Квартира не для всіх — кого уникають орендодавці у 2025 році

Ринок оренди житла в Україні зазнав значних змін після повномасштабного вторгнення 2022 року. Ціни зростають, конкуренція загострюється, а орендарі й орендодавці стикаються з новими викликами. Якщо раніше головним критерієм була ціна, то тепер усе більше людей цікавляться безпекою та автономністю.

Згідно з даними OLX Нерухомість, 85% орендарів і надалі ставлять ціну на перше місце. Водночас не менш важливими залишаються район міста (72%) та близькість до транспорту чи роботи (68%). Проте сучасні реалії додають нові критерії: 57% шукають житло з джерелами резервного живлення, 54% — із автономним опаленням, а майже половина звертає увагу на наявність бомбосховища в будівлі.

Значно зросла й роль поверховості — нижчі поверхи тепер мають перевагу як безпечніші у разі надзвичайних ситуацій.

Чому орендують: війна, евакуація, нове життя

Причини оренди житла також трансформувалися. Для 38% респондентів оренда — це крок до самостійного життя, однак для майже третини (29%) — вимушене рішення, продиктоване війною. Ще 21% переїхали через бойові дії, 16% — евакуйовані тимчасово.

Таким чином, попит на оренду формується не лише ринковими чинниками, а й гуманітарними обставинами.

Комісія рієлторам: скільки готові платити українці

Запит на якісний сервіс від рієлторів зберігається, однак не кожен готовий за це платити. Половина орендарів погоджуються на комісію в розмірі 50% від місячної орендної плати. Повну ставку згодні сплатити лише 17%. Водночас 16% не готові платити зовсім, очікуючи прямих угод із власниками.

Фільтри орендодавців: кому можуть відмовити

Орендодавці стали обережнішими. Тепер, крім платоспроможності, враховуються також соціальні, поведінкові та навіть політичні аспекти.

Найчастіше власників турбує:

• кількість мешканців (89%);
• наявність тварин (88%);
• наявність дітей (86%);
• зовнішній вигляд (83%) та шкідливі звички (81%);
• фінансова стабільність (78%);
• навіть стать, вік і родинний статус (71%).

Ситуація після 2022 року додала нові параметри до "неофіційного" анкета-скринінгу. Звідки приїхала людина — важливий чинник для 70% орендодавців. Для 44% має значення позиція щодо війни, для 41% — мова спілкування.

Ці фактори все частіше використовуються неформально як підстави для відмови.

Дискримінація в цифрах: хто страждає найбільше

Ринок оренди виявив низку болючих викликів для різних груп орендарів:

• 82% — нарікають на високі ціни;
• 71% — на жорстку конкуренцію;
• 65% — на невідповідність оголошень реальності;
• 57% — на відмови оренди людям із тваринами;
• 51% — на неприйнятні умови проживання.

Також фіксуються випадки дискримінації: за наявністю дітей (36%), інвалідністю (19%) чи військовим статусом (18%).

Окремо стоїть тема шахрайства (37%) — зростання попиту породжує ріст фейкових оголошень та посередників без ліцензій.

ВПО: попит є, довіри — не завжди

Найчутливіша категорія — вимушені переселенці. Попри те, що 72% орендодавців декларують готовність здавати їм житло, кожен четвертий все ще відмовляє. Серед причин:

• сумніви в платоспроможності (40%);
• недовіра (32%);
• страх за збереження майна (25%);
• упередження (12%).

Деякі власники навіть згадують про попередній негативний досвід або незбіг політичних поглядів з потенційними орендарями.

Нові стандарти та потенціал для регулювання

Експерти констатують, що ринок оренди в Україні після 2022 року став не просто складнішим — він змінився на системному рівні. Формально оренда житла залишається приватною справою, але на практиці вона дедалі більше потребує врегулювання: стандартів обслуговування, механізмів перевірки оголошень, захисту від дискримінації та інструментів допомоги вразливим категоріям.

Для орендарів це означає потребу бути не лише уважними, а й юридично підготовленими. А для держави — сигнал: настав час модернізувати правила гри, які не встигли за реальністю, наголошують фахівці.

Що ще варто знати українцям

В Україні нерідко трапляється, що власники здають квартири без оформлення офіційного договору, покладаючись лише на усні домовленості. Однак така практика створює значні ризики: у разі несплати оренди або інших проблем, відсутність письмової угоди робить власника юридично беззахисним. 

Також ми повідомляли, що зміна розміру орендної плати після підписання договору часто стає причиною суперечок між орендодавцем та орендарем. Однак українське законодавство чітко регламентує порядок внесення таких змін.