Майно дитини — на що батьки не мають права за законом

В Україні правовий режим дитячого майна визначається залежно від віку власника. Якщо дитині ще не виповнилось 14 років, її інтереси щодо власності представляють батьки або опікуни. Але навіть у цьому випадку не всі дії дозволено проводити безконтрольно.

Батьки управляють майном дитини, що не досягла 14 років, без спеціального повноваження, але виключно в інтересах дитини, пояснює адвокат Лариса Величко у коментарі РБК-Україна. У деяких випадках — лише з дозволу органу опіки та піклування. 

Які правочини щодо майна дитини обмежені законом

Управляючи майном дитини, батьки мають дотримуватись певних обмежень. Законодавство передбачає два типи правочинів: ті, які потребують дозволу органу опіки, і ті, що заборонені взагалі.

Дії, що потребують згоди органу опіки:

• укладення договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню або держреєстрації (зокрема, обмін чи поділ квартири або будинку);
• оформлення письмових зобов’язань від імені дитини;
• відмова від майнових прав дитини.

Категорично заборонено вчиняти дарування майна дитини від її імені та оформлення поруки за когось від імені дитини. Ці обмеження мають запобігти втраті дитиною життєво важливих активів, якими можуть зловживати навіть найближчі родичі.

Коли і як дитина може самостійно розпоряджатись майном

У 14 років дитина набуває часткової цивільної дієздатності. Вона може самостійно вчиняти деякі дії, але з дозволу батьків. Якщо ж дитина досягла 18 років, вона розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

"Дитина, яка досягла 14 років, може розпоряджатися власним майном, але лише за згодою батьків", — коментує Величко.

У випадку неповнолітніх (14-18 років), навіть якщо дитина сама ініціює продаж, дарування чи обмін, орган опіки все одно має надати письмову згоду. Закон суворо регулює такі дії, навіть якщо родина згодна між собою.

Як батькам отримати дозвіл органу опіки на дії з майном

Якщо батьки чи дитина планують будь-які дії з нерухомістю (продаж, дарування, обмін, укладання договору користування), вони повинні пройти спеціальну процедуру погодження.

Основні кроки:

1. Підготувати заяву до органу опіки та піклування.
2. Зібрати документи, які підтверджують право власності, склад родини, мету правочину.
3. Очікувати перевірку від органу опіки, яка триває до одного місяця.
4. Отримати письмовий дозвіл, якщо буде доведено, що права дитини не будуть порушені.

"Заява подається обома батьками разом із повним пакетом документів. Орган опіки розглядає її та приймає рішення лише у випадку гарантії збереження майнових прав дитини", — пояснює Величко.

Чи може держава відмовити у дозволі та чому

Орган опіки має право не надати згоду на правочин, якщо:

• внаслідок дії дитина залишиться без житла;
• немає альтернативного забезпечення її права користування житлом;
• умови угоди погіршують становище дитини.

Навіть якщо батьки впевнені, що діють в інтересах дитини, остаточне рішення все одно за органом опіки.

Навіщо держава контролює дії з дитячим майном

Законодавчий контроль покликаний убезпечити дитину від втрати важливих активів. Батьки можуть бути суб’єктивними у своїх рішеннях — з фінансових, емоційних або інших міркувань. Тому участь органу опіки виконує функцію незалежного захисту.

У майбутньому дитина зможе самостійно розпоряджатись майном. Але до цього моменту завдання батьків — не просто користуватись, а забезпечувати збереження та цільове використання активів.

"Якщо дитина вже здатна визначати свої інтереси, батьки повинні це враховувати. Їхня роль — допомагати, а не вирішувати все самостійно", — наголошує юристка.

Що варто пам’ятати батькам у 2025 році

1. Не всі дії з майном дитини можна вчиняти без дозволу органу опіки.
2. Є перелік категорично заборонених правочинів — дарування, порука.
3. Навіть у шлюбі обидва батьки повинні подавати заяву до органу опіки.
4. Порушення порядку може мати правові наслідки — аж до визнання договору недійсним.

Як повідомлялося, передача нерухомості у власність дитини здається привабливою стратегією для захисту активів від потенційних ризиків, таких як борги чи судові позови. Проте, цей крок приховує значні юридичні, фінансові та психологічні складнощі, про які важливо знати.

Також ми розповідали, що у 2025 році питання реєстрації місця проживання дитини залишається важливим для українських сімей. Через зміни в житті, як-от розлучення чи пошук нового навчального закладу, батьки часто запитують, чи можна прописати дитину окремо від них.