Іран хоче перекрити Ормузьку протоку — що буде з цінами на нафту

Ормузька протока — це вузький морський шлях між Перською затокою та Аравійським морем, через який проходить до 30% світового експорту нафти. Цей стратегічний маршрут є артерією для глобальної економіки і будь-яке його блокування здатне миттєво дестабілізувати енергетичний ринок.

В умовах нового витка напруги на Близькому Сході після удару Ізраїлю по іранських військових об’єктах, світ уважно стежить за реакцією Тегерана. І головне питання: чи ризикне Іран перекрити Ормузьку протоку, зазначає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко YouTube-каналу "РБК-Україна".

"Якщо буде атака на Ормузьку протоку, то вона буде перекрита… тоді ціни можуть зрости до 90–100 доларів на деякий час", — каже він.

Базовий сценарій: без атак, але з нервами

На момент 19 червня ф’ючерси на нафту марки Brent торгувалися на рівні 77,6 долара за барель, що на 3 долари більше, ніж тижнем раніше. Стрибок відбувся після ударів Ізраїлю, але ще без активної участі Ірану в блокуванні танкерного маршруту.

"Якщо не буде масованої атаки на судна в Ормузській протоці, і конфлікт триватиме у форматі середньої інтенсивності — як зараз, — тоді ціна може утримуватися на рівні 75–80 доларів плюс-мінус кілька відсотків", — пояснює Омельченко.

Цей сценарій наразі виглядає найімовірнішим. У ньому закладено припущення, що Іран утримається від перекриття морського шляху, аби не зашкодити собі.

Перекриття протоки: нафтовий шок

Якщо ж Іран усе ж таки піде на радикальний крок і тимчасово заблокує прохід танкерів через Ормуз, наслідки для ринку будуть миттєвими:

• ціни на нафту можуть злетіти до 90-100 доларів за барель;
• ринки в Азії та Європі відчують дефіцит уже за кілька днів;
• посилиться тиск на інфляцію у багатьох країнах.

"Це буде атака на самих себе. Бо без експорту нафти і без валютної виручки іранська економіка просто розвалиться, вона не здатна буде нормально функціонувати", — наголошує Омельченко.

Іншими словами, цей варіант можливий лише в умовах відчаю або крайньої ескалації конфлікту.

Російський виграш на крові

Зростання цін на нафту — це не лише ризики, а й вигода для окремих країн. Одним із бенефіціарів енергетичної нестабільності може стати Росія.

"Її економіка залежить від цін на нафту на світових ринках, Росія буде отримувати більше доходів", — зазначає Омельченко.

У час, коли попит на нафту в світі знижується (навіть Китай демонструє сповільнення зростання споживання), додатковий драйвер ціни — це подарунок для бюджету Кремля. Тим паче в умовах санкційної ізоляції.

Попит падає: чому нафтові ціни не летять угору

Цікаво, що навіть на тлі воєнних загроз і геополітичної напруги ринок залишається стриманим. Причина — низький глобальний попит.

За словами Омельченка, якщо конфлікт не поглибиться, а ситуація стабілізується в межах кількох тижнів, ціна Brent може повернутися до коридору 60-65 доларів за барель.

Це пояснюється:

• надлишком запасів у великих споживачів;
• зростанням альтернативної енергетики;
• економічною нестабільністю у провідних державах.

Іран у світовому контексті: вплив і межі

Згідно з даними ОПЕК та Міжнародного енергетичного агентства, у 2024 році Іран видобував у середньому 3,3 млн барелів на добу, що становить лише 3,1% від загального світового обсягу в 103,5 млн барелів. Це означає, що Іран не є критично важливим постачальником, однак його географічне розташування і контроль над стратегічним маршрутом роблять його надзвичайно впливовим.

У випадку війни мова йде не лише про обсяги експорту, а про ризик фізичного блокування ключового транспортного вузла, підкреслює експерт.

Як повідомлялось, у світі існує приблизно сотня різних видів нафти, причому кожне родовище може давати унікальний сорт. Ці різновиди відрізняються своїми властивостями, а їхня цінність безпосередньо залежить від якості.

Також ми розповідали, що протягом останнього століття нафта була ключовим двигуном світової економіки. Її поклади не лише визначають добробут країн, але й суттєво впливають на геополітику. Найбільші нафтові запаси зосереджені в небагатьох регіонах, від Близького Сходу до Латинської Америки.