Альона Гусєва для Новини.LIVE: "Україна здатна конкурувати з Європою технологіями"
Поділитися
Цього року Україна вдруге поспіль представляла на Web Summit власний павільйон. Топові стартапи, фонди, ІТ-компанії та держава спільно презентували українську техекосистему світовому ІТ-ком’юніті.
В заході взяли участь понад 71 тисяча відвідувачів зі 160 країн, більше 2 тисяч стартапів та понад 900 спікерів, серед яких — представники найбільших компаній світу: Apple, Google, Amazon, OpenSea, Microsoft.
Новини.LIVE поспілкувались із Альоною Гусєвою, спеціалісткою з міжнародного піару та персонального брендингу. Вона відвідала конференцію та поділилася своїми враженнями від події.
— Пані Альоно, поділіться, будь ласка, своїми враженнями від саміту.
— Україна бере участь у Web Summit другий рік поспіль. Цього року Україна мала один із найбільших павільйонів. Були представлені багато стартапів від Українського фонду стартапів, а також персональних проєктів. Мені як спеціалісту, що співпрацює безпосередньо з ML та AI стартапами, було дуже цікаво.
Українці були дуже добре підсвічені як позитивними, так і негативними новинами. При цьому відчувався сильний негатив щодо росіян.
Український голос звучав дуже гучно. І це була чудова можливість представити Україну, розказати про наші стартапи та інновації, знайти для себе нові можливості, ідеї та шляхи розвитку.
— Хто представляв Україну на саміті — від влади, від бізнесу, від громадського сектора?
— Це для мене особливо хвилюючий момент. Українським павільйоном займались, зокрема, директорка Ukrainian Hub Олеся Мальована, компанії UNIT.City, Flyer One Ventures, Мінцифри. Загалом було відібрано близько двадцяти компаній, які брали участь у побудові Українського павільйону. Загальна вартість підготовки становила близько 300 тисяч доларів. Жодних державних коштів не було залучено. Все було організовано за рахунок інвесторів, фаундерів, стартапів. Левову частку коштів дав UNIT.City.
Головним меседжем саміту була колаборація бізнесу та держави. На всіх панелях саміту говорили про важливість довгострокового співробітництва урядів та бізнесу.
Від уряду Україну представляв віцепрем'єр–міністр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ-сфери Олександр Борняков.
Відкривала саміт перша леді України Олена Зеленська. Її звернення звучало найбільш гучно на саміті. Незважаючи на двогодинну затримку виступу через технічні причини, всі учасники чекали на першу леді. Під час її виступу багато людей плакали, особливо іноземці.
Каталізатором уваги до Українського павільйону став також боксер Олександр Усик.
Від України на саміті було представлено 71 стартап. Презентації відбувались кожного дня. Від українського бізнесу були представлені різні напрямки діяльності — медицина, освіта, технології. Деякі стартапи були засновані рік–два тому й отримали дуже класний профіт, можливості для росту. Для них це була гарна нагода презентувати себе. Українські стартапи були з відшліфованими пітчами, а українські команди відпрацювали на 120%.
Були дуже добре зроблені акценти на тому, що ми — технологічна країна, що ми здатні розвивати технології не гірше, ніж передові країни світу. І єдине, що нас зараз стримує, це війна і необхідність витрачати сили, час і гроші на захист країни, а не технологічні розробки.
— Які найголовніші меседжі від України вдалось донести до учасників саміту?
— Я би виділила окремо історію з Михайлом Федоровим та Оленою Зеленською. Українці не намагались викликати якогось жалю до себе. Ми говорили з гідністю про історії наших технологічних розробок — про те, як у нас працюють військові дрони, як ми використовуємо цивільні дрони, як ми забезпечуємо постачання, як злагоджено у нас працює система. Акцент зробили на особистих історіях: про загиблих, або учасників бойових дій, або тих, хто зазнав втрат у родині. Це були персоналізовані історії технічних розробників або дотичних до цих історій осіб, які приносять додаткову цінність для розвитку технологій.
