Довічний контроль грошей всіх політиків України — як це?
Верховна Рада більшістю голосів ухвалила законопроєкт про посилення фінансового моніторингу політично значущих осіб — PEP.
Головною родзинкою майбутнього закону є те, що "статус публічних діячів" буде пожиттєвим. Це означає довічний фінансовий контроль та моніторинг за їхньою діяльністю навіть після закінчення політичної карʼєри.
Хто ж підпаде під новий та суворий контроль держави — читайте у Новини.LIVE.
В чому суть закону про РЕР: пояснення
Трохи більше місяця Верховна Рада розглядала проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" щодо політично значущих осіб — РЕР. Ця абревіатура пішла з англійської мови "Politically exposed person" — Політично відома особа.
21 вересня він був ухвалений Радою за основу, а вже 17 жовтня прийнятий в цілому більшістю голосів.
"Напевно, найскладніший закон, який є на цій сесії парламенту", — казав його ініціатор та голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Цей законопроєкт є останньою перепоною України для початку переговорів щодо і вступу в ЄС, і отримання чергового траншу від МВФ.
Однак незважаючи на начебто позитивний посил законопроєкту, він викликав бурхливу реакцію в українському суспільстві через дві складові:
- в разі підписання законопроєкту Президентом, банки будуть здійснювати довічний фінансовий моніторинг не лише за діяльністю осіб-РЕР, а й їхніх дітей та бізнес-партнерів;
- окрім того, ухвалена зворотна дія цього закону. Тобто під нього потраплять навіть ті, хто був на держслужбі до його прийняття.
За словами депутат від партії "Голос" Ярослава Юрчишина, редакція законопроєкту відповідає рекомендаціям Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей та директиві ЄС "про запобігання використанню фінансової системи для цілей відмивання грошей або фінансування тероризму".
"Так, цей законопроєкт відкриває нам можливості для подальшої співпраці з МВФ та є важливим кроком для початку перемовин про членство в Європейському Союзі. Але якість його ну дуже сумнівна", — написав він на своїй сторінці у Facebook.
Хто саме потрапить під дію РЕР: список
За словами депутата, під дію PEP в Україні потраплять приблизно 10-15 тис. осіб. В основному це топчиновники:
- глава держави, керівник уряду, міністри та їх заступники; депутати парламенту;
- члени Верховного та Конституційного судів або інших судових органів високого рівня, рішення яких не підлягають оскарженню, крім як за виняткових обставин;
- члени суду аудиторів або правлінь центральних банків;
- надзвичайні та повноважні посли, повірені у справах та високі посадовці Збройних сил;
- члени адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних підприємств, що мають стратегічне значення.
"Але під моніторинг потраплять і ті родичі, які ведуть спільне господарство. Це дуже незручно, бо і без цього у них є обмеження, а тепер будуть ще більші. Проте у процесі набуття членства в ЄС у нас буде можливість вдосконалити регулювання PEP", — уточнив депутат.
Закон про РЕР може охопити пів країни?
А от за словами політичного оглядача Ігоря Чаленка, майбутній закон може охопити мало не пів країни. І це точно не буде 15 тисяч чиновників, держслужбовців. За його словами, це може бути будь-хто, хто мав або має справи із РЕР, а особливо їхні родичі, діти та бізнес-партнери.
Такий фінансовий нагляд за цією категорією осіб, відповідно до ухваленого закону, буде пожиттєвим. Ба більше, цей закон має зворотню дію. Це означає, що під нього потраплять усі політики, які були при владі до його ухвалення. І власне через цю норму, цей закон може бути скасований Конституційним судом, каже Чаленко.
"Дуже багато питань є до відповідного закону. Дуже. Не виключаю, що Конституційний суд може скасувати його, визнавши неконституційним з точки зору зворотної дії в часі. Окрім цього, тепер ми навряд зможемо залучати новий бізнес до державного управління. Це не корупціонери і не олігархи 90-х, а люди, які побудували свій бізнес з нуля. Вони просто не захочуть йти працювати на державу", — каже політолог.
