Майно і розлучення — як поділити квартиру, якщо є діти

Під час розлучення, коли в шлюбі є неповнолітні діти, розподіл майна виходить за межі формальностей. Він напряму впливає на добробут дитини, стабільність її життя та майбутні перспективи. Згідно з українським законодавством, діти не є учасниками поділу майна, однак їхні інтереси можуть суттєво вплинути на рішення суду.

Як наголошує адвокатка Марина Гасанова, суд завжди виходить із принципу пріоритету прав дитини. Якщо дитина залишається з матір’ю чи батьком, це може стати вирішальним у питанні, хто отримає житло.

Чинники, які суд враховує при поділі майна за наявності дітей

Коли подружжя має неповнолітніх дітей, суд приділяє особливу увагу їхнім інтересам. Це необхідно, щоб забезпечити дитині стабільні умови проживання після розлучення.

Основні чинники, які враховуються:

• житлові умови дитини. Суд аналізує, з ким із батьків залишиться дитина і які умови проживання може забезпечити кожен із них. Наприклад, якщо один із батьків має змогу залишити дитину у звичному для неї середовищі, це може вплинути на рішення щодо квартири;
• матеріальне становище батьків. Суд оцінює, чи зможе кожен із батьків забезпечити дитині належний рівень життя, включаючи комфортне житло;
• потреби дитини. Йдеться про освіту, розвиток, медичне забезпечення та інші аспекти, які можуть залежати від місця проживання.

"Суд завжди намагається мінімізувати негативний вплив розлучення на дитину, тому інтереси дітей є пріоритетними", — зазначає Гасанова.

Ці чинники відіграють ключову роль у тому, як суд розподілить майно, зокрема квартиру, щоб захистити права дитини.

Коли дитина не має прав власності, але її інтереси враховують

За загальним правилом, дитина не є співвласником квартири, якщо така частка не була оформлена на неї офіційно — наприклад, через дарування чи спадщину. Відповідно, під час розлучення суд ділить майно лише між подружжям.

Проте суд не може ігнорувати, з ким залишиться дитина. У багатьох випадках квартира лишається тому з батьків, хто забезпечуватиме дитині проживання.

"Це не означає автоматичну перевагу. Але якщо, наприклад, мати проживає з дитиною, має стабільний дохід і дитина прив’язана до місця, суд може визнати, що саме ця сторона потребує квартири більше", — пояснює адвокатка.

Дитина має частку у квартирі — як це впливає

Інша ситуація — якщо дитина справді володіє часткою у квартирі. Це може статися:

• у разі дарування нерухомості бабусею чи дідусем;
• через спадщину;
• у випадках цільової реєстрації майна на дитину.

У таких ситуаціях суд не має права змінювати межі цієї частки. Подружжя може ділити лише ту частину майна, яка їм належить. При цьому додатково враховується необхідність захистити інтереси неповнолітнього власника. У разі будь-яких змін щодо дитячої частки, рішення ухвалюється з дозволу органів опіки.

Випадки, коли квартира не ділиться

Є ситуації, коли квартира не підлягає поділу при розлученні. 

• Квартира є особистим майном одного з подружжя. Якщо нерухомість була придбана до шлюбу, отримана в дар чи у спадок, вона не вважається спільно нажитим майном і не ділиться.
• Домовленість між подружжям. Подружжя може укласти нотаріальну угоду про розподіл майна, в якій, наприклад, квартира залишиться за одним із них.
• Відсутність прав власності в одного з подружжя. Якщо квартира оформлена лише на одного з подружжя і доведено, що вона була придбана за його особисті кошти, суд може залишити її цьому з батьків.
• Інтереси дитини. Якщо дитина має частку у квартирі або залишається з одним із батьків, суд може передати квартиру цьому з батьків, щоб забезпечити дитині стабільне житло.

Як діяти, щоб не залишитися без житла

Перш за все, необхідно зібрати всі документи, які підтверджують участь у придбанні або покращенні квартири. Важливо також зафіксувати, з ким залишиться дитина, та якими будуть її умови проживання після розлучення.

"Не варто розраховувати лише на моральну справедливість. Суд працює з фактами та документами. Захист інтересів дитини — не гарантія житла для батька чи матері, але серйозний фактор у рішенні", — додає Гасанова.

Як повідомлялось, майнові відносини в сім’ї можуть бути як міцною основою, так і джерелом конфліктів за відсутності чіткого правового регулювання. В Україні питання управління майном неповнолітніх дітей регулюються Сімейним та Цивільним кодексами, а також іншими законодавчими актами. Основна мета цих норм — забезпечення захисту майнових інтересів дитини.

Також ми розповідали, що продаж квартири, власником якої є дитина, вимагає особливої уваги до юридичних деталей, оскільки закон встановлює додаткові захисні механізми для неповнолітніх. Це значно ускладнює процедуру відчуження такого майна, адже необхідно врахувати інтереси та права дитини. Тому продаж квартири з дитиною-власником є більш складним юридичним процесом порівняно зі звичайним продажем нерухомості.