Не просто зачіска: яке значення раніше мала коса в житті українок

У давнину зачіска розповідала про сімейний стан жінки. Дівчата носили коси, прикрашали їх стрічками й вінками, а після весілля ховали волосся під очіпок і хустку. З'являтися на людях простоволосою заміжній жінці вважалося соромом. Розпущене волосся дозволяли лише в особливі дні.

Розповідає Новини.LIVE з посиланням на Ukr.Media.

Яку косу носили дівчата

Довга коса була символом дівочої краси. На Лівобережжі в будні дівчата вкладали дві коси навколо голови, а в неділю заплітали одну й прикрашали її кольоровими стрічками. На Правобережжі на свята носили дві коси по спині. На Полтавщині, поблизу Лубен, косу плели спочатку з трьох-шести пасом, поступово збільшуючи їхню кількість до 24, щоб волосся здавалося густішим. Наприкінці дівчина тягнула за кінчик і примовляла: "Рости, коса, од пояса до долу".

На Київщині перед святами дівчата збиралися разом, мили голови й заплітали одна одну. Влітку до кіс додавали вінки, а взимку над чолом зав'язували червону або блакитну стрічку.

Втратити косу вважалося ганьбою. Парубки могли силою обрізати дівчині волосся, щоб зіпсувати її репутацію. Окремо ставилися до дівчат, які народили дитину поза шлюбом. Їм забороняли носити коси й вінки, натомість покривали голову хусткою.

Як на весіллі розплітали косу

Розплітання коси було важливою частиною весільного обряду. Молоду садили на діжу, накриту кожухом хутром догори. Старша дружка просила благословення, а в деяких місцевостях молодий першим виймав зі коси стрічку й залишав її собі. Потім волосся розплітали дружки, свахи або мати нареченої. Дівчата співали: "Тільки жаль мені русої коси — дівочої краси", а молода плакала, прощаючись із дівочим життям.

Після цього починалося покривання голови. Мати приносила намітку — довге біле полотнище, яким обв'язували голову поверх очіпка. За звичаєм молода пручалася й тричі кидала її до порога, але зрештою погоджувалася. Свахи співали: "З дівки у молодицю".

• Осінні весілля починалися після Покрови. Дівчата просили святу допомогти їм вийти заміж: "Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку… хоч ганчіркою, аби я була жінкою". Покрита голова символізувала шлюб і новий статус жінки.

Чому заміжнім не можна було ходити з розпущеним волоссям

Виходити на люди з непокритим волоссям заміжній жінці вважалося непристойним. Таку поведінку називали "ходити простоволосою" або "світити волоссям". На Полтавщині вірили, що коли жінка ходить без головного убору, "сонце плаче". За іншими повір'ями, це могло накликати град і неврожай. Зірвати з жінки очіпок означало зганьбити її та родину.

На Київщині й Полтавщині заміжні жінки зазвичай не заплітали кіс. Волосся ділили надвоє, скручували джгутами й намотували на кибалку — тверде кільце. Зверху надягали очіпок зі шнурівкою, а потім пов'язували хустку або намітку. На Галичині молодицям підрізали волосся до вух.

Намітку знімали вдома та під час роботи в полі, але очіпок і хустку залишали. Антрополог Федір Вовк згадував, що під час експедицій жінки могли погодитися оголити коліно для вимірювань, проте знімати очіпок майже завжди відмовлялися.

Коли дозволялося розпускати волосся

Одним із таких випадків було весілля. Від розплітання коси до покривання голови наречена ходила з розпущеним волоссям. На Західній Волині цей звичай зберігався ще два тижні після весілля.

Розпущені коси носили й під час Русального тижня. У Русальний четвер дівчата ходили житами з відкритим волоссям, наслідуючи русалок. Також вони розпускали коси перед ворожінням, знімали пояси й розв'язували вузли, адже за народними віруваннями на людині не мало залишатися нічого зав'язаного.

Що залишилося від давніх звичаїв

Колись головною весільною прикрасою волосся був вінок, а фата прийшла до українських наречених із Західної Європи приблизно в 1940-х роках. Сьогодні на багатьох весіллях нареченій знімають фату, а подекуди пов'язують хустку. Цей момент нагадує давній обряд покривання голови, який символізував перехід від дівочого життя до заміжжя.

Звичай покривати голову в церкві пов'язують зі словами апостола Павла про жіноче вбрання під час молитви. А з 2014 року знову набули популярності українські вінки: майстрині відновлюють традиційні весільні прикраси, подібні до тих, які носили прабабусі сучасних наречених.

Раніше ми писали про те, що восени часто хочеться змінити зачіску, адже часто після літа волосся втрачає блиск, а кінчики потребують оновлення. Та перш ніж наважуватися на коротку стрижку, варто перевірити, чи пасуватиме вам нова довжина. У цьому допоможе правило 5,5 см — простий тест, для якого знадобляться лише лінійка, ручка та дзеркало.

Також Новини.LIVE повідомляли, що сиве волосся може стати виразною частиною образу, якщо підібрати стрижку, яка підкреслить його відтінок і текстуру. Для жінок після 40 років є кілька вдалих варіантів — від короткого кропу до подовженого боба. Розглянемо три стрижки, які допоможуть обіграти сріблясті пасма без постійного фарбування.