропродукції?

— В грошовому еквіваленті країни Європи нічого не втрачають. Йдеться швидше про іміджеві втрати. Але, схоже, деякі країни зараз не думають про іміджеві втрати на міжнародній арені, зосередившись на внутрішньо-політичній ситуації.  

Навіть попри те, що європейська заборона на український агроімпорт існувала до 15 вересня, аналіз цін на світовому ринку і цін реалізації у виробників країн, що в односторонньому порядку заборонили ввезення української продукції, свідчить про відсутність зростання цін.

 

Окрім того, якщо говорити не безпосередньо про фермерів, які вирощують продукцію, а про переробників, то певний негативний вплив це матиме на виробників продовольства та тваринницької продукції. Українські зернові є кормовою базою для європейських тваринників, відповідно — для виробників молока.

Отже, якщо українське зерно буде недоступним, то європейські тваринники і переробники будуть змушені купувати дорожче зерно у європейських фермерів. Це вплине на собівартість їхньої продукції.

Різкого зростання цін не відбудеться, але воно буде відчутним. Але вже зараз, наприклад, молокопереробні підприємства Польщі виступають проти заборони імпорту українського зерна.

— Це якщо говорити про Польщу. А як щодо ціни питання для інших східно-європейських країн, які спільно з Польщею продовжили заборону на імпорт української аграрної продукції?

— Вони вже шукають для себе шляхи відходу, розуміючи, що матимуть недобір певних видів культур. Тому готові акцептувати механізм ліцензування як такий, який дасть змогу регулювати обсяги поставок продукції, не допустити дефіциту і зростання цін, та уникнути недозавантаження переробних потужностей.

— Які подальші дії можливі в трикутнику "Україна — ЄС — країни, що заборонили імпорт"? Які це матиме наслідки?

— Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський кожного дня проводить прямі перемовини з міністрами сільського господарства країн, які запроваджували заборону на імпорт української агропродукції.

Український уряд ще 17 вересня запропонував цим країнам альтернативний механізм ліцензування експорту. Прогноз такий: процес все-таки зрушить з мертвої точки, а механізм ліцензування експорту стане компромісним виходом із ситуації, що склалась.

— На які результати перемовин ми чекаємо?

— Найважливіший можливий результат — це навіть не відновлення експорту, а відновлення обсягів транзиту української агропродукції через згадані країни. Ці країни є сусідами, і весь транзит відбувається по їхній території.

З березня минулого року, коли вже повністю зупинився український експорт морем, почали розвиватися альтернативні логістичні шляхи. Невдовзі Єврокомісія презентувала так звані Шляхи солідарності. Це, зокрема, передбачає спрощений механізм транзиту українського продовольства, у тому числі зерна, швидшу процедуру оформлення вантажів на митниці, видачу всіх необхідних сертифікатів. Цими шляхами Україна експортувала вже понад 50 млн тонн агропродукції, тоді як в рамках зернової угоди морем було вивезено 32 млн тонн.

 

Однак із забороною імпорту паралельно неофіційно відбулося призупинення шляхів солідарності, коли створюються черги на кордонах, додаткові перевірки. На паперах — все працює, а фактично — ні.

Питання транзиту української агропродукції через країни Європейського Союзу надзвичайно важливе. Український уряд 17 вересня презентував і надіслав країнам ЄС пропозицію щодо запровадження механізму ліцензування експорту.

Чотири зі згаданих п’яти країн вже погодили такий механізм. Польська сторона наразі опрацьовує українські пропозиції. Затвердження механізму ліцензування експорту послужить поштовхом для налагодження експортних потоків. Але це не буде швидко, тому що механізм ліцензування передбачає напрацювання певних документів.

Суть згаданого механізму така: українські сільгоспвиробники та трейдери звертатимуться в Мінекономіки із заявками на експорт; Мінекономіки своєю чергою узгоджуватиме ці заявки з країнами — потенційними імпортерами; і лише після цього заявники отримуватимуть (або не отримуватимуть) ліцензію на експорт конкретних об’ємів певних сільгоспкультур до конкретної країни. Ліцензії будуть безкоштовні, але експортувати без ліцензії ніхто не зможе.

Розробка відповідного механізму ліцензування потребує певного часу. Над цим зараз сторони і працюють.
Також варто враховувати, що 15 жовтня у Польщі відбудуться вибори, і, можливо, за тиждень-два після цього політичні та економічні розклади зміняться.

— Коли можна чекати на результати перемовин?

— Думаю, максимум за тиждень (розмова відбувалась 27 вересня. — Ред.). Потім ще днів 10 — урядам країн на опрацювання механізму ліцензування. Тож, імпорт може бути відновлено вже із середини жовтня. Але в тих об’ємах, які погодять сторони.

Але тут важливий час. Попереду жнива. Якщо ми через перемовини втрачатимемо ефективність і темпи транзиту, то Росія, яка також має хороший урожай, цього разу нарощуватиме обсяги експорту, займаючи експортні ніші України. А потім використовуватиме це у своїй гібридній війні як інструмент шантажу світової спільноти голодом.