Залізний регіон — де в Україні найбільший гірничовидобувний район

У світі давно відомо, що Україна — це аграрна держава. При цьому у нашій країні є багато різних корисних копалин, наприклад — залізна руда, яку видобувають на території найбільшого гірничовидобувного району.

Редакція Новини.LIVE розповідає про це детальніше.

Головний гірничовидобувний район в Україні — де знаходиться

Головним гірничовидобувним районом в Україні є Криворізький залізорудний басейн (Кривбас), який розташований на території Дніпропетровської області. Це смуга залізистих порід, ширина яких становить від 2 км до 7 км, що простягаються з півдня на північ більш ніж на 100 км уздовж рік Інгулець, Саксагань і Жовта.

Як зазначається на сайті Сучасної енциклопедії України, широке розповсюдження порід джеспілітової формації обумовлює наявність у ньому промислових родовищ залізних руд, які представлені багатими рудами та рудами, що потребують збагачення (залізисті кварцити).

Рудні поклади групуються у 25 родовищ. Розробка, як правило, відбувається відкритим способом (80 % від загального видобутку руди) та підземним способами. Глибина розповсюдження багатих залізних руд у Кривбасі — це понад 3,5 км, а глибина видобутку досягає 850–1 300 м.

Видобуток залізної руди на Кривбасі — як усе починалося

За словами економіко-географа Івана Савчука, про залізну руду в Кривбасі дізналися ще наприкінці ХVIII століття, однак повноцінна розробка родовищ розпочалася лише за 100 років потому.

Усе через те, що панські металургійні підприємства на Поліссі, які були основною металургійною базою України до промислового перевороту, з місцевої болотної руди виготовляли сільськогосподарське знаряддя для місцевих селян. Тож банально не існувало сильної потреби у великої кількості залізної руди.

"До того, як проклали Катеринославську залізницю, руду возили на волах до Донбасу, де виплавляли сталевий прокат. Адже перший металургійний завод був у Лисичанську поруч із вугільною шахтою. Але він працював саме на болотній залізній руді, яка була панівною в Російській імперії, за винятком уральських заводів", — розповідав раніше експерт. 

Але у 1881 році український дослідник-археолог Олександр Поль показав у Парижі шмат залізняка з Кривого Рогу. Спочатку його визнали аферистом, оскільки кількість заліза в цьому шматку сягала 80%. Тож він організував виїзд інженерів-геологів до України, які дослідили руду та переконалися, що зразок, привезений до Парижа, був справжнім. 

Це стало одним із каталізаторів для стрімкого розвитку залізорудної галузі в Україні, яка у ті часи перебувала у складі Російської імперії. Однак були й інші чинники, які теж відіграли ключову роль у становленні Кривбасу як головного гірничовидобувного регіону нашої країни. Це:

• програвши Кримську війну Російська імперія взялася розвивати залізничне сполучення, адже до того руду перевозили на волах до Донбасу і вже там виплавляли сталевий прокат; 
• іноземних капіталів, насамперед французьких, у Кривий Ріг.

Нагадаємо, що залізну руду в Україні видобувають не лише на території Кривбасу. Так, значні поклади копалини були виявлені ще як мінімум у трьох регіонах. Дізнавайтесь також про мінерал, який коштує понад 100 тис. євро.