Таємниця віконця у ванній — що ховали радянські архітектори

Якщо ви коли-небудь бували в старих хрущовках або сталінках, то могли помітити дивну деталь — невелике віконце між кухнею та ванною кімнатою. Це не декор і не помилка проєктування — така конструкція дійсно мала своє, хоч і не однозначне, призначення. У сучасному будівництві від цієї архітектурної ідеї давно відмовилися.

Розміри таких вікон, як правило, коливалися в межах 50х70 см або 60х40 см, пише Espreso.TV. У більшості випадків вони були "глухими" — без можливості відкривання. Сьогодні подібні отвори часто закладають, адже офіційний демонтаж потребує дозволу, який отримати не завжди просто.

Економія електроенергії: світло без лампочки

Одна з найпоширеніших версій пояснює появу віконця прагненням економити ресурси, зокрема електроенергію. У радянські часи електрика була цінним ресурсом, і архітектори шукали способи зменшити її споживання. Невелике вікно дозволяло природному світлу з кухні проникати в санвузол, що усунуло потребу вмикати світло вдень. Це було особливо актуально в умовах частих перебоїв з електропостачанням, коли віконце ставало єдиним джерелом світла у ванній.

Ця теорія виглядає логічною, адже економія була ключовим принципом радянського будівництва. Однак вона не пояснює, чому вікна часто робили "глухими" (без можливості відкривання), що обмежувало їхню функціональність. Однак, для багатьох мешканців це віконце дійсно було практичним рішенням у повсякденному житті.

Безпека будинку: захист від газових вибухів

Ще одна вагома причина пов’язана з безпекою. Більшість радянських квартир у хрущовках і сталінках були обладнані газовими плитами, що створювало ризик витоку газу або навіть вибуху. Вікно між кухнею та санвузлом могло виконувати роль "технічного отвору".

У разі вибуху ударна хвиля проходила б через це вікно, зменшуючи тиск на опорні стіни та мінімізуючи ризик їх руйнування. Таким чином, віконце допомагало зберегти структурну цілісність будівлі.

Порятунок у надзвичайних ситуаціях

Окрім безпеки будівлі, вікно могло відігравати важливу роль у порятунку людей. Ванні кімнати в радянських квартирах були тісними, зі слизькою плиткою та обмеженим простором, що створювало ризик травм. Людина могла послизнутися, втратити свідомість або опинитися замкненою у ванній.

У таких випадках вікно дозволяло швидко дістатися до постраждалого з кухні, не вибиваючи двері. Оскільки двері в санвузлах часто відкривалися назовні, а коридори були вузькими, вибивання дверей могло бути ускладненим.

Психологічний комфорт і боротьба з клаустрофобією

Ще одна цікава версія пов’язана з психологічним комфортом. Тісні ванні кімнати в хрущовках могли викликати дискомфорт, особливо в людей із клаустрофобією. Невелике вікно візуально розширювало простір, додаючи відчуття легкості та зменшуючи тривожність.

Навіть якщо воно не відкривалося, природне світло створювало ілюзію більшого приміщення, що було важливим у маленьких квартирах, де кожен сантиметр мав значення.

Боротьба з цвіллю: міф чи реальність

Деякі джерела стверджують, що вікно допомагало боротися з цвіллю та бактеріями у ванній. Висока вологість, погана вентиляція та брак сонячного світла створювали ідеальні умови для розвитку патогенів. Віконце, особливо зі стулкою, могло забезпечувати циркуляцію повітря між кухнею та санвузлом, зменшуючи вологість.

Однак ця теорія викликає сумніви, оскільки більшість вікон були "глухими", а мінімальне природне світло без активної вентиляції навряд чи могло ефективно боротися з цвіллю.

Цікаво, що в деяких квартирах мешканці самостійно модифікували ці вікна, додаючи вентиляційні отвори, щоб покращити циркуляцію повітря. Це свідчить про те, що проблема вологості дійсно була актуальною, але архітектурне рішення не завжди її вирішувало.

Архітектурний рудимент сьогодення

Сьогодні такі вікна — майже історичний курйоз. У сучасних проєктах їм більше немає місця. Причини, що колись виправдовували їхнє існування, втратили актуальність: енергоефективність досягнута іншими засобами, вентиляційні системи стали продуманішими, а нормативи безпеки — жорсткішими. Проте вікно між кухнею та ванною лишається цікавим нагадуванням про інженерну логіку минулого та компроміси радянського побуту.

Раніше ми розповідали, як рік забудови впливає на вартість квартири, адже трансформація ринку нерухомості Києва продовжується під впливом економічних чинників, що визначають попит та пропозицію. Особливу зацікавленість становлять двокімнатні квартири, ціни на які суттєво різняться. Вартість залежить від багатьох параметрів, таких як вік будівлі, розташування, стан помешкання та наявність розвиненої інфраструктури навколо.

Також комфортне житло залишається в пріоритеті для українців, оскільки житловий простір безпосередньо впливає на якість життя, здоров'я та добробут. Визначити оптимальну площу житла для однієї особи чи сім'ї — непросте завдання. Відповідь на це питання залежить від чинних законодавчих норм, реальних потреб мешканців та сучасних тенденцій у сфері планування житла.