Більше не господар — як виписати з квартири колишнього чоловіка

Після розлучення іноді виникає парадоксальна ситуація: подружжя більше не живе разом, але один із колишніх партнерів залишається прописаним у квартирі, яка належить іншому. Це створює труднощі — як юридичні, так і побутові. У 2025 році закон дозволяє власнику житла діяти, але передбачає чітку процедуру.

Часто власники нерухомості вважають, що розлучення автоматично позбавляє колишнього права на перебування у квартирі. Насправді все складніше, наголошує адвокатка Ірена Найда. Сам факт реєстрації (прописки) не надає права власності, але й не скасовується без згоди або рішення суду. Якщо колишній чоловік не хоче виписуватись добровільно, доведеться звертатися до суду.

Що гарантує закон

Право людини на житло захищене як Конституцією України, так і міжнародними нормами. Примусово виселити або виписати особу без законних підстав не можна. Так, стаття 47 Конституції передбачає, що ніхто не може бути позбавлений житла інакше як за рішенням суду. А стаття 8 Конвенції про захист прав людини гарантує право на повагу до житла.

Ці положення означають, що навіть після розірвання шлюбу право на користування житлом зберігається, доки не буде доведено, що особа не проживає в ньому, не має на нього законних підстав і створює перешкоди власнику.

Як діяти, якщо колишній уже не живе в квартирі

Якщо особа формально зареєстрована, але фактично не мешкає в житлі, судова практика допускає зняття з реєстрації. У таких випадках зазвичай подають позов про припинення права користування житлом або усунення перешкод у здійсненні права власності.

Аргументацією у позові слугує стаття 391 Цивільного кодексу, яка дає власнику право захищати свої інтереси, а також стаття 406 ЦКУ, яка дозволяє припинити сервітут (обмежене право користування чужою нерухомістю) у разі зміни обставин — наприклад, припинення родинних зв’язків.

У суді знадобляться докази: свідоцтво про розірвання шлюбу, документи про нове місце проживання колишнього, акти комунальних служб або показання сусідів, які підтверджують, що особа не проживає в квартирі.

А якщо він досі живе у квартирі

Виписати людину, яка фактично проживає у приміщенні, без надання альтернативного житла можливо лише за рішенням суду і за наявності вагомих підстав. Верховний Суд у рішенні від 2019 року (справа №757/7180/15-ц) вказав, що втручання у право на житло має бути пропорційним та виправданим суспільною необхідністю.

Суд звертатиме увагу на:

• тривалість непроживання особи в квартирі;
• відсутність участі в утриманні житла (зокрема, несплату комунальних послуг);
• наявність у неї іншого місця проживання;
• наявність конфліктів або перешкод у користуванні квартирою власником.

Якщо є домашнє насильство, поліція чи соціальні служби можуть виступити додатковими джерелами доказів.

Які документи подати до ЦНАПу після рішення суду

Коли суд ухвалить рішення на користь власника, далі справа — за адміністративною процедурою. Для зняття особи з реєстрації місця проживання потрібно звернутися до Центру адміністративних послуг (ЦНАП) з пакетом документів:

• заявою про зняття з реєстрації;
• судовим рішенням про припинення права користування або виселення;
• паспортом власника.

Орган реєстрації ухвалює рішення у день звернення або після отримання документів із суду.

Чи обов’язково йти до суду

Найпростіший шлях — мирна домовленість. Якщо колишній чоловік погодиться добровільно знятись з реєстрації, він може зробити це самостійно або дати письмову згоду. У такому випадку візит до ЦНАПу не потребує судового рішення. Але на практиці це трапляється рідко — саме тому більшість власників змушені звертатися до суду.

На що варто звернути увагу у 2025 році

Сучасна судова практика в Україні поступово стає більш чутливою до прав власників, особливо якщо доведено, що зареєстрована особа більше не має об’єктивних підстав користуватися житлом. Проте водночас зберігається висока планка доказовості — рішення ухвалюються лише на підставі чітких фактів і документів.

Адвокатка радить готуватись до суду ретельно: фіксувати відсутність проживання, збирати квитанції, акти та свідчення. А у складніших випадках — не зволікати з подачею позову про виселення.

Що ще варто знати українцям

За загальним правилом, майно, набуте подружжям під час шлюбу, вважається їхньою спільною сумісною власністю і при розлученні підлягає поділу навпіл, включно з нерухомістю. Однак, існує можливість уникнути такого розподілу житла, якщо заздалегідь подбати про належне юридичне оформлення документів під час його придбання.

Також ми розповідали, що розірвання шлюбу в Україні — це не тільки емоційно та юридично складний процес, але й справа, що вимагає фінансових витрат. Вартість процедури може істотно різнитися, адже вона залежить від наявності спільних неповнолітніх дітей, майнових спорів, а також від того, чи дійшли подружжя згоди щодо розірвання шлюбу.