Скарб під ногами — який регіон змінить світову енергетику

Світ стоїть на порозі нової ресурсної революції. Поки уряди говорять про "зелену" енергетику, виробники електромобілів шукають стабільні поставки сировини, а інвестори — нові джерела прибутку, на геополітичну арену повертається Африка. І цього разу — не як жертва колоніалізму, а як регіон, який володіє ключем до технологічного майбутнього.

Африканський континент виявився буквально наповненим критично важливими мінералами, пише видання Oil Prices. За останні роки геологічні дослідження підтвердили: саме тут зосереджені значні частки світових запасів найдефіцитніших і найзатребуваніших ресурсів. 
Наприклад:

• кобальт — 55% світових запасів. Особливо багато в Демократичній Республіці Конго (ДРК);
• графіт — 21%;
• марганець — 47%;
• нікель — 5%;
• літій, мідь, рідкоземельні елементи — також у значних обсягах.

Ці елементи стали базою для виробництва акумуляторів, електромобілів, сонячних панелей, вітрових турбін, серверного обладнання та навіть зброї нового покоління. Їх неможливо повноцінно замінити, а отже — доступ до них визначатиме, хто контролює майбутнє енергетики та індустрії.

Альтернатива Китаю: стратегічний розворот Заходу

На тлі геополітичної напруги з Китаєм, західні уряди та транснаціональні корпорації почали шукати альтернативи. Китайська залежність у сфері рідкісноземельних металів викликає дедалі більше побоювань: на сьогодні КНР контролює від 60% до 85% світового ринку перероблювання рідкісних елементів.

Африка — майже єдиний реальний кандидат, який здатен змінити розклад сил. Саме тому в регіон все частіше навідуються представники американського, європейського та японського урядів, а також інвестори з гучними прізвищами. Вони намагаються домовитись про доступ до копалень, укладають довгострокові контракти та підтримують локальні уряди.

Ключові країни нового ресурсу балансу

Низка африканських держав вже відіграє критичну роль у світовому постачанні сировини. Наприклад:

1. ДР Конго — лідер з експорту кобальту (понад 70% світових обсягів).
2. Гвінея — має найбільші у світі запаси бокситу (сировина для алюмінію).
3. Намібія — ключовий постачальник уранової руди.
4. Південна Африка та Зімбабве — контролюють 90% світових запасів платинових металів.

Саме ці країни вже формують нову геоекономічну карту.

Ризики та виклики: чи зможе Африка скористатись шансом

Однак не все так просто. Африканські країни досі стикаються з:

• нестабільністю політичних режимів;
• корупцією в системі надрокористування;
• слабкою інфраструктурою для видобутку та логістики;
• залежністю від іноземних компаній у перероблюванні сировини.

Наприклад, більшість кобальту з ДР Конго досі експортується в сировинному вигляді до Китаю, де й відбувається перероблювання. Власної індустрії глибокого перероблювання африканські країни майже не мають.

Однак у 2024-2025 роках спостерігається тренд на "ресурсний націоналізм". Уряди намагаються отримати більше контролю над власними надрами: підвищують рентні платежі, створюють державні консорціуми, переглядають старі ліцензії. Це потенційна точка зламу: Африка або збереже роль "сировинного придатку", або стане повноцінним гравцем.

Світова конкуренція загострюється

У 2025 році боротьба за африканські ресурси загострюється. На континенті одночасно працюють китайські компанії, західні консорціуми, російські структури, а також гравці з Індії, Туреччини та країн Перської затоки. 

Часто ця боротьба супроводжується політичними втручаннями, проксі-конфліктами та "війнами за інфраструктуру" — наприклад, за контроль над портами, дорогами та залізницями, що ведуть до родовищ.

Як повідомлялось розташована в південно-західній частині провінції Гаутенг, Південна Африка, золотодобувна шахта "Мпоненг" є найглибшою у світі техногенною структурою, що простягається на 4 кілометри у глибину. Щоб дістатися своїх робочих місць, шахтарі долають шлях, що триває понад 90 хвилин, використовуючи спеціальне обладнання та засоби захисту. 

Також ми повідомляли, що літій, відомий як "біле золото", є незамінним для виробництва сучасних акумуляторів, що живлять електромобілі, смартфони та енергетичні системи. Глобальний попит на цей критично важливий метал стрімко зростає, надаючи країнам з його підтвердженими запасами значну геополітичну вагу.