Земля для УБД — які ділянки можуть отримати ветерани

Учасники бойових дій мають право на першочергове отримання земельних ділянок. Це право закріплене в законодавстві й дозволяє безоплатно отримати землю державної або комунальної власності під особисті потреби, будівництво чи сільське господарство. Але сьогодні це право частково обмежене через війну.

Закон визначає чіткі максимальні площі ділянок, які можуть бути передані у власність учасникам бойових дій, наголошує юристка Лариса Величко у коментарі "24 Каналу".

Розміри земельної ділянки для УБД:

• для садівництва — до 0,12 га;
• для будівництва житла — до 0,25 га в селі, 0,15 га в селищі, 0,10 га в місті;
• для дачного будівництва — до 0,10 га;
• для особистого селянського господарства — до 2 га.

Порядок подання клопотання на землю для УБД

Щоб скористатися правом, УБД має звернутися з письмовим клопотанням до органу виконавчої влади або місцевого самоврядування. У клопотанні вказується цільове призначення і орієнтовна площа бажаної ділянки.

До заяви додаються:

• графічні матеріали з зазначенням бажаного місця;
• документи, що посвідчують особу та підтверджують статус УБД;
• згода землекористувача (якщо земля вже в користуванні);
• документи про аграрну освіту або досвід (для фермерських ділянок).

Орган має 30 днів на розгляд заяви. За словами юристки Лариси Величко, якщо відповіді немає — заявник може звертатися до суду.

Як розробляється проєкт землеустрою

Після позитивної відповіді замовляється проєкт землеустрою. Його виконує ліцензований землевпорядник. Строк виконання — до 6 місяців.

"Інженер-землевпорядник фіксує межі ділянки, складає кадастровий план і формує технічну документацію для внесення даних до кадастру", — пояснює Величко.

Проєкт узгоджується з:

• територіальним органом Держгеокадастру;
• управлінням містобудування та архітектури;
• іншими організаціями — у разі специфіки ділянки (наприклад, екологія або охорона спадщини).

Реєстрація ділянки і право власності

Готову документацію подають до Державного земельного кадастру. Протягом 14 днів вносяться дані, після чого заявник отримує витяг із кадастру з номером і планом ділянки.

Потім потрібно звернутися до місцевої ради, адміністрації або ЦНАПу із заявою на затвердження проєкту землеустрою. Це рішення автоматично передає ділянку у власність або користування.

Завершальний крок — реєстрація права власності через органи місцевого самоврядування чи нотаріуса.

"Результат — витяг з Державного реєстру речових прав із зареєстрованим правом власності", — уточнює юристка.

Чому діє заборона на безоплатну передачу землі під час війни

Під час воєнного стану дія цього права частково обмежена. Згідно зі змінами до Земельного кодексу, на час дії воєнного стану заборонено:

• безоплатну передачу земель державної та комунальної власності;
• надання дозволів на виготовлення документації для такої передачі;
• оформлення проєктів землеустрою з цією метою.

"Ці обмеження діють навіть для УБД", — зауважує Величко.

Хто може отримати землю під час воєнного стану

Попри заборону, закон робить винятки. Безоплатно оформити у власність землю можуть ті громадяни, які вже мають на ній нерухомість — наприклад, житловий будинок, садовий будинок або гараж. Право власності на цю нерухомість має бути зареєстроване в державному реєстрі.

Також право залишається у тих, кому земельна ділянка була передана у користування ще до 1 січня 2002 року. Для них доступна процедура виготовлення технічної документації без додаткового дозволу, що прискорює процес. Як уточнює Величко, ті, хто не скористався правом на безоплатне отримання землі раніше, можуть подати клопотання до відповідної ради навіть у нинішніх умовах.

Чи варто чекати змін

Попри складну ситуацію, право УБД на землю залишається чинним і не скасовано. Закон лише призупиняє деякі механізми його реалізації. Після скасування воєнного стану система безоплатної передачі знову запрацює в повному обсязі.

"Отримання земельної ділянки для учасників бойових дій — це не пільга, а гарантоване законом право. Сьогодні воно обмежене, але не скасоване", — підсумовує Величко.

Як повідомлялось, український ринок сільськогосподарських земель дещо змінився: середня вартість гектара знизилася до 60 713 грн, що на 600 грн менше. Це незначне зменшення є частиною загальної динаміки, зумовленої як регіональними особливостями, так і зовнішніми чинниками.

Також ми розповідали, що ринок землі є важливою частиною аграрної реформи в Україні 2025 року, що впливає на економіку та продовольчу безпеку. Хоча ринок відкрили ще у 2021 році, правила купівлі-продажу землі залишаються суворо регламентованими.