Нові правила бронювання піддалися критиці через ризики для бізнесу

Підприємства критично важливого значення: що хочуть змінити в системі бронювання
Верховна Рада України. Ілюстративне фото

Економічні аналітичні центри виступили проти запропонованого механізму зміни правил бронювання військовозобов’язаних. У відкритому листі до керівництва країни та профільних відомств вони заявили, що документ у нинішньому вигляді може не забезпечити заявлених цілей і створити додаткові труднощі для підприємств. Серед головних зауважень — подовження термінів розгляду заявок та невизначеність щодо скасування статусу критично важливого підприємства.

Окремі питання у експертів викликали повноваження нового Координаційного центру та порядок ухвалення ним рішень, повідомляють Новини.LIVE з посиланням на депутата Верховної Ради України Ярослава Железняка.

Реклама

Які положення викликали запитання

Автори звернення вважають, що зміни потребують додаткового опрацювання з урахуванням можливих наслідків для економіки та оборони. Згідно з аналізом авторів листа, термін визначення підприємства як критично важливого може збільшитися з 10 до 17 робочих днів. При цьому для деяких процедур, зокрема щодо збільшення ліміту бронювання та скасування статусу, проєкт не передбачає конкретних термінів. Претензії стосуються й Координаційного центру: попри заявлений консультативний статус, його рекомендації можуть стати підставою для позбавлення підприємства статусу критично важливого. На думку аналітиків, у проєкті недостатньо чітко прописані підстави для таких рішень, порядок повідомлення компанії, можливість надати пояснення та механізм оскарження.

Чому експерти говорять про ризики

Ще одна претензія пов’язана зі складом центру: представники бізнесу до нього не включені. Автори звернення також вказують на відсутність передбаченої публікації протоколів та на зауваження з боку державних органів. За їхніми даними, Міністерство юстиції звернуло увагу на невідповідність окремих повноважень консультативному статусу органу, Міністерство цифрової трансформації — на ризик дублювання функцій, а Міністерство енергетики виступило проти запропонованого підходу. Крім того, аналітики повідомили про висновки Національного агентства з питань запобігання корупції від 12 жовтня, в яких зазначено корупціогенні фактори.

Автори листа звертають увагу й на те, що проєкт, за їхньою оцінкою, не супроводжується повноцінним аналізом наслідків для підприємств, енергетичної системи та державного бюджету. Вони також заявляють, що публічного обговорення з бізнесом не проводилося. Як один із аргументів розробника, відображених у протоколі, аналітики наводять посилання на рішення Ставки Верховного головнокомандувача.

Читайте також:

Що пропонують змінити

Економічні організації закликають призупинити перегляд критеріїв критичності до доопрацювання документа та передбачити 90-денний перехідний період для чинних бронювань. Серед інших пропозицій — закріпити вичерпний перелік підстав для скасування статусу критично важливого підприємства, забезпечити можливість надати пояснення та оскаржити рішення, а Координаційному центру залишити виключно консультативні функції.

Ці ініціативи відображають позицію авторів відкритого листа і поки що не означають зміни чинних правил. Подальше рішення залежить від того, як уряд розгляне зауваження та пропозиції.

Нагадаємо, Новини.LIVE повідомляли, що буде з військовозобов’язаними українцями у разі, якщо їм за кордоном надійшла повістка у Viber.

Також Новини.LIVE писали, що найближчим часом частину функцій ТЦК та СП щодо взаємодії з мобілізованими громадянами можуть передати Нацполіції України.

Кабінет міністрів Верховна Рада мобілізація бронювання війна в Україні