Це було круто, бо саміт технологічний, і людям цікаві розробки. Це вдало перепліталось у меседжах усіх українських учасників. Про це розповідали CEO та засновниця української продуктової компанії BetterMe Вікторія Рєпа, фінансовий директор UNIT.City Кирило Бондар, Олеся Мальована та Олександр Борняков. Були історії про дітей від Олени Зеленської.
Головний меседж полягав у тому, що українці — класні, круті, передові. Талантами України користуються усі країни. Тож давайте допоможемо Україні йти вперед і розвиватися, а не затримуватися в часі через війну.
Багато меседжів про Україну було навколо військових розробок, які свідчать, що технологічна індустрія у нас передова, що ми дуже сильно просунулись у сфері кібер-безпеки, захисту цивільного населення. Говорилось про технології та ментальне здоров’я як шлях до розбудови України.
— Що нового світ дізнався про Україну?
— Не знайти українця на якомусь майданчику саміту було неможливо. У нас не було конфліктів з росіянами, на які очікували багато хто. Увага до українців була дуже "теплою". І не йдеться про жаль або співчуття. Українцями захоплювались.
Було видно, що українці добре розуміють, які ми і хто ми. І хочемо, щоб про це знали інші. Тому я бачила велику підтримку від країн, які мають подібні проблеми — економічні, політичні. І це дуже добре відчувалось. Іноземний бізнес тепло нас сприйняв, зокрема представники Німеччини, Бразилії, Іспанії, Португалії. Напевно, португальська екосистема була для нас найбільш дружньою. Як показав саміт, ми дуже схожі.
Глобальний меседж Ukraine is the capital of freedom означає не лише те, що ми вільні територіально, але й те, що ми маємо свої технології, розвиваємо таланти. Наші спеціалісти — не просто дешевий ресурс. Наразі наші спеціалісти одні з найдорожчих в Європі. І може це не зовсім приємно для Європи, але ми здатні конкурувати з нею.
Європейці готові підтримувати Україну. Питання сім’ї, дітей, базових благ близькі всім, незалежно від країни.
Було помітно, що це не перші виступи українських посадовців — вони відшліфовані самітами, форумами, різними країнами. Тому знаходили активний відгук учасників саміту.
— Отже "голос України" був ефективно донесений до міжнародного співтовариства?
— Мені здається, що так. Наскільки мені відомо, Міністерство цифрової трансформації залишилось задоволеним результатами саміту.
Олену Зеленську активно скрізь запрошували, її слухали, її розпитували. Тому меседж першої леді України був цікавий не лише з точки зору можливості отримання допомоги, а й запозичення досвіду, зокрема щодо захисту персональних даних.
Одна з ключових тем саміту — відновлювана енергетика. Україна має в цьому певний досвід і готова ділитися ним з іншими. Ми не кращі і не гірші за інших, ми рівні, і можемо співпрацювати.
Серед ключових меседжів — технології мають працювати на благо. Технології можуть допомогти виграти війну.
Наступна історія — розвиток штучного інтелекту. І тут Україна в тренді.
Важливий меседж — війна затримує розвиток не лише України, а й цілого світу. І винна у тому лише одна країна. Спільними зусиллями ми здатні вплинути на ситуацію.
А ще надзвичайно важливе ментальне здоров’я, освіта. Це те, що створює наступні покоління. І тут Україна не пасе задніх.
Багато говорилося про Generation Z. Те, яким ми виховуємо наступне покоління, визначить наше майбутнє, зокрема чи повториться війна, в якому форматі і на яких територіях.
Ключовими меседжами були також заяви про те, що Україні потрібна зброя, засоби захисту цивільного населення. Ці меседжі озвучувались буквально на всіх виступах, багато з них — на прикладі персоналізованих історій. Всі ці історії були дуже вдало підібрані — так, щоб не викликати у іноземних учасників емоції, з якими вони не могли би впоратись.
