Право власності на нерухомість 2025 — як не втратити своє майно
Право власності на нерухоме майно в Україні у 2025 році є ключовим аспектом для здійснення законних операцій з об’єктами нерухомості, таких як купівля-продаж, дарування чи оформлення спадщини. Цей процес регулюється чіткими законодавчими нормами й важливо знати, на якому етапі ви юридично стаєте власником, хто і як реєструє майно, які документи потрібні і коли процес може зірватися.
Як зазначають фахівці юридичної компанії Dozvil, право власності на нерухомість в Україні вважається набутим з моменту державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Ця процедура офіційно підтверджує, що об’єкт належить конкретній особі, а виписка з реєстру є документальним доказом.
Реєстрація необхідна для будь-яких юридичних дій з нерухомістю, таких як продаж, дарування чи передача у спадщину. Без внесення даних до реєстру право власності вважається неоформленим, що може спричинити юридичні проблеми.
У 2025 році ключовим моментом набуття права власності залишається внесення запису до Державного реєстру. Наприклад, при купівлі квартири право власності виникає не з моменту підписання договору купівлі-продажу, а після його нотаріального посвідчення та реєстрації у реєстрі. Аналогічно при спадкуванні чи отриманні майна за рішенням суду право власності настає лише після завершення реєстраційної процедури.
Хто має право реєструвати право власності
Реєстрацію права власності в Україні проводять нотаріуси або державні реєстратори. З 2 листопада 2019 року діє правило, яке дозволяє звертатися до будь-якого нотаріуса чи реєстратора в межах області, де розташована нерухомість. У виняткових випадках (наприклад, для об’єктів, що охоплюють кілька адміністративних одиниць) допускається реєстрація поза цими межами.
Для підтвердження факту реєстрації заявник отримує виписку з Державного реєстру на аркуші формату А4, завірену підписом і печаткою реєстратора. Усі дані про об’єкт і власника вносяться в електронну базу, що забезпечує прозорість і захист інформації.
Процедура реєстрації: покроковий алгоритм
Процес оформлення права власності у 2025 році чітко структурований і складається з таких етапів:
- подача документів. Власник або його довірена особа подає оригінали документів (або їх засвідчені копії) та квитанцію про сплату державного мита. Усі документи скануються для переведення в електронний формат;
- формування заяви. Реєстратор створює заяву в базі даних, яку підписує заявник;
- розгляд заяви. Документи перевіряються по черзі. Реєстратор аналізує їх на відповідність вимогам і відсутність підстав для відмови;
- прийняття рішення. Якщо документи в порядку, право власності реєструється, а дані вносяться до реєстру;
- видача виписки. Заявник отримує виписку з реєстру, завірену підписом і печаткою.
У разі виявлення помилок, неточностей або відсутності необхідних документів реєстрація може бути призупинена або відхилена. У такому випадку заявнику надсилається лист із поясненням причин відмови.
Якщо заяву подає не власник, а третя особа без нотаріально посвідченої довіреності, у реєстрації буде відмовлено, наголошують юристи.
Які документи потрібні для реєстрації
Для успішної реєстрації права власності у 2025 році власник має підготувати такі документи:
- заява за встановленою формою;
- паспорт та ідентифікаційний код власника;
- технічний паспорт на об’єкт нерухомості;
- документ, що підтверджує право власності (договір купівлі-продажу, свідоцтво про спадщину, рішення суду тощо);
- квитанція про сплату державного мита.
Для об’єктів, зареєстрованих до 2013 року, перереєстрація не є обов’язковою, оскільки такі документи зберігають юридичну силу. Однак, якщо власник бажає оновити дані в електронному реєстрі, потрібні:
- документ про право власності до 2013 року;
- довідка з БТІ або виписка з Державного земельного кадастру (для земельних ділянок);
- технічний паспорт (за наявності);
- паспорт та ідентифікаційний код.
Особливості та підводне каміння у 2025 році
У 2025 році власникам нерухомості варто звернути увагу на кілька важливих аспектів:
- територіальні обмеження. Реєстрація в межах області спрощує процес, але потребує уважного вибору реєстратора;
- електронний формат. Усі дані вносяться до електронного реєстру, що мінімізує ризик втрати інформації, але вимагає правильного оформлення документів;
- відмови через помилки. Неточності в документах (наприклад, розбіжності в технічному паспорті чи договорі) є найпоширенішою причиною відмов.
- довіреність. Якщо власник не може особисто подати документи, довіреність має бути оформлена нотаріально.
Як повідомлялось, коли майно належить кільком співвласникам з визначеними частками, це називається спільною частковою власністю. Вона може виникнути при спільному придбанні, успадкуванні або в результаті спільної праці. Нерідко бажання розділити таке майно з'являється через конфлікти або труднощі у спільному користуванні.
Також зазначимо, що майнові відносини в родині між батьками та дітьми регулюються законом, який розрізняє особисту та спільну власність, попри їхнє спільне проживання. Дитина може володіти майном окремо від батьків. Проте, якщо виникає спір щодо майна спільного користування, закон передбачає, що воно належить батькам, якщо інше не буде доведено в суді.
Читайте Новини.LIVE!