Земля від держави — як отримати 2 гектари у 2025 році

Згідно із законодавством України, кожен повнолітній громадянин має право безоплатно отримати до 2 гектарів землі для ведення особистого сільського господарства. Проте є важлива умова: особа не повинна раніше використовувати своє право на безоплатну приватизацію землі для цього цільового призначення.

Як пояснює юристка Любов Полішкевич, органи влади не можуть розглядати клопотання, подані під час воєнного стану. Тобто навіть якщо людина звернеться зараз — вона отримає офіційну відмову і пораду звернутися повторно після завершення дії воєнного стану.

Отже, скористатися своїм правом у 2025 році зможуть ті, хто чекатиме з пакетом документів до скасування особливого правового режиму.

Хто може претендувати на землю

У теорії — кожен українець. На практиці — лише за дотримання умов. Закон чітко визначає цільове призначення і максимальні площі:

• до 2 га — для ведення особистого сільського господарства;
• до 12 соток — для садівництва;
• до 10–25 соток — для житлового будівництва залежно від населеного пункту;
• до 1 сотки — для гаража;
• паї (індивідуально визначені) — для фермерського господарства.

Серед тих, хто має перевагу, — учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, родини загиблих військовослужбовців. Але і для них діє обмеження: якщо людина вже отримала землю такого призначення — повторно претендувати не зможе.

Як почати процес після завершення воєнного стану

Після скасування обмежень громадянин має право подати клопотання до відповідного органу влади (залежно від розташування земельної ділянки — до сільради, міськради або до територіального управління Держгеокадастру).

Ключові кроки:

1. Знайти вільну ділянку на Публічній кадастровій карті.
2. Підготувати пакет документів.
3. Подати клопотання про надання ділянки у власність.
4. Дочекатися дозволу на розробку землевпорядної документації.
5. Після погодження — оформити право власності.

Водночас подача заяви заздалегідь жодних привілеїв не дає. 

"Такої опції як "забронювати" ділянку не існує. Претендувати зможуть усі на рівних умовах, незалежно від дати звернення", — наголошує Полішкевич.

Які труднощі чекають заявників

Основна проблема — нестача вільних ділянок. Особливо поблизу населених пунктів, де земля вже має користувачів або зарезервована під інші потреби.

"До війни знайти вільну і придатну ділянку було складно. Інформація про реальні вільні масиви часто ставала об’єктом спекуляцій. І це відкривало простір для корупції", — каже юристка.

Ще один виклик — містобудівна документація. Навіть якщо ділянка технічно вільна, вона може не підходити за цільовим призначенням. Наприклад, сільськогосподарську землю не завжди можна використати для будівництва.

Земельна амністія: що можна оформити зараз

Попри загальну заборону, окремі категорії землекористувачів можуть узаконити вже займану землю (наприклад, ділянки під будинками, які перебувають у фактичному користуванні). Це не нове право, а так звана "земельна амністія", що існувала й раніше.

Такі випадки — виняток. Усім іншим доведеться чекати кінця воєнного стану, аби отримати шанс на ділянку.

Чому не варто зволікати

У перші місяці після скасування воєнного стану очікується справжній "земельний бум". Тисячі громадян одночасно подадуть клопотання, а ресурси органів влади будуть обмежені. Хоча черговості поки не існує, експерти радять готуватися заздалегідь:

• вивчити кадастрову карту;
• оцінити реальну наявність вільних ділянок;
• підготувати документи на випадок, якщо потрібна додаткова довідка чи підтвердження статусу.

Що ще варто знати українцям

Багато українців роками користуються земельними ділянками, не маючи на них жодних офіційних документів. Часто це пояснюють тим, що земля належить родині "з діда-прадіда" або використовується як присадибна ділянка чи город. Проте, без належного юридичного оформлення ці ділянки вважаються "тіньовими", що створює ризик їхньої втрати та інших правових проблем.

Також ми розповідали, що у 2025 році приватизація земельних ділянок залишається нагальною потребою для багатьох українців, які прагнуть стати повноправними власниками своєї землі. Однак цей процес часто стикається зі значними труднощами. Зокрема, розповсюдженою проблемою є відсутність згоди сусідів, що може призвести до спірних ситуацій та ускладнити оформлення документів.