Масляна, Масниця чи Колодій — яке свято відзначають українці

В Україні останній тиждень перед Великим постом здавна був особливим святковим періодом. У давнину його пов'язували із зустріччю весни, а з приходом християнства — підготовкою до суворого посту. У різних регіонах цей період називали по-різному: Масниця, Масляна, Колодій, Сиропуст, Пущення, Загальниця, Сиропусний тиждень. Саме тому й сьогодні виникає питання: яка назва правильна і які традиції справді українські.

Новини.LIVE розповідає, як правильно називається цей святковий тиждень, які звичаї й традиції родом з України.

Як правильно називати свято українською

В академічному тлумачному словнику української мови зафіксовано назву Масниця. Саме вона вважається літературною і питомо українською. Назва походить від слова "масний", тобто жирний, ситний. Адже в цей тиждень дозволялося споживати молочні продукти, масло, сир, сметану.

Слово "Масляна" тривалий час уживали переважно в прикордонних з росією регіонах. У багатьох випадках воно є калькою з російської традиції. Тому мовознавці радять надавати перевагу саме формі "Масниця".

У різних регіонах України також побутували назви Запусти, Сиропуст, Колодка, Колодій, Туриця. Усі вони відображають багатство української традиції та є правильними. Також зараз не рідко можна почути назву Сиропусний тиждень. У християнській традиції саме так називають тиждень перед Великим постом.

Колодій — звідки взялася назва свята

Ще давнішою вважають назву Колодій, яка існувала задовго до приходу християнства. За народними уявленнями, Колодій був богом шлюбу, його пов'язували із сонячним циклом, відродженням природи та життєвою силою. Назву пов'язують зі словами "коло" і "дія" — творення сонячного кола, руху життя.

Також колодієм ще називають кілька давніх обрядів. Обряд уродин (народження) та поховання колодки: у понеділок народилась, у вівторок — охрестили, у середу — похрестини, у четвер — колодка вмерла, у п'ятницю поховали, в суботу — оплакали, а у неділю життєвий шлях олодки завершився. І, звісно, усі ці дійства мали жартівливий характер. 

Ще один обряд коли до рук або ніг нежонатих хлопців прив'язували колодку, як символ "ганьби", що до цього часу він так і не одружився. Це було ціле театралізоване дійство. Парубка могли соромити та висміювати, але він міг відкупитись частуванням.

Масниця в Україні — які традиції є справді українськими

В Україні не існувало єдиного сценарію святкування Масниці. Кожен край мав свої звичаї, обряди та головні страви. Десь готували галушки, десь пироги, десь вареники. Проте головний сенс залишався спільним — підготуватися до посту та зустріти весну.

Дослідники вважають, що Масниця зберегла риси дуже давнього обрядового комплексу — зустрічі Весни. Наші предки вірили: спільні пісні, танці, жарти, обряди та гостювання допомагають запросити тепло, світло та родючість. Це було не просто свято їжі й розваг, а глибокий ритуал оновлення життя. У цей період:

• мирилися посварені;
• вшановували молодят;
• заохочували створення сімей;
• дівчата починали співати веснянки.

На жаль, багато традицій збереглися лише в спогадах старших людей та етнографічних записах. Серед них:

• обряди з колодкою;
• взаємні гостини;
• святкування Власія;
• катання на конях;
• водіння козла;
• веснянки;
• ряджені та машкара;
• поминання предків;
• церемонії прощення.

Важливо зазначити, спалювання опудала — це не українська традиція. Вона також виникла у період радянського союзу, як і кулачні бої або бої "стінка на стінку".

Чому млинці — не головна українська традиція та що слід готувати на Масницю

Сьогодні Масницю часто асоціюють із млинцями. Проте етнографи наголошують: для України це не була основна страва свята. Масове поширення млинців пов'язують із радянським періодом, коли культивували "російську Масляну" як свято народних гулянь. Млинець подавався як символ сонця, але ця традиція не була питомо українською.

Натомість у нашій культурі головною стравою були вареники з сиром і сметаною. Саме вони вважалися обрядовою їжею Масниці та Колодія. Вареники на Масницю мали не лише кулінарне, а й символічне значення. Вони уособлювали молодий місяць і жіночу життєву енергію.

Окрім вареників, готували:

• сирники;
• сирні баби;
• галушки на молоці;
• молочні каші;
• ряжанку;
• кисіль;
• колотуху.

Усі страви готувалися з молочних продуктів — як прощання з ситною їжею перед тривалим утриманням.

Також пропонуємо дізнатися про інші важливі свята 2026 року

Коли святкуватимемо Вознесіння Господнє, який сенс та традиції свята.

Яка дата Вербної неділі у 2026 році.

Коли православні віряни святкуватимуть Великдень.