Іпотека під час війни — коли банк може виселити боржника

Купівля квартири в кредит — звичайна практика в Україні, але війна створила фінансові труднощі для багатьох, ускладнюючи виплату іпотеки. У таких умовах виникає питання, чи можуть банки або МФО забрати житло за борги. Законодавство України передбачає можливість стягнення житла за борги, але існують певні обмеження та умови, які захищають права боржників.

Як пояснив адвокат Владислав Зайцев "Фактам ICTV", на період воєнного стану та 30 днів після його завершення в Україні діє мораторій на стягнення нерухомості за споживчими кредитами. Це означає:

• банк не може оформити на себе іпотечне житло боржника;
• заборонено примусово продавати квартиру на аукціоні;
• не можна виселяти мешканців, навіть якщо є рішення суду.

Ці норми закріплені в Законі України "Про іпотеку" (пункт 5-2 Прикінцевих положень).

"На період воєнного стану кредитор не може реалізувати свої права на набуття житла боржника, його продаж або виставлення на електронний аукціон", — наголосив адвокат.

Проте є важливі винятки:

• якщо кредитний договір укладений після 17 березня 2022 року, мораторій не діє — кредитор може ініціювати вилучення житла;
• якщо позика оформлена не для купівлі житла, а для бізнесу чи інших потреб, мораторій теж не поширюється.

Як банк може вилучити житло після війни

Вилучення іпотечної квартири можливе лише після проходження офіційної процедури:

• судовий процес — банк звертається до суду з позовом про стягнення боргу;
• виконавче провадження — якщо суд виніс рішення на користь банку, відкривається виконавче провадження;
• стягнення коштів — спочатку стягують гроші боржника (якщо є);
• арешт та продаж житла — якщо грошей недостатньо, майно описується, оцінюється та виставляється на продаж.

Однак під час війни ця процедура ускладнена. Якщо квартира знаходиться в зоні бойових дій або на окупованій території, виконавець не має права ініціювати стягнення.

"На період воєнного стану діє заборона на будь-які заходи примусового виконання рішень у зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях", — підкреслив Зайцев.

Він також додав, що квартиру можуть забрати, якщо сума боргу перевищує 20 мінімальних зарплат. У 2025 році це близько 134 000 грн.

Що робити, якщо погрожують забрати житло

• Не панікуйте та не підписуйте документи без консультації юриста.
• Вимагайте офіційні документи – рішення суду, виконавче провадження.
• Звертайтеся до адвоката – він допоможе визначити законність дій кредитора.
• Домовляйтеся з банком про реструктуризацію боргу або кредитні канікули.

"Кредитори часто використовують психологічний тиск, щоб змусити боржника погасити борг. Однак примусове виселення — це крайній захід, який потребує складної процедури", — додав Зайцев.

Як повідомлялось, війна в Україні суттєво вплинула на ринок нерухомості та іпотечне кредитування, проте потреба в житлі залишається високою. У 2025 році іпотечні програми адаптуються до воєнних реалій, пропонуючи особливі умови для українців. Важливо розуміти, як воєнний стан впливає на іпотеку та які особливості оформлення кредиту в цих умовах.

Зазначимо також, що з понад 350 житлових комплексів, що будуються в найбільших містах України, лише чверть пропонує розтермінування на три роки. Більшість забудовників обмежують фінансову відстрочку 1-2 роками, а третина — періодом від пів року до півтора.