Вчені придумали, куди подіти використані медичні маски, халати й рукавички

Вчені придумали, куди подіти використані медичні маски, халати й рукавички

Вчені придумали, як краще утилізувати використані медичні маски, рукавички й халати, які використовують для захисту проти COVID-19. Виявляється, завдяки цим відходам можна змінити бетон на 20%.

Про це повідомляє Mail Online.

Читайте також:

Вчені університету у Мельбурні дійшли висновку, що засоби індивідуального захисту (ЗІЗ), наприклад, рукавички, халати та медичні маски, можна використати у виготовленні бетону. Це дозволить зробити його ще міцнішим на 20%.

Зокрема, технологія передбачає, що їх потрібно подрібнити, а потім змішати з цементом у різних об'ємах від 0,1% до 0,25%. Відтак, гумові рукавички підвищують міцність бетоні на 22%, а ізоляційні халати можуть підвищити стійкість конструкції до вигинів до 21%. Тим часом маски для обличчя можуть зміцнити бетон на 17%.

Чому це важливо

Новий спосіб утилізації засобів індивідуального захисту може допомогти переробити майже 54 тисяч тонн таких відходів, які щоденно накопичуються на смітниках в усьому світі.

Зокрема, дослідники вважають, що у світі щодня викидають близько 129 мільярдів масок. Вони накопичуються на сміттєзвалищах і деколи потрапляють у водойми річок, озер, океанів та морів, що створює небезпеку для флори та фауни. 

Окрім того, таке сміття розпадається на небезпечні мікроволокна, а також можуть переносити шкідливі хімікати в довкілля.

Спільний провідний автор досліджень доктор Раджив Ройчанд сказав, що для будівельних галузей у всьому світі існує реальний потенціал відігравати значну роль у перетворенні цих відходів на цінний ресурс.

"Хоча наше дослідження перебуває на ранніх стадіях, ці багатонадійні початкові висновки є важливим кроком до розробки ефективних систем перероблення, щоб не допустити потрапляння відходів одноразових ЗІЗ на звалища", — сказав він.

Мікропластик захоплює світ

Виробництво масок для обличчя зараз нарівні з виробництвом пластикових пляшок і становить близько 43 мільярдів штук на місяць. Але завдяки наполегливим зусиллям активістів екологічних кампаній щодо покращення переробки протягом багатьох років кожна четверта пляшка тепер повністю переробляється. А от з масками такої ініціативи немає. Якщо необдумано викинути на природу, маски розпадаються на мікро- та нанопластикові волокна за лічені тижні.

Ці крихітні волокна розміром менш як 5 мм і 1 мм відповідно становлять небезпеку для здоров’я тварин і людей. Було виявлено, що мікропластик подорожує повітряними потоками та був помічений у найбільш безлюдних частинах світу, зокрема Альпи, Антарктиду та "зону смерті" гори Еверест.

Нагадаємо, вченим Кембридзького університету вдалося зробити справжній прорив у науці. Вони вивели штучний ембріон зі стовбурових клітин миші, який мав серце та мозок.