— Що особисто Вам вдалось донести до закордонних учасників?
— Я поїхала на саміт як незалежний спеціаліст. Працюю з темами машинного навчання і штучного інтелекту. На саміті побачила, як розробки українців справляють wow-ефект на іноземців. Бо війна примушує українців пришвидшуватись. Ми розуміємо, що робота і економіка — це те, що триматиме нас протягом наступного року війни.
Цей саміт — прекрасна можливість для обміну талантами. Ми показали всьому світові, що українці вільно розмовляють англійською, що ми з передової країни, що ми приїхали під час війни з українських міст, в яких вирує життя, що українці вміють відновлюватись.
Також українські інвестори готові вкладатись не лише в українські стартами, але й у закордонні. Web Summit — це чудова можливість протестувати свої ідеї, надихнутись на нові, отримати цікаві проєкти або пропозиції роботи.
Післяковідний світ дуже потребує офлайну. Бо онлайн не може вирішити всі питання. Тому потрібно активно їздити світом, комунікувати, налагоджувати зв’язки.
Я допомагаю Ukrainian PR Army — спільноті українських піарників, які розказують світові про Україну. Це триста спеціалістів, які об’єдналися заради допомоги Україні. Нам потрібна підтримка. І ми її отримували на саміті. Мені вдалось донести до учасників саміту меседжі, з якими я приїхала. Світ готовий сприймати меседжі про Україну.
Світ точно почув Україну. А чи будуть нас приймати до уваги в світі, що швидко змінюється, залежатиме від наших комунікацій. Це безперервний процес. Комунікація важлива і під час війни, і особливо — після.
— З якими результатами українці поїхали додому?
— Під час саміту українці не закликали іноземні уряди надавати нам допомогу. Йшлося про додаткову вартість, яку здатна створювати бізнесова колаборація.
Наші початкові цілі — розказати про себе, звернути увагу, залучити бізнес до перемовин — досягнуто.
Якщо говорити про конкретні домовленості, можна згадати, зокрема, закупівлю великої кількості термобілизни та військової форми для українських жінок–військовослужбовиць. Досягнуто домовленостей щодо постачання дронів, певних домовленостей в рамках президентської ініціативи UNITED24.
Але загалом Web Summit — це не про конкретні домовленості. Міністерства й Офіс першої леді України точно продовжуватимуть роботу в цьому напрямі, бізнеси будуть комунікувати далі.
Що стосується домовленостей між урядами різних країн — ця інформація не підсвічувалась особливо. Думаю, на етапі перемовин про це свідомо не говорять з міркувань безпеки. Україна дуже обережна в оцінках та обіцянках. Напевно на фінальних етапах цих домовленостей ми почуємо про їхні результати.
— Чи було щось, що Україні не вдалось під час саміту?
— Єдині, хто не сприймав нас, — росіяни. Це було помітно. Біля Українського павільйону досить часто скупчувались якісь російськомовні пліткарі, які озвучували думки на кшталт "Український павільйон — це "свій для своїх". Начебто він нікому не цікавий. Також вони розганяли думку про те, що не треба прив’язувати тему війни до технологічних історій. Але це звучало тільки від росіян. Їх дуже бісило те, що вони змушені були мовчати. Це не була публічна агресія щодо українців, але їм не подобалась така величезна увага до представників України.
— Як ви загалом оцінюєте ефективність подібних міжнародних комунікаційних майданчиків, і зокрема Web Summit?
— Українцям потрібно ще більше комунікувати зі світом. Наразі актуальним залишається, зокрема, питання фінансування участі в подібних заходах. Нам потрібно заявляти про себе не лише з майданчиків Web Summit. Подібних комунікаційних майданчиків є багато — і в США, і в Азії. Особливо в Азії потрібна наша присутність, бо там проросійські меседжі надзвичайно ефективно працюють.
Фото: Олена Зеленська / Facebook
Читайте Новини.LIVE!
