Забуті обряди на Святвечір — як очищали і захищали оселю від зла

Святвечір в Україні завжди був не менш важливим святковим днем ніж саме Різдво Христове. 24 грудня було не тільки підготовкою до головного свята, а й час родинного затишку та захисту оселі від зла. Українці ставили дідух, готували багату кутю та дванадцять пісних страв, кожна з яким мала свій символізм. Ввечері обов'язково колядували, обходячи сусідів та родичів й бажаючи господарям достатку та щастя. А ще особливу увагу приділяли ритуалам, які обіцяли добробут на увесь майбутній рік. Частина цих обрядів нині майже забута.

Новини.LIVE з посиланням на РБК-Україна розповідає, як в давнину українці на Святвечір очищали та захищали оселю від зла.

Як на Святвечір "очищали" хату обрядовою свічкою

В Україні хату ніколи не сприймали як звичайне житло. Це був особливий простір, який оберігав родину та дарував сили. Святвечір вважався ідеальним часом для очищення оселі від усього лихого. Ритуал очищення поєднував у собі як християнські традиції, так і давні язичницькі практики.

Так господарі будинку обов'язково молилися перед іконами на покутті. Також запалювали обрядову свічку — символ божественного світла та життєдайної сили. Її тримав господар — той, хто несе відповідальність за рід і дім. Свічка уособлювала не лише різдвяне світло, а й очищувальну силу вогню. Господар повільно обходив хату, зупиняючись у кожному куті, адже вірили, що саме там може оселитися недобре. Перед вечерею господар ще раз обходив дім зі свічкою та короткою молитвою.

Як на Святвечір освячували оселю святою водою

Наступним етапом було "кроплення" помешкання свяченою водою. Освячували покуття, як найсвятіше місце дому, житлову частину, стіл, за яким збирається родина, поріг, що відділяє дім від зовнішнього світу. Також святою водою освячували хлів з худобою, щоб нечиста сила не могла нашкодити тваринам.

Особливе значення надавали порогу. Його вважали межею, через яку може зайти як добро, так і зло. До прикладу, на Поліссі вірили, що освячений поріг "не пустить" у дім людей, які бажають родині зла.

Для чого на Святвечір окурювали оселю димом

Менш відомий ритуал але який мав важливе значення для наших предків, — окурювання оселі димом. Звичайно, ця практика має дохристиянське коріння й була поширена ще задовго до прийняття християнства. Дим вважався силою, що виганяє хвороби, страхи та невидиму недолю. Використовували полин, ялівець, суху м'яту, кору яблуні. Особливо ретельно окурювали місця, де спали діти, бо вірили, що вони найбільш вразливі до чужої енергії.

Як на Святвечір засівати хату на добробуту і достаток

У степових регіонах України важливу роль відігравало зерно. У деяких селах існував внутрішній обряд засівання хати ще до приходу колядників. Його виконували лише члени родини. Господині розсипали жмені пшениці по кутах, промовляючи побажання на врожай і достаток. Зерно не прибирали до Різдва, адже воно вважалося даром для добрих сил, що мали оселитися в домі.

Який обряд "закривав"у дому добробут та щастя

Після вечері господар тричі проводив свічкою над дверима, ніби замикаючи оселю на добро. Поріг обсипали зерном або сіллю — залежно від місцевої традиції. Лише після цього вважалося, що дім повністю очищений і захищений. Тільки тоді родина могла виходити колядувати, не боячись, що з оселі піде щастя.

Хто був головним "носієм світла" у Святвечір

Після завершення очищення першими до хати впускали дітей. Вірили, що дитяча присутність приносить у дім чисту радість і захищає від зурочень. А на Полтавщині існувала традиція, коли наймолодший хлопчик сідав на покуті — як символ нового початку і небесного захисту дому.

Також пропонуємо інші цікаві теми до зимових свят

Як красиво прикрасити оселю до Святвечора.

Коли українці колядують, щедрують та засівають.

Які подарунки можна зробити на Різдво та Новий рік 2026 за знаком Зодіаку.

Як можна прикрасити кухню до зимових свят, щоб створити атмосферу затишку й тепла.