Найбільші світові запаси урану — в яких країнах зосереджені

Попит на ядерне пальне щороку зростає. Але масштабним видобутком урану можуть похвалитися дуже небагато країн. Цікаво дізнатися, де зосереджені найбільші світові запаси цього затребуваного ресурсу.

Сайт Новини.LIVE розповідає, які держави є провідними виробниками урану.

Де зосереджені найбільші запаси урану

Ядерна енергетика задовольняє близько 10% світових потреб. Саме уран як паливо забезпечує виробництво, що зумовлює розширення масштабів видобутку. За даними Всесвітньої ядерної асоціації (WNA), найближчими роками планується будівництво десятків нових ядерних реакторів і значне збільшення потужності існуючих станцій.

Згідно з інформацією на порталі Investing News Network, трійку лідерів за запасами урану сформували Австралія, Казахстан і Канада. Зокрема тільки на території Австралійського континенту зосереджено близько 28% світових ресурсів (1 684 100 метричних тонн). Країна — лише четверта за видобутком, але перша за запасами.

"Австралія є ключовою для світової уранової промисловості, але видобуток цієї сировини є політично суперечливим. Федеральний уряд взагалі виступає проти ядерної енергетики", — йдеться в повідомленні.

Що стосується Казахстану, там підтверджені запаси становлять 13% світових ресурсів урану (815 200 метричних тонн). Плюс держава посідає першу позицію за видобутком ресурсу. Уранове родовище Інкай, спільне підприємство з канадською компанією Cameco, містить доведені та ймовірні запаси 119 000 тонн.

В Канаді зосереджено 10% світових ресурсів (588 500 метричних тонн). Басейн Атабаска в Саскачевані є осередком розвідки урану. Атомна енергетика забезпечує близько 15% потреб Канади в електроенергії, а ядерна інфраструктура включає 19 реакторів.

Наступними в переліку країн на запасами урану слідують Намібія (8%), Росія (8%), Нігер (5%), Південна Африка (5%), Китай (5%), Бразилія (3%), Монголія (2%), Україна (2%), Ботсвана (1%), США (1%), Танзанія (1%).

Що ще варто знати українцям

Нагадаємо, Чорнобильська зона лишається небезпечною навіть через 39 років після катастрофи. Період розпаду плутонію та урану сягає 20 000 років. Це означає, що територія стане придатною для життя не раніше цього терміну.

Також ми писали, що вчені створили дешевший аналог іридію — оксид Ru52Co33Mn9Cr6, який виявився ефективним і стабільним у виробництві водневого палива. Він витримав понад 1 000 годин роботи в агресивних умовах.