Як змінити межі земельної ділянки — правила у 2025

Власники земельних ділянок нерідко стикаються з необхідністю їхнього розподілу чи об’єднання. Ці процедури дозволяють оптимізувати використання землі, спростити спадкування, продати частину ділянки чи організувати господарство на єдиній території. Проте процес має свої нюанси, які потребують чіткого розуміння законодавства, збору документів і співпраці з фахівцями. 

Як наголошують фахівці "Земельного фонду України", розподіл земельної ділянки — це процес поділу однієї ділянки на дві або більше нових. Кожна з новостворених ділянок отримує окремий кадастровий номер і стає самостійним об’єктом права власності. Наприклад, ви можете розділити одну велику ділянку на кілька менших, щоб продати частину чи передати у спадок.

Об’єднання земельних ділянок — це злиття кількох суміжних ділянок в одну більшу. Після об’єднання стара кадастрова інформація анулюється, а нова ділянка отримує єдиний кадастровий номер. Це зручно, якщо ви хочете вести господарство чи забудову на єдиній території.

Обидва процеси регулюються Земельним кодексом України та іншими нормативними актами, зокрема Законом України "Про державний земельний кадастр".

У яких випадках це потрібно

• Розподіл і об’єднання земельних ділянок можуть знадобитися в різних життєвих ситуаціях. 
• Продаж частини землі. Якщо ви хочете продати лише частину ділянки, її потрібно спочатку виділити як окрему одиницю з власним кадастровим номером
• Спадкування. Розподіл ділянки дозволяє справедливо розділити землю між кількома спадкоємцями.
• Оптимізація господарювання. Об’єднання кількох ділянок в одну спрощує управління сільськогосподарськими роботами чи будівництвом.
• Зміна цільового призначення. Іноді для забудови чи інших цілей потрібно об’єднати ділянки або виділити частину з новим статусом.
• Вирішення юридичних питань. Наприклад, врегулювання меж із сусідами чи уточнення прав власності.

Етапи розподілу чи об’єднання земельних ділянок

Обидва процеси мають схожий алгоритм, але потребують ретельної підготовки. Ось покроковий план дій.

Перевірка права власності

Переконайтеся, що ви маєте право власності на ділянку чи ділянки. Для цього перевірте документи: державний акт на право власності, договір купівлі-продажу, свідоцтво про спадщину тощо. Якщо ділянка належить кільком власникам, потрібна письмова згода всіх співвласників.

Звернення до землевпорядника

Для розподілу чи об’єднання необхідно розробити проект землеустрою. Цим займаються сертифіковані землевпорядні організації. Фахівець проведе геодезичні виміри, визначить межі нових ділянок і підготує технічну документацію.

Погодження проекту

Проект землеустрою подається до місцевих органів влади (наприклад, сільської чи міської ради) для затвердження. У деяких випадках потрібне погодження з іншими органами, такими як Держгеокадастр.

Реєстрація в кадастрі

Після затвердження проекту нові ділянки (або обʼєднана) отримують кадастрові номери. Для цього землевпорядник подає дані до Державного земельного кадастру. Ви отримаєте витяг із кадастру, який підтверджує зміни.

Оновлення даних у Реєстрі речових прав

Останній етап — внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Це необхідно для офіційного закріплення права власності на нові ділянки.

Які документи потрібні

Для успішного завершення процедури підготуйте такі документи:

• документ, що підтверджує право власності (державний акт, договір, свідоцтво);
• копії паспорта та ідентифікаційного коду власника;
• згода співвласників (нотаріально засвідчена, якщо є співвласники);
• проект землеустрою (готує землевпорядник);
• витяг із Державного земельного кадастру (після присвоєння нових номерів);
• заява на реєстрацію змін у кадастрі та Реєстрі речових прав.

Точний перелік може залежати від регіону чи конкретної ситуації, тому краще уточнити у землевпорядника чи місцевій раді.

Важливі нюанси та підводне каміння

• Цільове призначення землі. Розподіл чи обʼєднання не змінює цільового призначення ділянки (наприклад, сільськогосподарська земля залишиться такою). Якщо ви плануєте змінити призначення, це окремий процес.
• Суміжність ділянок. Для об’єднання ділянки повинні мати спільні межі. Несуміжні ділянки обʼєднати неможливо.
• Мінімальна площа. При розподілі нові ділянки мають відповідати мінімальним розмірам, установленим для певного типу землі. Наприклад, для сільськогосподарських ділянок у різних регіонах можуть бути свої нормативи.
• Витрати. Процедура потребує витрат на послуги землевпорядника, геодезичні роботи, державне мито та нотаріальні послуги (за потреби).
• Терміни. Процес може тривати від кількох тижнів до кількох місяців залежно від складності ситуації та швидкості роботи місцевих органів.

Як повідомлялось, земельна власність в Україні охоплює не лише юридичне оформлення, а й контроль та захист майнових прав, а також стратегічне планування. Особливо важливо своєчасно відстежувати закінчення терміну оренди землі. У 2025 році, в умовах зростання значущості земельних відносин, ігнорування цієї інформації може призвести до значних проблем.

Зазначимо, зниження цін на українські сільськогосподарські землі триває цієї весни, сягнувши річного мінімуму. Середня вартість гектара впала до 54 141 грн, що на 3 600 грн менше, ніж у лютому. Паралельно спостерігається зменшення кількості угод купівлі-продажу, проте цінова ситуація може відрізнятися в центральних регіонах країни.