Право власності на землю — коли виникає та як уникнути помилок

Право власності на земельну ділянку — це ключовий аспект для тих, хто планує купувати, продавати чи успадковувати землю в Україні. У 2025 році законодавство залишається стабільним, але є нюанси, які варто врахувати. 

Редакція Новини.LIVE розповідає, коли саме виникає право власності на землю, які документи потрібні та як правильно оформити угоду, щоб уникнути проблем.

Право власності на земельну ділянку після держареєстрації

Основною точкою відліку для виникнення права власності на земельну ділянку є державна реєстрація в реєстрі речових прав на нерухоме майно. Навіть якщо у вас є договір купівлі-продажу, дарування чи рішення суду — до моменту внесення запису в реєстр ви не вважаєтеся власником згідно із законом.

"Право власності вважається таким, що виникло, лише з моменту держреєстрації, а не підписання договору", — пояснює юристка Ірина Гончаренко.

Це правило поширюється на всі форми набуття земельної ділянки — покупку, успадкування, обмін чи навіть приватизацію.

Право власності на земельну ділянку за договором купівлі

У 2025 році практика чітка: підписання договору купівлі-продажу не надає права власності автоматично. Покупець стає власником лише після того, як нотаріус передасть документи на держреєстрацію, а в Реєстрі з'явиться відповідний запис.

Це означає, що навіть після угоди продавець юридично залишається власником доти, доки не завершиться реєстрація. Саме тому важливо не затягувати з оформленням документів.

Право власності на земельну ділянку за спадком

У разі спадкування право власності також не виникає автоматично. Спочатку потрібно прийняти спадщину — звернутись до нотаріуса протягом 6 місяців з моменту смерті власника. Далі нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину, але і цього недостатньо.

Лише після реєстрації нового власника у реєстрі виникає повноцінне право власності.

Право власності на земельну ділянку у разі дарування

Механізм дарування ідентичний купівлі-продажу. Хоча дарча має нотаріальне посвідчення, це ще не все. Лише держреєстрація завершує процес. Без неї у вас є лише "обіцянка", а не право власності.

Право власності на земельну ділянку після рішення суду

У деяких випадках суд визнає за громадянином право власності на землю. Наприклад, у разі втрати документів чи незаконної відмови в реєстрації. Проте навіть рішення суду саме по собі не створює права, воно лише є підставою для реєстрації. Тобто знову — ключовий момент це запис у реєстрі.

Право власності на земельну ділянку при приватизації

Приватизація — особливий випадок, де важливо пройти кілька етапів:

1. Подати заяву до місцевої ради.
2. Отримати рішення про надання дозволу.
3. Замовити технічну документацію.
4. Отримати кадастровий номер.
5. Оформити акт про передачу у власність.
6. Зареєструвати право в Реєстрі речових прав.

Лише після останнього пункту громадянин стає повноправним власником.

Право власності на земельну ділянку у разі обміну

Обмін земельними ділянками між фізичними особами також вимагає нотаріального оформлення договору, після чого проводиться реєстрація в Реєстрі прав. До її завершення сторони не набувають права власності на "нові" ділянки.

Право власності на земельну ділянку при будівництві

У забудовників часто виникає плутанина: вони мають договір суперфіцію (право користування землею), але це не дорівнює праву власності.

Забудовник стає власником лише після викупу ділянки (якщо це передбачено договором) і державної реєстрації.

Як перевірити право власності на земельну ділянку

Щоб переконатися, що право власності існує, можна зробити запит через онлайн-сервіси Мін’юсту або Дію. Якщо земельна ділянка зареєстрована — у вас буде витяг з реєстру з зазначенням власника, площі, кадастрового номера і типу права.

Як повідомлялось, в Україні громадяни мають право на безоплатне отримання земельної ділянки від держави, що гарантовано Земельним кодексом. Проте це право обмежується встановленими нормами площі та має особливості реалізації, зокрема під час воєнного стану.

Також ми розповідали, що неприватизована земельна ділянка під вашим будинком значно обмежує ваші права як власника, адже ви не можете повноцінно розпоряджатися нерухомістю — ні продати, ні обміняти, ні передати у спадок. Така юридична незахищеність створює ризик втрати прав на землю, особливо якщо у вас лише право користування, а не власності.