Фінмоніторинг у квітні 2026: за які операції банки вимагатимуть довідки

Українські банки давно посилили контроль фінансових операцій клієнтів, аби ефективніше виявляти порушників і попереджати нелегальну діяльність. Перекази громадян можуть потрапити під пильну увагу контролюючих органів у межах моніторингу. Банки вимагають від українців підтвердити джерела походження коштів для доведення відсутності незадекларованого доходу.

Сайт Новини.LIVE розповідає, за які фінансові операції банки можуть вимагати довідки у квітні 2026 року.

Порогові карткові перекази

Ні для кого не секрет, що гарантований спосіб спровокувати фінансовий моніторинг — це перевищити допустимий ліміт грошових переказів протягом місяця. Банки обов'язково проводять перевірки клієнтів, які здійснили операції на суму від 400 000 грн (або еквівалентом у будь-якій іноземній валюті чи інших активах за офіційним курсом).

Блокування рахунку за такі транзакції одразу не буде, однак власник картки повинен надати підтверджувальні документи для доведення джерел походження фінансів. Наприклад, зарплатні відомості, довідки про зарахування на підприємницький рахунок (включно з декларацією про сплату податків), різноманітні квитанції, договори на прийняття спадщини тощо.

Плюс перевірка можлива у випадку наявності переказів на суму від 30 000 до 400 000 грн на місяць. Ризик моніторингу середній, але краще заздалегідь підготуватися до уваги з боку контролюючого органу чи банківської установи.

Ризикові транзакції на рахунках

Підвищену увагу викликають не тільки перекази на великі суми, але й нетипові для клієнта транзакції, які відрізняються від його звичайної фінансової поведінки. На практиці банк може вимагати підтвердження доходу для операцій з такими ознаками:

• різке зростання суми;
• регулярні перекази різним фізичним особам;
• надходження без призначення платежу;
• дроблення великих сум на дрібні перекази;
• різке збільшення обороту за короткий проміжок часу;
• торгівля криптовалютою.

Якщо говорити про повсякденні витрати українців, зокрема покупки в супермаркетах чи онлайн-магазинах, оплату комунальних послуг / мобільного зв'язку / навчання, одержання заробітної плати і соціальної допомоги, то вони не цікавлять Державну податкову службу.

Моніторинг провокують перекази і платежі, які не відповідають рівню доходів громадянина, а також перевищують встановлений ліміт. Звісно, якщо людина здатна підтвердити джерела походження цих коштів, то може не боятися перевірок.

Що ще варто знати українцям

Раніше Новини.LIVE писали, як часто податкова служба може проводити фактичну перевірку одного ФОП. Закон передбачає моніторинг діяльності раз у рік, однак існує важливий нюанс. Якщо підстава для перевірки відрізняється, то періодичність не обмежується.

Також Новини.LIVE розповідали, яка поведінка клієнтів банку може спровокувати фінансовий моніторинг. Закон визначив 23 індикатори, що вказують на потенційне порушення. Наприклад, відмова в наданні документів, передача рахунку в користування сторонній особі тощо.