Прописка та власність — хто насправді господар у квартирі

В українському суспільстві досі живучий міф про те, що реєстрація місця проживання (за старою звичкою — прописка) у квартирі чи будинку автоматично наділяє зареєстровану особу хоча б якимось правом на цю нерухомість. Багато хто помилково вважає, що прописана людина може претендувати на частку власності або її буде складно, а то й неможливо виселити. 

Як роз'яснює адвокат Роман Сімутін, ці уявлення є глибоко помилковими та не мають під собою жодного юридичного підґрунтя в сучасному українському законодавстві. Він нагадав, що поняття "прописка" формально зникло ще у 2003 році. Його замінила реєстрація місця проживання — виключно інформаційна відмітка в паспорті, яка фіксує, де фізично проживає людина, але жодним чином не визначає її прав на нерухомість.

"У законодавстві немає поняття "прописка" — це радянський витвір, який був потрібен для контролю за громадянами. Сьогодні діє лише поняття реєстрації місця проживання, яке не дає жодних майнових прав", — пояснює Сімутін.

Інакше кажучи, людина може бути зареєстрована в квартирі й жити там десятиліттями — але все одно не мати навіть частки у цій нерухомості.

Зареєстрований — не означає співвласник

Право власності — це юридичний статус, який підтверджується державним реєстром, договором купівлі-продажу, дарування чи спадкування. Реєстрація місця проживання до цього не має жодного стосунку.

"Навіть тривале проживання в квартирі чи будинку не робить людину її власником. Це так не працює, бо у житла є офіційний власник, який володіє ним на 100%", — підкреслює Сімутін.

Зареєстрована в житлі особа не має жодного законного права на продаж, дарування чи відчуження навіть частини цієї нерухомості. Вона не може вплинути на рішення власника щодо розпорядження майном.

Більше того, у 2021 році в Україні було спрощено процедуру зняття особи з реєстрації. Тепер власник має право самостійно ініціювати "виписку" без згоди мешканця — у позасудовому порядку.

Закон на боці власника

Закон "Про надання публічних послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" прямо передбачає, що власник житла приватної форми власності має право звернутися до органу реєстрації з вимогою зняти особу з обліку.

"Із грудня 2021 року власник може сам ініціювати зняття з реєстрації будь-якої повнолітньої особи, яка проживає в його квартирі, — і без її згоди. Це значно спростило захист прав власника, особливо в конфліктних ситуаціях", — пояснює Сімутін. 

Це стало серйозним кроком у бік захисту прав власників. Якщо раніше людину було складно виписати без її згоди, то зараз це — питання подання заяви та надання підтвердження права власності.

Чому виникають міфи про "право на частку"

Більшість міфів пов’язана з емоційними або сімейними ситуаціями. Наприклад, один із членів родини багато років живе в квартирі батьків і вважає, що має на неї право. Або — зареєстрований співмешканець, який розраховує на частину майна після розриву стосунків.

Проте закон чітко відокремлює факт проживання від права власності. Житло — це не шлюбна частка, якщо не йдеться про спільно набуте подружжям майно.

"Люди часто плутають моральне право проживати з юридичним правом власності. Реєстрація — це лише технічна відмітка, вона не створює майнових прав і не захищає їх", — зауважує адвокат.

У цивільному кодексі України немає жодної норми, яка б визнавала за зареєстрованою особою автоматичне право власності або навіть користування після припинення згоди власника.

Продає лише той, хто володіє

Навіть якщо у квартирі зареєстровано кілька осіб, право укладати будь-які угоди щодо житла має виключно власник. Йому не потрібна згода зареєстрованих осіб на продаж або оренду житла. Ба більше — при зміні власника попередньо зареєстровані мешканці автоматично втрачають право на проживання, якщо новий власник цього не схвалює.

"Продати житло може виключно його власник, а не якась зареєстрована там особа. І для цього йому не потрібно питати дозволу в когось, хто там просто прописаний", — підкреслює Сімутін.

Як повідомлялось, кількість зареєстрованих у квартирі має прямий вплив на комунальні платежі та деякі юридичні аспекти. Хоча реєстрація місця проживання не є правом власності, вона важлива для розрахунку комунальних послуг, отримання субсидій та може бути врахована у спадкових справах. 

Зазначимо, також, що реєстрація місця проживання в Україні є обов'язковою законодавчою вимогою, а не лише формальністю. Громадяни повинні оформити її протягом місяця після зміни адреси, інакше передбачені штрафи. Іноземцям варто бути особливо уважними, оскільки для них розміри штрафів за несвоєчасну реєстрацію значно більші.