З вітерцем. Чи варто купувати електросамокат

Навесні вулиці столиці заполонила молодь, що стрімко мчить на електросамокатах тротуарами та велодоріжками. Іноді за кермом цього колись дитячого виду транспорту можна побачити і доволі респектабельних панів та пані, як то кажуть – менеджерів середньої ланки. Новини. LIVE вирішило розібратись, як правильно вибрати електросамокат, чому цей засіб пересування став таким популярним, і яке майбутнє на нього чекає.

Альтернатива автомобілю

Киянин Сергій Петровський має власний автомобіль, але на роботу він добирається на електросамокаті. З відчуттям легкості і свободи він проїжджає повз власників авто, які вишикувались в черги біля АЗС за пальним.

«Я живу на Троєщині, а працюю на Харківському масиві. Щоб дістатись до роботи на електросамокаті, мені вистачає 25 хвилин. А поїздка на роботу і додому на відстань 50 км, якщо говорити про витрати електроенергії, коштує мені близько 4 гривень», – ділиться він досвідом.

До вибору електросамоката Сергій Петровський радить підходити розважливо, і в першу чергу визначити, для яких саме потреб він потрібен: «Електросамокати – різні. Наприклад, зараз у Києві популярні марки, які мають запас ходу 20 км, і їдуть вони максимум 25 км. Я в таких самокатах не бачу сенсу, бо вони годяться хіба що до магазину з’їздити та назад, чи покататись по райончику. Але для такого міста, як Київ, ідеальний варіант самоката – той, що має запас ходу 50 км. Його вартість починається від 29 тисяч гривень».

Важливі складові електросамоката – колеса та амортизатори, які мають забезпечити більш-менш комфортне пересування. Колеса бувають двох видів: з повітряними камерами, які забезпечують більш м’який хід, та з суцільними гумовими колесами, вони більш жорсткі. Відповідно, амортизатори на електросамокатах можуть бути, а можуть і не встановлюватись.

«У нас проблема з дорогами. Мені простіше, оскільки на моєму самокаті є передні та задні амортизатори. А у тих самокатів, що сьогодні здаються в оренду, немає амортизаторів, і колеса у них не камерні, а суцільні. На такому електросамокаті ти довго не поїздиш – за 20 хвилин буде стільки ударів по руках, що потім вони ще довго труситимуться. Тому дуже важливо, щоб були передні й задні амортизатори, це дає плавність ходу. Бо навіть на самокаті з амортизаторами на наших дорогах більше години складно проїхати», – ділиться досвідом Сергій Петровський.

Влад, інший користувач з кількарічним досвідом, ділиться своєю історією. Вперше він придбав електросамокат ще у 2019 році, взявши просту модель за 8 тисяч гривень, у якої переднє колесо було повністю гумове, а заднє – пластикове. «Але незважаючи на те, що у мене руки ростуть з правильного місця, і я зовсім нову машину розібрав і зібрав, все одно через деякий час він почав весь бриньчати й деренчати, задоволення від їзди – зовсім ніякого. Крім того, через деякий час переднє колесо просто відвалилось, тому що воно було ледь приварене. І це попри те, що електросамокат було зроблено на фірмовому заводі цієї марки», – розповідає він.

Влад також радить звертати увагу на батарею, яка є найдорожчою запчастиною в електросамокаті і має бути якісною. Бо за 3-4 роки пробіг на одному заряді батареї може знизитись вдвічі.

Готуємо гроші на ремонт

Одночасно зі зростанням кількості самокатів на вулицях українських міст збільшилась і кількість майстерень, де їх можна ремонтувати. Адже, як і будь-який інший транспортний засіб, електросамокати ламаються. За словами Сергія Петровського, у столиці багато майстерень, і вони діляться на два види: одні працюють із механікою, інші – з електронікою. «Є ще спеціалізовані сервісні центри, але в них черга за записом може складати три тижні», – говорить він.

Ремонт електросамоката – задоволення не з дешевих. Наприклад, розбортування (зняття і встановлення камери) заднього колеса-двигуна коштує 500 гривень, переднього колеса – 400 гривень.

А вартість нової гуми на цей начебто не серйозний транспорт не дуже відрізняться від автомобільної вітчизняного виробництва – два колеса з камерами можуть коштувати 2500 гривень. При цьому нормальної гуми навіть за умови, що її бережуть, вистачає на два сезони, гальмівних колодок – на сезон, а заміна останніх на одне колесо коштує близько 300 гривень.

Олексій Кушка є власником інтернет-магазину veliki.ua, і його компанія має власну майстерню з ремонту подібних засобів пересування. За його словами, зараз майстерня просто захлинається від звернень щодо ремонту. «На ринок привезли дуже багато різноманітного, але не зовсім якісного мобільного електротранспорту, і клієнти жаліються: купили, поїздили, а воно або барахлить, або не працює. Тепер пішла хвиля ремонтів, але проблема в тому, що три місяці не було постачання запчастин з Китаю. Зараз доставка з Aliexpress відкрилась, і тепер доведеться чекати на запчастини ще місяць».

Самокат в оренду: заплатив і поїхав

Якщо потенційного користувача електросамоката лякають перспективи викладати значну суму грошей на купівлю транспорту та його подальше обслуговування, то можна скористатись прокатом. Тим більше, що зараз це цілком доступно у великих містах. І тарифи на пересування доволі демократичні: наприклад, у Києві розблокування електросамоката від компанії з найбільшою кількістю засобів коштує 5 гривень, а хвилина поїздки – лише 1,5 гривні.

Але у прокату свої недоліки. Якщо людина живе у віддаленому районі, то не факт, що кожного ранку біля будинку на неї буде чекати вільний самокат. «А якщо буде, то не факт, що він буде справним, тому що слідкувати за його технічним станом, коли немає запчастин, доволі важко», – зауважив Олексій Кушка.

До того ж варто зауважити, що в прокаті використовуються найбільш прості і витривалі моделі самокатів, які повинні витримувати іноді нещадні умови експлуатації. Але це досягається за рахунок меншого комфорту при пересуванні.

Війна обірвала розвиток ринку

Загалом український ринок мікромобільності ще минулого року вважали недонасиченим – в країні налічувалось 3-4 тисячці самокатів, тоді як потреба була у п’ятеро більша. Але війна загальмувала і відкинула розвиток цієї сфери назад. «На наступний рік інфраструктура великих міст, що постраждали від війни, не відбудується. І грошей у народу немає. До того ж, на кордонах з таким дурнуватим сусідом, навіть якщо зупиниться війна, від 3 до 7 років буде зберігатись незрозуміла ситуація, і люди будуть боятися повертатись. І все це негативно впливає на цей бізнес», – окреслив перспективи відродження і розвитку ринку мікромобільності в нашій країні на найближчі роки Олексій Кушка.

Але навіть не зважаючи на таку паузу, за мікромобільністю – велике майбутнє. Наприклад, консалтингова компанія McKinsey прогнозує, що обсяг ринку мікромобільності до 2030 року у США зросте до $200–300 млрд на рік, і до $100–150 млрд – у Європі. І в тому, що Україна йтиме за світовими тенденціями і, відповідно, розвиватиме ринок мобільного транспорту, сумніватися не доводиться: самокатників на вулицях міст ставатиме тільки більше.