Юпітер виявився не таким, як вважалося раніше — дослідження вчених

Новий аналіз даних NASA уточнив форму та точні розміри Юпітера і виявив розбіжності з оцінками, зробленими під час місій 1970-х років. Завдяки серії сучасних радіовимірювань вчені отримали найдетальнішу модель параметрів газового гіганта за десятиліття.

Про це пише Phys.

Що показало нове дослідження Юпітера

Дослідження спирається на 26 нових вимірювань космічного апарата Juno, орбіта якого з 2021 року дозволяє проходити за Юпітером відносно Землі. Таке положення дало змогу точніше відстежити, як радіосигнали заломлюються в атмосфері планети, і на цій основі побудувати оновлену модель її форми.

Результати показали, що на екваторі Юпітер приблизно на 8 кілометрів вужчий, ніж вважали раніше, а в районі полюсів — на 24 кілометри більш плаский. Це означає тонший профіль і сильніше сплющення, ніж фіксували попередні вимірювання майже пів століття тому.

Раніше форму Юпітера оцінювали за кількома радіовимірюваннями, отриманими під час місій Voyager і Pioneer у 1970-х. Натомість дані Juno, який працює біля планети з 2016 року, дали дослідникам десятки нових точок для порівняння та уточнення розрахунків.

Аналіз заломлення сигналів дозволив побудувати детальні карти температури та щільності атмосфери Юпітера, що допомогло краще узгодити моделі внутрішньої будови планети з даними про гравітацію та атмосферні процеси.

Дослідники підкреслюють, що навіть різниця в кілька кілометрів має значення для розуміння того, як влаштовані газові гіганти. Юпітер лишається ключовим орієнтиром для вивчення подібних планет як у Сонячній системі, так і за її межами, тож оновлені параметри можуть впливати на уявлення про формування й еволюцію планет загалом.

Нагадаємо, для технологічно розвиненої цивілізації міжзоряні подорожі можуть виявитися значно простішими, якщо використовувати природні об'єкти, що вже рухаються з надвисокими швидкостями. Астрофізики розглядають комету 3I/ATLAS як можливий приклад такого "транспорту".

Також ми писали, що людству вдалося зафіксувати 10-секундний спалах надвисокої енергії з одного з найвіддаленіших регіонів Всесвіту. Дані з двох супутників підтвердили, що сигнал надійшов з відстані близько 13 мільярдів світлових років від Землі.