Українська енергетика — чим особливе Семиренківське родовище

Від глибини землі до промислових потужностей — чим відоме Семиренківське родовище
Семиренківське родовище. Фото: ДТЕК Нафтогаз

Семиренківське родовище — одне з ключових нафтогазових багатств України, яке відіграє важливу роль у розвитку паливно-енергетичного комплексу. Його історія поєднує відкриття унікальних геологічних структур, сучасні технології видобутку та стратегічне значення для енергетичної безпеки держави.

Новини.LIVE розповідають, де знаходиться та чим відоме Семиренківське родовище.

Читайте також:

Що відомо про Семиренківське родовище

Семиренківське газоконденсатне родовище розташоване в Шишацькому районі Полтавської області, в центральній частині Дніпровсько-Донецької западини. Воно знаходиться в межах південно-західного продовження Солохівсько-Диканського структурного валу та займає площу у 156 квадратних кілометрів.

За даними ДТЕК, Семиренківське родовище — це унікальний інженерний об’єкт, який є найглибшою газовою свердловиною — 6 750 метрів, що робить її рекордною не лише в Україні, а й серед промислових свердловин Європи.

Реалізація цього проєкту дозволила досягти стабільного промислового видобутку природного газу — понад 100 тисяч кубометрів щодоби. Такий показник вважається унікальним для України, адже розробка покладів на подібних надглибинах раніше не здійснювалася: вона розцінювалася як надзвичайно складне й майже нереальне завдання для галузі.

Свердловину збудували у 2016 році, і відтоді вона зберігає статус виняткового інженерного досягнення вітчизняної газовидобувної промисловості. Водночас ДТЕК вже має амбітні плани: на Семиренківському родовищі передбачено спорудження ще глибшої свердловини, проєктна глибина якої сягне 7 050 метрів.

Семиренківське — перше цифрове родовище

У 2021 році ДТЕК Нафтогаз впровадив першу в Україні інтегровану систему цифрових двійників родовищ, і саме Семиренківське стало пілотним об’єктом.

Рішення, створене в межах програми MODUS, об’єднало в єдину платформу гідродинамічні моделі, симуляцію руху флюїдів у свердловині та моделі наземної інфраструктури. Якщо раніше ці процеси аналізувалися окремо, то тепер компанія може у режимі реального часу віртуально відтворювати роботу всього родовища та прогнозувати зміни параметрів на будь-якому етапі. Це дозволяє оптимізувати видобуток, подовжувати термін експлуатації та вносити зміни ще на стадії проєктування.

Як пояснили в компанії, подібних рішень в українській нафтогазовій галузі більше немає. Архітектура платформи забезпечує одночасну роботу спеціалістів з різних офісів, використання віддалених обчислювальних ресурсів і миттєвий доступ до даних. Крім підвищення ефективності, це також гарантує інформаційну безпеку та знижує ризики втрати даних.

Раніше ми розповідали, де видобувають газ в Європі.

Також дізнавайтеся, чи вистачить Україні газу на новий опалювальний сезон.

Нафтогаз газ видобуток родовище родовища
Реклама
Реклама
Реклама
Реклама