Земля під багатоповерхівкою — як оформити двір та захистити його

Земля під багатоквартирним будинком — це не просто двір, де паркуються авто чи грають діти. Це ресурс, який може приносити користь мешканцям або ж залишатись у правовій невизначеності. Але кому вона насправді належить? І чи можливо взагалі оформити її у власність або користування? Адже таке оформлення відкриває для мешканців низку можливостей.

Згідно із Законом України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку", земля під таким будинком належить усім власникам квартир і нежитлових приміщень — спільно. Але, як наголошує юристка Адвокатського бюро "Ципін і партнери" Тетяна Журавель, це право не є автоматичним. Щоб ним скористатися, землю потрібно оформити юридично.

"Мешканці таких будинків отримали право на оформлення права власності на землю ще 2015-го року. Тоді до 42 статті Земельного кодексу України внесли уточнення про те, що земельна ділянка багатоквартирного будинку передається безоплатно у власність або постійне користування співвласникам будинку", — пояснює вона.

Але є нюанс: Кабінет Міністрів досі не розробив чіткого механізму, як саме оформити землю у власність. Через це на практиці оформити її можна лише в постійне користування.

Що включає в себе ця земля

До земельної ділянки багатоквартирного будинку належить не тільки площа під самою будівлею, а й територія, на якій розташовані допоміжні споруди — гаражі, підвали, технічні приміщення — а також прибудинкова територія.

Її розміри та конфігурацію визначають за спеціальною землевпорядною документацією.

Навіщо мешканцям оформлювати землю

Юридично оформлена земля дає мешканцям більше прав. Вони можуть:

• встановити дитячий чи спортивний майданчик;
• контролювати забудову чи реконструкції у дворі;
• здавати частину землі в оренду та отримувати прибуток;
• уникнути ризиків забудови "впритул" іншими інвесторами.

Проте, перш ніж щось будувати або змінювати, треба обов’язково оформити землю. Узаконення самовільного будівництва в Україні — складна і часто безуспішна процедура.

Як оформити землю у користування

Процес виглядає так:

• клопотання до місцевої ради. Його подає представник ОСББ. У ньому просять дозволити розробку проєкту землеустрою;
• графічні матеріали. До заяви додають схему ділянки. Її можна отримати в управлінні земельних ресурсів;
• очікування рішення. Влада має 30 днів, щоб ухвалити рішення — дозволити або відмовити. У разі відмови надається письмове обґрунтування.

Якщо дозвіл отримано, ОСББ звертається до землевпорядної організації, яка зазвичай має до 6 місяців на розробку проєкту.

Реєстрація ділянки: фінальний етап

Далі — реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі. Після цього вона отримує кадастровий номер.

Проєкт погоджують із Держгеокадастром і органом архітектури. Тоді місцева рада ухвалює остаточне рішення про передачу землі у користування або власність.

"За результатами реєстрації ви отримуєте витяг із державного реєстру прав, який і підтверджує набуття права на землю та керування нею", — підсумовує Журавель.

Які документи потрібні:

• витяг із кадастру;
• рішення місцевої ради;
• документи представника ОСББ;
• чек про сплату адмінзбору.

"Зазвичай державну реєстрацію прав здійснюють протягом п’яти робочих днів. А за результатами реєстрації ви отримуєте витяг із державного реєстру прав, який і підтверджує набуття права на землю та керування нею", — зазначає юрист.

Чому можуть відмовити

Відмова у розробці проекту землеустрою може бути через:

• невідповідність розташування ділянки генеральному плану міста чи села;
• порушення вимог законодавства чи нормативних актів;
• конфлікт із іншими землевласниками чи землекористувачами.

У разі відмови важливо уважно вивчити її причини та, за потреби, усунути порушення, щоб подати клопотання повторно.

Як повідомлялось, згідно з українським житловим законодавством, багатоквартирним вважається будинок, що містить три або більше квартир. Це означає, що будівля з двома квартирами ще не підпадає під цю категорію. Проте, поява третьої квартири кардинально змінює не лише її статус, а й правила та відповідальність для власників та мешканців.

Зазначимо також, війна кардинально трансформувала пріоритети українців при виборі житла. Раніше важливі престиж чи раціональність відійшли на другий план. Тепер попит формують насамперед безпека, автономія та комфорт, що стали ключовими критеріями для пошуку житла.