Земля у власності — як узаконити ділянку, якщо немає документів

Багато українців стикаються з ситуацією, коли земельна ділянка, якою вони користуються роками, не має офіційних документів, що підтверджують право власності чи користування. Часто люди посилаються на те, що земля "з діда-прадіда" належить їхній родині, передається у спадок чи використовується як присадибна ділянка, город, сінокіс або навіть пай. Однак без належного оформлення такі ділянки юридично вважаються "тіньовими", і їхнє використання може призвести до серйозних проблем, включно з втратою землі.

За статтею 125 Земельного кодексу України, право власності чи користування (включно з орендою) виникає лише після державної реєстрації в офіційному реєстрі, наголошують фахівці "Земельного фонду України".

Інакше кажучи, якщо у когось є навіть рішення сільради про виділення землі чи лист про те, що город "закріплений" за родиною — це не вважається юридичним правом на ділянку, якщо не завершено процедуру оформлення.

До 2013 року підтвердженням права був державний акт або зареєстрований договір. Після 2013 року таким підтвердженням вважається витяг із Державного реєстру речових прав. Лише з цього моменту людина стає власником або користувачем з точки зору закону.

Що загрожує тим, хто користується землею без документів

Якщо немає державної реєстрації, фактичне користування ділянкою не захищене законом. Це означає, що в будь-який момент інша особа може подати документи і претендувати на цю землю. Такі ситуації не поодинокі — трапляються конфлікти між сусідами, родичами, а подекуди й сторонніми особами.

Крім того, "тіньові" землекористувачі не мають права:

• продати землю;
• оформити спадщину;
• подарувати ділянку;
• передати її в оренду;
• отримати компенсацію у разі вилучення.

Як діяти: законна схема оформлення землі, яку використовуєте давно

На щастя, українське законодавство передбачає механізм узаконення землі, якою ви користуєтеся без документів. Стаття 119 Земельного кодексу України регулює набуття права на земельну ділянку за набувальною давністю.

Якщо ви добросовісно, відкрито і безперервно використовуєте ділянку протягом 15 років, ви можете звернутися до органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади із заявою про передачу землі у власність.

Цей процес відбувається в межах безоплатної приватизації, передбаченої статтями 118 та 121 Земельного кодексу. Згідно з цими нормами, кожен громадянин України має право один раз безкоштовно отримати земельну ділянку певного розміру залежно від її призначення:

• для ведення особистого селянського господарства — до 2 га;
• для садівництва — до 0,12 га;
• для будівництва і обслуговування будинку — до 0,25 га в селі, 0,15 га в селищі або 0,10 га в місті;
• для дачного будівництва — до 0,10 га;
• для гаражного будівництва — до 0,01 га.

Якщо громадянин використовує ділянку не менше 15 років поспіль, він має право звернутися до органу місцевого самоврядування з проханням передати її у власність.

Це не автоматичне право, а можливість, яка реалізується шляхом:

1. Подачі заяви до сільради/міськради.
2. Підтвердження факту користування (свідчення сусідів, фото з космосу, довідки тощо).
3. Погодження з боку органу влади.
4. Розробки проєкту землеустрою.
5. Реєстрації у Державному реєстрі речових прав.

Що треба знати перед тим, як почати оформлення

• Норма безоплатної приватизації: для різних типів землі встановлено граничні площі — наприклад, до 25 соток під будівництво в селі або до 2 га для ведення сільського господарства.
• Межі ділянки: варто заздалегідь зробити геодезичні виміри, аби уникнути конфліктів із сусідами.
• Підтвердження користування: чим більше доказів, тим краще. Варто зібрати максимум — від старих квитанцій і фотографій до актів огляду чи свідчень сусідів.
• Вартість: сам процес подачі документів — безплатний, але окремо оплачується геодезія, проєкт землеустрою та реєстраційні послуги.

Як повідомлялось, в Україні право на землю дійсне лише за наявності відповідного документа. Стати власником або користувачем ділянки можна на підставі офіційно оформлених угод чи рішень. У 2025 році державні органи визнають виключно чітко визначений перелік таких документів.

Також зазначимо, що оформлення права власності на землю, особливо для власників паїв або городів, часто супроводжується несподіванками. Одна з найпоширеніших — це зменшення фактичної площі ділянки у нових документах порівняно зі старим сертифікатом. Це може викликати подив і розчарування у власників, адже вони очікують, що площа залишиться незмінною.