За його словами, політикам та депутатам вже зараз складно відкрити навіть звичайну платіжну картку у будь-якому з банків через скрупульозність фінансових перевірок та моніторингу.
Чому Захід наполягав на прийнятті РЕР?
При цьому, за словами Чаленка, цілком можна зрозуміти тиск Заходу та західних партнерів, які вимагають від офіційного Києва жорсткого контролю за корупційною складовою та відмиванням коштів. Бо наразі держава фактично живе на допомогу Заходу. Всі зароблені нею кошти йдуть на війну проти Росії.
Відтак, Україні необхідно отримувати подальше фінансування на життя країни. Зокрема, понад половини цьогорічного бюджету фінансується міжнародними партнерами.
Зокрема, необхідно зібрати 42 млрд доларів, з яких на сьогодні є 33 млрд доларів. Наступного року дефіцит бюджету становить 43 млрд доларів, з яких лише третина є прогарантованою. Але, за словами Данила Гетманцева, ці надходження наразі поки що є не точними.
Відповідно, нам необхідні додаткові аргументи, аби переконувати наших західних партнерів, що проблем з Україною не буде, пояснює Чаленко:
"А коли у нас є постійні скандали, як от організація весілля експрокурорами та працівниками ДБР… Тому закон про РЕР міг би бути чинником, який покаже, що Україна системно бореться із корупцією серед усіх топчиновників. Тому Президент підпише його, адже його реалізація є необхідністю у нинішній ситуації".
Він також погоджується із тезою, що за кілька років Україна може змінювати цей закон, бо в процесі його виконання виявиться, що під дію потрапила мало не вся країна.
Відтак, коли ситуація нормалізується, ми повернемось до більш прийнятної форми: обмежимо в часі питання РЕР до 3-5 років, як це є в Канаді, наприклад. Або ж змінимо підходи стосовно моніторингу політично значущих осіб.
А от ті, хто відмивав гроші, на думку Чаленка, будуть продовжувати це робити. Вони просто збільшать ресурс на своїх фінансистів та юристів, які робитимуть це у законний спосіб.
"Виникне така ж ситуація, як є зараз у великому бізнесі, який обходить оподаткування та інші обмеження через сотні й тисячі ФОПів. Так само буде із РЕР. А люди, які живуть за законом, просто отримають додаткові обмеження, і з практичної точки зору ми отримаємо проблему", — підсумував Чаленко.
PEP є не лише в Україні
Україна не є унікальною країною в питанні запровадження фінансових заходів щодо боротьби з відмиванням грошей. Вона приєдналася до Міжнародної групи у з протидії відмиванню брудних грошей FATF, як і ще понад 200 світових країн та юрисдикцій, каже Олександр Воронцов, адвокат, юрист Hillmont Partners.
Під час підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом Україна взяла на себе зобов’язання імплементувати рекомендації FATF щодо фінансового моніторингу за політично впливовими особами, боротися із відмиванням грошей та фінансуванням тероризму.
"Пожиттєвий статус РЕР не стільки рекомендації FATF, скільки репутація України на міжнародній арені як ризикового партнера з точки зору корупції. Бо у наших реаліях РЕР-персона залишається впливовою особою навіть після того, як втратить посаду", — пояснює юрист.
Як зазначено на сайті ВР, наразі законопроєкт готують до підпису голові ВР.
Наступного місяця Єврокомісія представить щорічну доповідь щодо розширення Європейського Союзу. Цілком ймовірно, що буде озвучена рекомендація про початок офіційних переговорів про вступ України до ЄС.
За словами голови комітету зовнішньої політики Олександра Мережка, перемовини розпочнуться вже в грудні 2023 року. З огляду на те, що Україна ухвалила 99% необхідних умов, цей прогноз наразі і справді виглядає досить реалістичним.
Читайте Новини.LIVE!