Фінанси українців під наглядом — які операції перевіряють

Фінансовий моніторинг в Україні — скільки операцій потрапили під перевірку
Банківська картка і гроші. Фото: Новини.LIVE

Держфінмоніторинг упродовж трьох кварталів 2025 року отримав понад 1,4 млн повідомлень про фінансові операції українців, що підлягають перевірці. Такий обсяг перевищив минулорічний на 10% (за аналогічний період). А сума підозрілих операцій зросла майже втричі.

Про це йдеться в матеріалі Опендатаботу.

Реклама
Читайте також:

Масштаби фінмоніторингу в Україні

Державна служба фінансового моніторингу отримує повідомлення про ризикові та підозрілі операції на рахунках громадян. Лише за три квартали 2025 року надійшло 1,4 млн запитів, переважна більшість яких — 83% — стосувалася порогових транзакцій (на суму, що дорівнює або перевищує 400 000 грн).

"Після затишшя у перший рік повномасштабної повідомлень, які підпадають під фінмоніторинг, рік до року лише більшає: лише у 2024 обсяг їх обсяг зріс одразу на 22%. Цьогоріч, у середньому, щомісяця надходить близько 160 тисяч повідомлень", — йдеться в матеріалі.

Майже всі запити надійшли від банків — 99%, а від небанківських установ Держфінмоніторинг отримав майже 15 тисяч повідомлень. З усього масиву 1,18 млн (83%) стосувалися порогових операцій, ще близько 243 тисяч (17%) — підозрілих. Що цікаво, сума по ним зросла майже втричі — правоохоронцям передали 794 матеріали на 150,46 млрд гривень.

За словами голови Державної служби фінансового моніторингу Філіпа Проніна, завдяки превентивній моделі вдається блокувати і знищувати схеми, які працювали роками. Згодом планується запровадження штучного інтелекту, який допоможе автоматизувати процеси аналізу даних.

Які операції перевіряє Держфінмоніторинг

Контролюючий орган здійснює перевірку транзакцій двох видів — порогових і підозрілих. До першої категорії відносять операції на суму 400 000 грн і більше з принаймні однією ознакою:

  • прояв сепаратизму\тероризму;
  • ризик фальсифікації рахунків фактур (інвойсів) у зовнішньоекономічній діяльності;
  • дистанційне відмивання коштів тероризму;
  • багато готівки в обігу;
  • неналежне виявлення та санкціонування особою підозрілих публічних діячів.

Що стосується другого виду операцій з грошима, цей статус надають транзакціям залежно від наявності підозр і доказів у банку, який обслуговує людину, а не від суми. Факторами впливу можуть бути поведінка клієнта, невідповідність наданої персональної інформації тощо.

Що ще варто знати українцям

Нагадаємо, кредити на бізнес-діяльність не включаються в дохід ФОПа, отже платити податки не потрібно. Однак у разі неповернення боргу ситуація кардинально змінюється — кошти доведеться витратити.

Також ми писали, що блогери в YouTube часто отримують донати на ФОП-рахунок, але такі грошові внески не вважаються доходом від діяльності, тому оподатковуються за загальною ставкою 23% замість 6%.

гроші банки фінанси банківські рахунки фінансовий моніторинг
Реклама
Реклама
Реклама
Реклама