Без прописки у 2025 році — які ризики та чи можлива судова справа

У 2025 році вимога мати зареєстроване місце проживання (так звана прописка) залишається актуальною для всіх — як для громадян України, так і для іноземців, які перебувають у країні на законних підставах. Закон прямо зобов’язує зареєструвати або задекларувати адресу, за якою людина фактично мешкає. Це можна зробити онлайн через застосунок "Дія", через портал електронних послуг або у Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП). Втім, чимало громадян ігнорують цю вимогу.

Згідно із законодавством України, після зняття з реєстрації людина має 30 календарних днів, щоб подати нові дані. Протягом цього терміну вона вважається такою, що не порушує закон. Але вже з 31-го дня відсутність прописки — це адміністративне правопорушення.

Яка відповідальність передбачена законом

За статтею 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення за проживання без прописки вперше передбачено попередження. Тобто держава не штрафує одразу, а дає шанс виправити ситуацію.
Та якщо за рік ситуація повториться, громадянина можуть оштрафувати. 

"Ті самі дії, вчинені особою повторно протягом року, тягнуть за собою накладення штрафу від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян", — пояснив "РБК-Україна" юрист Ігор Тетеря.

Це сума від 17 до 51 гривні.

"Отже, найгірше, що може загрожувати особі, яка проживає без реєстрації, — штраф у розмірі 51 гривні", — підкреслив експерт.

Новонароджених слід прописати впродовж трьох місяців. І хоча перше порушення знову ж таки обмежується попередженням, повторне — уже передбачає штраф (17-53 грн). Закон однаково вимагає реєстрації як від дорослих, так і від дітей.

Хто виносить рішення: суд чи місцева влада

Тетеря уточнив, що за законом справи про проживання без реєстрації мають розглядати виконавчі органи сільських, селищних і міських рад — не суди. Але на практиці все інакше.

"Суди у переважній більшості розглядають такі справи — ймовірно, тоді, коли вони стосуються неповнолітніх осіб (віком 16-18 років)", — каже експерт.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, за статтею 197 КУпАП наявні понад 9 тисяч судових проваджень. Більшість з них — лише з попередженнями.

Насправді штрафи застосовують рідко.

"Переважна більшість справ закривається через відсутність складу адміністративного правопорушення", — каже Тетеря.

Навіть якщо справа доходить до суду, вона зазвичай закінчується попередженням. А випадки накладення штрафу документально майже не фіксуються.

Юрист також навів приклад, коли в одній із судових справ у Київській області суд виявив, що неповнолітня особа проживає без реєстрації. Суд виніс попередження, але додатково зобов’язав її сплатити судовий збір — 454 гривні.

Чому варто мати прописку, навіть попри м’яке покарання

Хоча санкції за відсутність прописки у 2025 році залишаються м’якими, сама її наявність — це не лише формальність. Прописка важлива для:

• оформлення субсидій;
• реєстрації дитини у школі чи садочку;
• доступу до медичних послуг;
• підтвердження фактичного місця проживання у судових спорах.

Крім того, у період воєнного стану деякі адміністративні послуги (наприклад, евакуація, соціальна допомога) можуть надаватися лише за зареєстрованим місцем проживання.

Як повідомлялось, у 2025 році українці можуть зареєструвати місце проживання за спрощеною процедурою особисто в ЦНАП або онлайн через застосунок "Дія". Однак, окрім зручності сервісів, важливим аспектом для громадян є розмір адміністративного збору, який визначає терміни та спосіб подання заяви. 

Також зазначимо, що в умовах воєнного стану чоловікам призовного віку, військовозобов'язаним та резервістам для зміни місця реєстрації необхідно отримати дозвіл від територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Ця вимога є обов'язковою, і її ігнорування може призвести до адміністративної відповідальності. Таким чином, процедура зміни прописки значно ускладнена порівняно з мирним часом.