Житлові умови для дітей — де не можна мешкати у 2025 році

Вимоги до безпеки та придатності житла, де проживають діти, залишаються жорсткими, попри виклики війни та внутрішньої міграції. Соціальні служби, прокуратура, суди та органи місцевого самоврядування мають чіткі орієнтири, за якими визначають, чи становить житло загрозу для здоров’я та життя дитини.

Згідно з українським законодавством, діти мають право жити у безпечних умовах, які відповідають санітарним, технічним і гігієнічним нормам. Якщо житло не відповідає цим критеріям, органи опіки можуть ініціювати виведення дитини з родини, а поліція й прокуратура — притягнення батьків до відповідальності.

Як зазначає адвокатка Галина Ніколаєва, у 2025 році орієнтиром залишаються такі документи:

1. Житловий кодекс УРСР (чинний із змінами).
2. Санітарні норми та правила Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів.
3. Постанова Кабміну №866 про порядок позбавлення батьківських прав.
4. Конвенція ООН про права дитини.

Відсутність елементарних зручностей може стати причиною втрати дитини

Підставою для втручання є не тільки насильство чи алкоголізм у родині, а й антисанітарні або аварійні умови проживання, зокрема:

• грибок або пліснява на стінах;
• щілини в підлозі чи стелі, де проникає холод чи вода;
• відсутність опалення або електрики взимку;
• проживання у нежитлових приміщеннях (гаражі, підвали);
• наявність шкідників (таргани, щурі);
• вологість понад 60-70% при відсутності вентиляції.

Як зазначено в аналітиці Верховного Суду, житлове приміщення вважається непридатним, якщо створює безпосередню загрозу здоров’ю дитини, незалежно від того, чи мають батьки документи на цю нерухомість.

Соціальні служби можуть ініціювати перевірку за заявою сусідів, вчителів або поліції. 

"Якщо в ході огляду житла фіксуються порушення, працівники складають акт, який може стати основою для внесення дитини до реєстру тих, що перебувають у складних життєвих обставинах", — зазначає Ніколаєва.

Судова практика підтверджує суворі підходи

Суди в Україні дедалі частіше підтримують ініціативи соцслужб щодо вилучення дітей із небезпечного житла. Наприклад, у рішенні Чернігівського апеляційного суду (справа №750/1234/24) зазначено: "Наявність гризунів і грибка в дитячій кімнаті становить безпосередню загрозу здоров’ю малолітньої дитини і свідчить про невиконання батьками обов’язків".

У 2024-2025 роках частішають випадки, коли навіть тимчасове проживання в аварійному будинку визнається неприпустимим, зокрема після масових переселень через воєнні дії.

Що робити, якщо умови житла погіршилися через війну

В умовах воєнного стану чимало родин втратили нормальні умови для життя. Проте і в цих випадках держава не знімає вимог до безпеки дітей. Якщо будинок був зруйнований, а нове місце тимчасового проживання не відповідає нормам, соціальні служби можуть поставити питання про тимчасове вилучення дитини — або ж надати родині допомогу з переселенням.

Родинам із дітьми варто звертатися до:

• центрів надання безоплатної правової допомоги;
• служб у справах дітей при ОВА або РДА;
• програм "єОселя" та "Прихисток";
• місцевих ініціатив зі збору допомоги.

Як повідомлялось, вибір житла, особливо для сімей з дітьми, часто загострює питання простору. Хоча законодавчі норми в Україні визначають мінімальну житлоплощу, вони не завжди відповідають сучасним потребам. Для справді комфортного життя дітей важливо не лише дотримуватися цих норм, але й враховувати реальні потреби кожного члена родини.

Також ми розповідали, що продати квартиру, де зареєстровані малолітні чи неповнолітні діти, можливо, але це вимагає дотримання суворих юридичних процедур. Через законодавчий захист прав дитини, для укладення такої угоди необхідно отримати відповідні дозволи та виконати певні умови.