Спільна власність — як батьки та діти ділять майно за законом

У межах сім’ї майнові відносини між батьками й дітьми мають особливий характер. Попри тісний побутовий зв’язок, закон чітко розмежовує поняття особистої власності та спільної сумісної. Кожен член родини, включно з дитиною, може мати окреме право власності, незалежно від спільного проживання з батьками. Однак у випадку спору між батьками та дітьми щодо належності майна, яке вони використовують разом, за замовчуванням вважається, що майно є власністю батьків. Спростувати це припущення можливо лише через суд.

Як роз’яснили у Міністерстві юстиції, законодавство чітко визначає перелік речей, які, навіть якщо куплені батьками, належать дитині: одяг, іграшки, навчальні матеріали, музичні інструменти, спортивний інвентар тощо. Це особиста власність дитини, яка не включається до спільного сімейного майна.

Крім того, аліменти, отримані на дитину, також належать їй. Розпоряджатися цими коштами батьки можуть лише в інтересах дитини, а неповнолітні мають право брати участь у цьому процесі або повністю керувати коштами, залежно від віку.

Коли виникає спільна сумісна власність

Найважливіший аспект: майно, що було придбане батьками та дітьми спільно — за їхні кошти або спільною працею, належить їм на праві спільної сумісної власності (ст. 175 Сімейного кодексу). У разі поділу такого майна частки вважаються рівними, якщо інше не передбачено домовленістю чи рішенням суду.

Це означає, що навіть малолітня дитина може володіти рівною часткою, якщо вона брала участь у формуванні сімейного бюджету або внесла кошти на придбання речі — наприклад, через спадок чи подарунок.

Виділ частки: як це працює

Якщо хтось зі співвласників хоче виділити свою частку, а фізичний поділ майна неможливий (наприклад, квартира), він може претендувати на компенсацію вартості частки. Дитина в цьому випадку має ті ж самі права, що й дорослі, хоча її інтереси представляють батьки або орган опіки.

Правила користування майном

Батьки зобов’язані надавати дитині доступ до майна, необхідного для її розвитку. Це стосується не лише особистих речей, а й спільного житла. Закон гарантує дитині право користування житлом, навіть якщо вона не є його власником. Усі спори щодо порядку проживання та користування житлом розв’язуються з урахуванням інтересів дитини.

Хто керує дитячим майном

Батьки управляють майном малолітньої дитини без потреби в додаткових дорученнях. Проте їхні дії мають відповідати інтересам дитини. У разі значних правочинів — наприклад, продажу нерухомості або оформлення зобов’язань від імені дитини — обов’язковий дозвіл органу опіки.

Батьки не можуть дарувати майно дитини, відмовлятися від її майнових прав або самовільно здійснювати фінансові операції з її активами. У разі порушення — відповідальність несуть не лише батьки, а й посадовці органів опіки.

Що з доходами від дитячого майна

Якщо майно дитини приносить дохід (наприклад, здається в оренду), батьки можуть використовувати його лише на користь усієї сім’ї або інших дітей. Але й тут — лише в межах необхідного і всі кошти залишаються у власності дитини.

Як повідомлялось, продаж квартири, власником якої є дитина, вимагає особливої уваги до юридичних нюансів. Законодавство передбачає посилений захист прав дітей у таких угодах, що робить процедуру відчуження нерухомості складнішою. Тому для здійснення такого продажу необхідно враховувати додаткові вимоги та гарантії, встановлені для забезпечення інтересів малолітніх та неповнолітніх власників.

Також ми розповідали, що передача земельної ділянки у спадок є важливим питанням для власників. Щоб забезпечити майбутнє дитини, можна розглянути дарування нерухомості. У 2025 році ця процедура має чіткий порядок дій та юридичні аспекти, які необхідно врахувати заздалегідь.